## 4 лютого: Всесвітній день боротьби проти раку — дізнайтеся, як себе захистити та розвінчайте міфи
4 лютого світ відзначає Всесвітній день боротьби проти раку. Лікарі наголошують на надзвичайній важливості профілактичних заходів та своєчасної діагностики, а також розвінчують поширені міфи щодо онкологічних недуг.
Щороку, 4 лютого, світ відзначає Всесвітній день боротьби проти раку. Цей день має на меті підвищити обізнаність про онкологічні захворювання, підкреслити значення профілактики та раннього виявлення недуги, а також надати підтримку тим, хто бореться з цим діагнозом. З детальною інформацією про онкологічні патології, сучасні методи ранньої діагностики та способи збереження здоров’я журналістці УНН поділилися лікар-онколог Андрій Гардашніков та заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський.
Природа онкологічних захворювань
Наше тіло складається з мільярдів клітин, що формують тканини. Кожна клітина містить ядро з генами, розташованими на хромосомах. Ці гени керують життєвим циклом клітини: ростом, функціонуванням, поділом та завершенням існування. У здоровому організмі клітини неухильно дотримуються цих вказівок, що забезпечує наш стан здоров’я.
Проте, коли в молекулі ДНК відбуваються раптові зміни або вона зазнає пошкодження, це призводить до мутації. Якщо пошкоджується критично важлива ділянка гену, виникає його мутація. Мутовані гени функціонують некоректно, оскільки генетичні інструкції в них спотворюються. Це може спричинити неконтрольований поділ клітин, які мали б перебувати у стані спокою, та їх безмежне розростання. Такі атипові, змінені клітини формують ракову пухлину, як пояснює Центр громадського здоров’я МОЗ України.
Статистика онкологічної захворюваності
Згідно з даними Національного канцер-реєстру, в Україні щорічно діагностують понад 100 000 нових випадків злоякісних новоутворень.
Найбільш поширеними онкологічними захворюваннями серед жінок є рак молочної залози (22,2%) та рак тіла матки (10,1%). Серед чоловіків найчастіше діагностують рак передміхурової залози (14,9%), трахеї, бронхів та легенів (13,3%).
Важливо зазначити, що з 1 січня 2025 року в Україні набув чинності наказ МОЗ, що регулює порядок проведення скринінгу та ранньої діагностики раку молочної залози, раку шийки матки та колоректального раку, а також моніторинг стану здоров’я пацієнтів із груп ризику.
Рання діагностика: що потрібно знати кожному про рак
У суспільстві досі існує хибне уявлення, що рання діагностика онкології — це стандартний набір обстежень, які слід проходити “про всяк випадок”. Однак, медична логіка складніша: рак — це не одна хвороба, а цілий спектр різних захворювань, кожне з яких має свої специфічні фактори ризику та методи виявлення, пояснює лікар-онколог Андрій Гардашніков.
Термін “рак” охоплює надзвичайно широкий спектр захворювань. Не існує єдиного аналізу чи обстеження, яке б гарантовано виявило або виключило всі онкологічні патології. Йдеться про десятки різних хвороб, і підхід до діагностики кожної з них є індивідуальним. Саме тому універсального обстеження “на рак” не існує.
– пояснює лікар.
Лікар підкреслює, що ключову роль у профілактиці та ранньому виявленні онкології відіграє сімейний лікар. Він враховує вік пацієнта, його спосіб життя, сімейну історію захворювань та наявні фактори ризику, щоб визначити необхідність проведення скринінгових обстежень.
Наполегливо рекомендую не призначати собі аналізи самостійно, а звертатися за консультацією до сімейного лікаря. Він керується затвердженими програмами скринінгу та зможе визначити, які саме обстеження будуть доцільними у вашому конкретному випадку, а які — ні. Скринінгові програми розроблені не для “раку загалом”, а для конкретних онкологічних захворювань та певних груп ризику.
– наголошує лікар.
Водночас, існують так звані візуальні форми раку або ті, що піддаються самоспостереженню. Уважність до змін у власному тілі може стати першим і найважливішим кроком до раннього виявлення.
Деякі форми раку людина може запідозрити самостійно. Наприклад, рак молочної залози часто виявляється під час самообстеження, коли жінка помічає ущільнення. Так само і з раком шкіри — зміни родимок, поява нових утворень. Однак, навіть у таких випадках остаточний діагноз може встановити виключно лікар після повного медичного обстеження.
– пояснює онколог.
Окремою проблемою є страх перед самим діагнозом. За словами Андрія Гардашнікова, саме психологічний бар’єр часто призводить до пізнього звернення по медичну допомогу, коли хвороба вже перебуває на запущій стадії.
Люди бояться не стільки самої хвороби, скільки самого слова “рак”. Вони відкладають візит до лікаря, вважаючи, що якщо не знати про проблему, то її ніби й немає. Але онкологія — це не вирок. Багато форм раку на ранніх стадіях успішно лікуються або переходять у стадію контрольованої хвороби.
– наголошує Андрій Гардашніков.
“Для багатьох людей слово “рак” все ще є емоційно травматичним і лякає саме своєю назвою. Попри це, не можна стверджувати, що онкологічні хвороби — це однозначний вирок. Існує безліч інших захворювань, які можуть нести не менші ризики. Крім того, ми бачимо чимало успішних випадків лікування раку, адже всі люди різні.”
Важливою особливістю онкологічних захворювань є те, що на початкових стадіях більшість із них не проявляються жодними симптомами. Саме тому люди часто не здогадуються про хворобу, доки вона не починає прогресувати.
На початкових етапах рак, у переважній більшості випадків, ніяк себе не виявляє. Дуже часто лікарі виявляють онкологічні захворювання на ранніх стадіях випадково — під час обстежень, проведених з інших причин. Це одна з ключових причин, чому не варто чекати появи симптомів, а слід зосередитися на профілактиці.
– зазначає Андрій Гардашніков.
Окрім профілактичних обстежень, значну роль відіграють фактори ризику, багато з яких залежать від стилю життя, як пояснює заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський. Серед найпоширеніших: куріння, вживання алкоголю, надмірна вага, низька фізична активність, інфекційні захворювання, надмірний вплив ультрафіолету, хронічний стрес та незбалансоване харчування. Деякі з цих факторів людина може контролювати самостійно.
Людина має реальну можливість впливати на багато факторів ризику: контролювати свою вагу, відмовитися від куріння та вживання алкоголю, переглянути свій раціон харчування, збільшити фізичну активність, пройти вакцинацію від вірусу папіломи людини та гепатитів. Також важливо мінімізувати вплив стресу та шукати позитивні емоційні переживання.
– пояснює професор.
Лікар наголошує, що чекати планового медичного огляду варто не завжди. Існують симптоми, поява яких вимагає негайного звернення до спеціаліста, навіть якщо нещодавно ви проходили обстеження. Йдеться про загальні зміни стану здоров’я, які можуть свідчити про серйозні проблеми.
Необхідно звертати увагу на немотивовану постійну слабкість, стійку анемію, кров’янисті виділення (з піхви або під час дефекації), тривалу нудоту, відсутність апетиту, різке зниження маси тіла, а також будь-які зміни в родимках (травмування, зміна форми чи кольору). У таких випадках краще звернутися до лікаря негайно, не чекаючи наступного планового огляду.
– наголошує Дмитро Осинський.
Підсумок від “Українське життя”:
Ця інформація надзвичайно цінна для кожного українця. Вона нагадує про необхідність піклуватися про своє здоров’я, вчасно проходити обстеження та звертати увагу на сигнали власного організму. Розуміння факторів ризику та шляхів їх контролю, а також розвінчання міфів про рак, допоможуть зменшити страх і зробити профілактику онкологічних захворювань пріоритетом.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua