5 листопада Верховна Рада в першому читанні затвердила проєкт закону № 14057, який де-факто дозволяє суб’єктам розслідувань прибирати критичні матеріали про себе в ЗМІ. Про це повідомили в Центрі протидії корупції (ЦПК).
ВІДЕО ДНЯ
«Фіксуємо чергову небезпеку для журналістів-розслідувачів. Верховна Рада в першому читанні прийняла проєкт закону № 14057. Коротко кажучи, він про право фігурантів розслідувань видаляти критичні матеріали про себе та змушувати журналістів замовкнути», — зазначено в повідомленні.
Підкреслюється, що авторами проєкту закону здебільшого стали депутати від «Слуги народу», проте підтримали його члени всіх фракцій.
Згідно з інформацією ЦПК, чимало з них раніше з’являлись у журналістських розслідуваннях і, ймовірно, зацікавлені в тому, щоб медіа не мали змоги публічно завдавати шкоди їхній репутації.
РЕКЛАМА
У ЦПК акцентують: у випадку прийняття проєкту закону в цілому журналісти можуть зіткнутися з загрозою багатомільйонних позовів та цензурою з боку судових органів. Зокрема, у проєкті закону міститься норма, яка пропонує автоматично вважати неправдивою інформацію, що не зафіксована у судовому рішенні.
«А ось корупціонери отримають законний спосіб приховувати власні зловживання, блокувати викриття та очищати архіви від незручних матеріалів. І весь цей мотлох депутати схвалили наступного дня після доповіді Єврокомісії. Висловлюємо надію, що до другого читання всі положення приберуть», — прокоментували в ЦПК.
Як раніше зауважив в ефірі «Еспресо» юрист ІМІ Володимир Зеленчук, в цілому журналістів, розслідувачів, медійних правників непокоїть розширення конкретно трьох прав.
РЕКЛАМА
«Це, насамперед, розширення змісту права на розміщення недостовірної інформації, а також право на відповідь та введення нового права — права на забуття. Проблема полягає в тому, що в будь-якому випадку, якщо ми беремо певні суспільні відносини, якщо одна сторона, її права збільшуються в межах цих суспільних відносин, то, відповідно, звужуються інші. І в нас так само, якщо у нас розширюються права на конфіденційність, на повагу, честь та гідність, і, відповідно, важливо суспільству знати цю інформацію, у разі потреби, ну, наприклад, суспільної значущості, воно також скорочується. І певний страх є, що і в цій ситуації так трапиться», — зазначив він.
Юрист підкреслив, що найбільшою проблемою є те, що недостовірною може визнаватися інформація, яка подається з порушенням принципу презумпції невинності.
«Тобто навіть якщо у нас, наприклад, інформатор повідомив через журналістів, це є можливість така у інформатора — повідомляти через журналістів певну інформацію, яка стала йому відома під час виконання своїх обов’язків. Ця інформація вказує на те, що, припустімо, конкретний посадовець не задекларував якесь майно або вчинив інші дії, які можна вважати корупційними порушеннями. І журналісти оприлюднили цю інформацію», — пояснив він й додав, що, згідно з новою редакцією проєкту закону, інформатори мають бути розкриті, щоб відшкодувати цю моральну шкоду.
«По-друге, це може створити загальний стримуючий вплив на журналістику та свободу слова в державі. І також може призвести до того, що особи, які навмисно використовують судові процеси журналістів, утиски свободи слова, вони також можуть в більшій мірі використовувати ці судові процеси. Оскільки їхні права були розширені, вони тепер можуть подавати в будь-якому випадку право на відповідь на будь-якого розповсюджувача інформації, тобто свої відповіді. Вони можуть їх подавати на суд на будь-якого розповсюджувача інформації. І в цілому це досить створює тривожну ситуацію, особливо для журналістів там в регіонах, де в них значні конфлікти з місцевими органами влади, де вони розслідують ці факти і не мають достатніх ресурсів для того, щоб постійно захищати та відстоювати свою позицію в судах», — додав правник Інституту масової інформації.
РЕКЛАМА
Фото Pixabay
