## Спортивний Арбітражний Суд поставив крапку: Позов Гераскевича проти МОК та IBSF відхилено
Міжнародний спортивний суд (CAS) ухвалив остаточне рішення у справі українського скелетоніста Владислава Гераскевича, відхиливши його позов проти Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF).
Як повідомляє “Суспільне Спорт” з посиланням на офіційну заяву CAS, рішення було прийнято 13 лютого, о 17:15 за місцевим часом. Генеральний секретар суду, Меттью Рід, пояснив, що хоча свобода вираження поглядів на Олімпійських іграх дозволена, вона має обмеження в межах змагальної зони. Суддя, розглянувши аргументи обох сторін, виніс вердикт відповідно до чинних правил МОК.
Юрист та громадський діяч Євген Пронін, який представляв інтереси Гераскевича в апеляції до CAS, підтвердив цю інформацію. У своєму дописі він зазначив, що суд став на бік МОК, підтвердивши правомірність рішення про усунення спортсмена від Олімпійських ігор навіть за потенційне порушення правил, без реальної загрози чи безпекової небезпеки, і ще до його виходу на старт.
Суть справи та її ширше значення
“Ця справа мала значно ширший резонанс, ніж просто індивідуальний спір. Вона торкалася права спортсменів на свободу вираження, меж дискреційних повноважень спортивних організацій та глибинного розуміння олімпійських цінностей”, — наголошується в опублікованих матеріалах.
Євген Пронін також повідомив, що судовий процес тривав майже 2,5 години, протягом яких вони з Владиславом Гераскевичем представили повну юридичну аргументацію. “Владислав вклав у цей процес усю ту енергію, яку міг би реалізувати на спортивній арені, але цього права його позбавили”, — додав юрист.
Прецедент з “шоломом пам’яті”
Згідно з даними CAS, Владислава Гераскевича було звинувачено у порушенні Олімпійської хартії за два дні до початку змагань. Однак, незважаючи на це, спортсмену дозволили офіційно взяти участь, а дискваліфікували лише перед виходом на старт. Це було кваліфіковано як покарання за “намір порушити правила”, а не за фактичне порушення.
Євген Пронін звернув увагу на те, що існують численні приклади спортсменів з інших країн, які вшановували пам’ять своїх загиблих близьких, і за це їх не карали, оскільки вони діяли “за фактом”, а не заздалегідь оголошували про свої наміри. “Отже, у МОК спостерігається вибіркове правосуддя, яке застосовується до намірів громадян України”, — констатував юрист.
Фото: Telegram
13 лютого сам Владислав Гераскевич у соціальній мережі Х висловив припущення, що МОК може розглядати вручення йому державної нагороди від Президента України Володимира Зеленського як “політичний чинник” у його бажанні одягнути “Шолом Пам’яті”. Він також провів паралель із ситуацією Кірсті Ковентрі, запитуючи, чи була б вона дискваліфікована за політичне звернення, якби її за це нагородив “диктатор Мугабе”.
Фото: Скриншот
Нагадаємо, що апеляцію до CAS було подано 12 лютого. Розгляд справи був запланований на 13 лютого, о 10:00, у Мілані.
МОК дискваліфікував Владислава Гераскевича: деталі справи
12 лютого українського скелетоніста Владислава Гераскевича було дискваліфіковано Міжнародним олімпійським комітетом під час зимових Олімпійських ігор у Мілані. Причиною стала відсутність на шоломі спортсмена портретів загиблих українських атлетів. У МОК заявили, що це суперечить правилам Олімпійської хартії, які забороняють будь-які політичні заяви безпосередньо в зоні змагань або на подіумі.
Сам Гераскевич назвав це рішення необґрунтованим, наголошуючи, що не порушував жодних правил, а вшанування пам’яті загиблих спортсменів не має політичного підтексту. Атлет також зазначив, що у спілкуванні з керівництвом олімпійського руху відчув сумніви щодо реальної підтримки України міжнародними спортивними організаціями.
На цю ситуацію відреагував Президент України Володимир Зеленський, публічно ставши на захист спортсмена. Глава держави підкреслив, що вшанування загиблих не може трактуватися як порушення принципів олімпізму, справедливості та миру. Того ж дня він відзначив Гераскевича державною нагородою — орденом “За самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність і патріотизм”.
Підсумок від Українське життя:
Це рішення Спортивного арбітражного суду є важливим для розуміння того, як міжнародні спортивні організації трактують правила щодо свободи вираження спортсменів. Хоча суд став на бік МОК, справа підкреслила складність балансування між спортивними правилами та правом на вираження почуттів, особливо в умовах війни. Новина може бути корисною для спортсменів, юристів та всіх, хто цікавиться сучасними викликами у світі спорту.
За матеріалами: focus.ua