Історія побутових відходів: Як давні люди ставилися до сміття
Фахівці з Йоркського університету (Велика Британія) провели глибокий аналіз залишків життєдіяльності людей кам’яної доби. Їхні висновки дивують: мешканці неоліту (приблизно 6000–2500 рр. до н.е.) цілеспрямовано зберігали побутові відходи поблизу своїх осель, а не позбувалися їх, вивозячи далеко чи скидаючи у випадкових місцях.
Під час археологічних розкопок на території Великої Британії та Центральної Європи вчені виявили, що переважна більшість уламків кераміки, крем’яних відходів, решток тварин та інших побутових артефактів знаходились у спеціально виділених ямах або купах, розташованих безпосередньо біля стін чи біля входу до житла. Нерідко такі накопичення сміття використовувалися як будівельний матеріал для підняття рівня підлоги або зміцнення конструкцій. Про результати дослідження повідомляє видання Independent.
“Те, що раніше ми інтерпретували як хаотичне, майже “тваринне” поводження зі сміттям, насправді може свідчити про глибоке усвідомлення відповідальності за власні відходи”, — пояснює професорка Пенні Бікл, яка очолювала проєкт на кафедрі археології Йоркського університету.
Дізнайтеся більше: Зникло та відродилось: вчені оголосили сенсаційну інформацію про Червоне море
За її словами, така поведінка давніх людей може мати кілька логічних пояснень:
- Відчуття власності та відповідальності На відміну від сучасної західної практики “виніс сміття – і забув”, люди неоліту, ймовірно, розуміли, що саме вони, а не хтось інший, повинні піклуватися про свої відходи.
- Практична вторинна переробка Розбитий посуд, кістки тварин та крем’яні уламки часто знаходили нове застосування. Їх могли використовувати як наповнювач для підлоги, для виготовлення нових знарядь або навіть як предмети для ритуальних обрядів. Зберігання “сировини” під рукою було цілком виправданим.
- Емоційна прив’язаність Деякі предмети могли мати для давніх людей особливе, сентиментальне значення. “Ці речі зберігали пам’ять про людей, які їх створили чи якими вони користувалися. Викидати їх далеко означало б втратити зв’язок із минулим”, — коментує докторка Віндрола-Падрос з Кільського університету, співавторка дослідження.
Таким чином, те, що нам сьогодні може здаватися проявом антисанітарії, для спільнот неолітичної доби, ймовірно, було свідченням дбайливого ставлення до ресурсів, почуття відповідальності та своеї роду “домашньою переробкою” матеріалів.
Дослідники вважають, що ці висновки змушують переглянути усталені уявлення про ранніх землеробів як про примітивних “сміттярів”. Вони показують, наскільки складними й усвідомленими були їхні взаємини з матеріальним світом та навколишнім середовищем.
Раніше ми повідомляли про надзвичайну знахідку: в Антарктиді виявили понад 80 нових озер.
Підсумок від Українське життя:
Це дослідження надає цікавий погляд на побут наших предків, показуючи, що їхнє ставлення до відходів було набагато складнішим, ніж ми звикли думати. Для сучасного українця ця інформація може бути корисною для переосмислення власного споживання та ролі “сміття” в нашому житті, нагадуючи про цінність ресурсів та відповідальність за те, що ми використовуємо і викидаємо.
Дізнатися більше на: drevo.uaportal.com