Мав робити селфі 24/7. “Буйвол” про піхотний кайф і гумор в “Азові”

Поширити Джерело: online.ua

Старший сержант 12-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України “Азов” із позивним “Буйвол” в інтерв’ю Online.UA розповів про те, як Азовці цінують гумор та поділився однією з найкумедніших історій, яка трапилася з ним під час служби.

Головні тези:

Служба в бригаді “Азов” тісно сплетена з гумором та жартами, що стимулює воїнів викладатися на всі 100% відсотків.
“Буйвол” розповів про кумедний інцидент, який став для нього цінним життєвим досвідом.
Воїн також пояснив, що таке піхотний кайф та чому він досі сумує за участю в бойових діях.

Служба в “Азові” не минає без гумору та жартів

Той період часу, коли “Буйвол” проходив курс молодого бійця, воїн згадує з усмішкою на вустах.

Одного разу він наважився підійти до свого сержанта та попросити, аби той зняв на відео процес підготовки до боїв.

Я йому кажу: "Ви можете, будь ласка, відео назнімати, як я бігатиму, стрибатиму?" Він такий: "Так, так, звичайно, назнімаємо". Увечері до мене приходять два сержанти з ціпком, зі звичайним бруском дерев'яним. Беруть мій телефон, прив'язують його до цієї палиці. Прив'язують до нього повербанк. Кажуть: “Ти тепер увесь тиждень маєш ходити 24 години на добу з цим ціпком. У тебе буде селфі-палиця, щоб ти розумів, що війна це не відео, а наполеглива праця над собою”.

“Буйвол”

Старший сержант бригади НГУ “Азов”

За словами захисника, цілий тиждень поспіль йому справді довелося ходити з селфі-палицею, а точніше — з дерев'яним бруском, до якого прикріпили iPhone 6.

Ба більше, сержанти регулярно перевіряли “Буйвола”, щоб він постійно щось знімав.

Попри сором, воїн все зробив, як вимагали, та одразу ж засвоїв урок.

Чому “Буйвол” сумує за своїм піхотним минулим

“Азов” — це постійно якісь веселі спогади, немає сумних. Сумні спогади вже безпосередньо на війні, але під час служби таких немає. Немає суму. Ми постійно раділи тому, що служимо, раділи своїй роботі, приймали її, любили та кайфували від життя.

Поширити

Захищаючи батьківщину безпосередньо на фронті, “Буйвол” втратив ногу, а з нею й можливість брати участь у піхотних боях.

Наразі він з гордістю та сумом спостерігає за бійцями, які досі воюють, беруть участь у штурмах та знищують загарбників.

Для мене це складно. Спостерігати за цим всім, тому що я теж хочу це робити, але вже не можу. Зараз багато хто скаже: “Ти ж можеш поїхати на дронах”. Але я вже відчув піхотний кайф. Це для мене вже не буде кайф того, що я, знаєш, десь щось зробив, обхитрував ворога під час бою.