## Переговори в Абу-Дабі: Шанс на мир чи чергова пауза у війні?
Позитивні зрушення та невирішені питання
У найближчому майбутньому заплановано нову зустріч представників України, США та Росії в рамках мирного переговорного процесу. Про це повідомив Президент Володимир Зеленський за підсумками тристоронніх переговорів, що відбулися в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) 4-5 лютого. Фокус з’ясовував, про що вдалося домовитися делегаціям, окрім обміну полоненими, та які питання залишаються невирішеними. Під час спільного брифінгу з Прем’єр-міністром Польщі, який відвідував Київ з офіційним візитом, Володимир Зеленський поділився результатами нових «мирних» переговорів. «Якщо зараз лунає повітряна тривога – це означає, що про завершення війни не домовилися… Проте, сьогодні відбувся обмін: 157 осіб повернулися додому. Тому потрібно порушувати питання наступних обмінів, і групи над цим працюють. Ми домовилися, що найближчим часом відбудеться наступна зустріч. Важливо, що процес триває, хоча хочеться більш швидких результатів», – зазначив глава держави, не уточнюючи деталей щодо місця та часу наступного переговорного раунду. «Наявність наступної зустрічі свідчить про шанс на продовження діалогу, який, безперечно, ми дуже прагнемо, аби він привів до завершення війни», – додав Зеленський. Він наголосив, що переговори є «безсумнівно, непростими», проте «Україна була й залишатиметься максимально конструктивною». «Ми маємо реально завершити цю війну, забезпечивши надійні гарантії безпеки для України. Це гарантії для всього регіону. І найголовніше – Росія не повинна отримати жодної винагороди за агресію. Війна має закінчитися так, щоб у Росії не виникло бажання знову розпочати агресію проти України чи інших держав Європи», – підкреслив президент. ### Відновлення військового діалогу та різні погляди Окрім першого у 2026 році обміну військовополоненими, за підсумками зустрічі в Абу-Дабі стало відомо про відновлення високорівневого військового діалогу між США та РФ. Європейське командування Збройних сил США повідомило, що канал комунікації було закрито восени 2021 року, незадовго до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Відновлення цього зв’язку, наголошується, сприятиме постійній співпраці між військовими, оскільки сторони «продовжують наполегливо працювати над досягненням тривалого миру». Президент США Дональд Трамп висловив думку, що сторони практично досягли врегулювання. «Ми дуже напружено працюємо над тим, щоб покласти край цій війні. Ми майже досягли цього. Якщо у вас немає сили, досягти миру дуже важко, а у нас є сила», – заявив глава Білого дому. Водночас, державний секретар США Марко Рубіо окреслив як «хороші», так і «погані» новини. За його словами, «список невирішених питань» між Україною та Росією «суттєво скоротився» (хороша новина). Однак, найскладніші питання залишилися невирішеними, «а тим часом війна триває» (погана новина). «Тому все, що я можу сказати з цього приводу, це те, що ми вкладаємо в цю справу значну кількість часу та енергії на дуже високому рівні. Ми будемо продовжувати робити все, що в наших силах, щоб домогтися прориву», – резюмував держсекретар США. ### Експертні оцінки: початковий етап та потенційні ризики Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв вважає, що переговори в Абу-Дабі перебувають на «дуже-дуже початковому етапі». Він пояснює, що обмін полоненими, як правило, є елементом підвищення довіри і лише стартовим етапом, коли сторони демонструють готовність до досягнення певних домовленостей. «У нормальній практиці після обміну полоненими йде домовленість про припинення вогню, але наші минулі домовленості з росіянами теж розпочиналися з обміну полоненими, але потім на тому все й зупинялося, бо самі вимоги Москви були нездійсненними та незмінними», – зазначив Краєв. Серед позитивних моментів експерт відзначає, що, незважаючи на погрози Трампа, представники США все ж брали участь у переговорах, що свідчить про їхню зацікавленість у мирному процесі. Проте, Краєв зауважує, що росіяни сприймають дипломатію як вторинний фактор, а склад їхньої делегації, що складається переважно з військових, свідчить про їхнє бажання обговорювати лише військові питання, і то лише зі Сполученими Штатами. «А в плані України ми не побачили жодних зрушень», – констатував він. Відновлення військового співробітництва між Вашингтоном і Москвою Краєв розцінює як подвійний чинник: з одного боку, це дозволяє тримати ворогів «ще ближче», що може бути важливим для американського плану щодо обмеження розповсюдження ядерної зброї. З іншого боку, існує ризик, що Росія спробує використати це як важіль для тиску на Україну з метою поступок. «В будь-якому разі поки що зарано говорити, що все йде класно-успішно – ми поки що на початкових етапах, але як мінімум ми можемо мати з агресорами хоча б якусь дипломатію», – підсумував Краєв. За його словами, проведення переговорів за зачиненими дверима на початковому етапі є позитивом, проте згодом діалог має стати максимально відкритим. ### Реальні зрушення чи продовження протистояння? Військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, військово-політичний аналітик Олександр Мусієнко вважає, що говорити про реальні зрушення поки що зарано, незважаючи на загалом оптимістичні заяви сторін. «Україна підходить з позиції того, що спочатку потрібно піти на кроки деескалації, тобто починати з перемир’я в повітрі і далі з його поширенням і на землю, і на море. Саме це має створити відповідні передумови для подальшого ведення перемовин. Фактично це та позиція, яка вбачається Києвом. І вона в принципі логічна та правильна», – зазначив Мусієнко. Він наголосив, що Росія наполягає на комплексному підході, що включає припинення вогню та мирну угоду. «Поки що ці суттєві протиріччя зберігаються. Разом з тим контакти встановлені і вони триватимуть. Але, скоріше за все, процес супроводжуватиметься воєнними діями, тобто навряд чи це призведе до вщухання активності на полі бою чи до зменшення ракетно-дронових ударів. Я вважаю, що доки не будуть застосовані всі елементи тиску на Росію, з тим аби вона погодилася з послідовністю адекватного шляху, пропонованого Україною, доти ситуація кардинальних змін не зазнає», – акцентував Мусієнко. Аналітик також додав, що тривалість переговорного процесу залежатиме від ситуації на фронті, стійкості українського суспільства та міжнародної ситуації, зокрема від позиції Китаю. ### Ультиматуми та гарантії безпеки Виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов не бачить підстав для розмов про суттєві прориви за підсумками переговорного раунду в Абу-Дабі. «Єдина конкретика – це обмін полоненими, але говорити про якісь просування, які наближають закінчення війни поки що досить важко. Тим більше, що після Абу-Дабі росіяни поширили інформацію про свій ультиматум. Мовляв, Москва вимагає дипломатичного визнання російського статусу окупованих територій Донбасу на міжнародному рівні і виступає категорично проти гарантій безпеки для України в тому вигляді, в якому їх було раніше озвучено. Власне кажучи такі речі, як на мене, фактично торпедують будь-яку можливість про щось конкретно домовитися на дипломатичному полі», – підкреслив експерт. Леонов наголосив, що саме гарантії безпеки для України, а не територіальне питання, мають бути домінантою мирно-переговорного процесу. «Натомість за підсумками Абу-Дабі ми почули про відновлення військового співробітництва між США та Росією. Це – не дуже добрий момент, бо раніше все ж таки була демонстрація Штатів ізоляції Росії», – зазначив Олександр Леонов. Секретар РНБОУ Рустем Умєров, у свою чергу, повідомив, що обговорення в Абу-Дабі мали виключно конструктивний характер і були зосереджені на шляхах створення умов для досягнення тривалого миру. Делегації України, США та Росії також обговорили «решту невирішених питань», зокрема методи впровадження перемир’я, а також моніторинг припинення воєнних дій. — ### Підсумок від Українське життя: Ці переговори, хоч і не принесли миттєвого завершення війни, є важливим кроком у напрямку пошуку мирного врегулювання. Обмін полоненими та відновлення діалогу, навіть попри наявні розбіжності та обережні оцінки експертів, свідчать про бажання сторін шукати спільну мову. Для України ключовим залишається питання надійних гарантій безпеки, тоді як Росія продовжує гнути свою лінію. Важливо стежити за подальшим розвитком подій та тиском міжнародної спільноти, який може вплинути на позицію агресора.
Дізнатися більше на: focus.ua