Японські глибини розкривають таємницю: підводні “кола на полях” виявилися творінням риби-фугу!
Приблизно три десятиліття тому водолази натрапили на дивовижні структури на дні океану поблизу японського узбережжя. Ці загадкові, ідеально симетричні кола спантеличували вчених і довгий час залишалися нерозгаданою загадкою. І лише зараз дослідники змогли встановити, хто саме створює ці унікальні підводні “малюнки” і з якою метою.
Незвичайні піщані композиції були вперше зафіксовані у 1995 році біля острова Амамі-Осіма, що розташований на південному заході Японії. На перший погляд, вони виглядали як звичайні купини на піску. Однак більш ретельне вивчення виявило складну геометричну структуру: від центральної точки розходилися чіткі гребені та борозенки, що нагадували спиці колеса. Діаметр таких утворень іноді сягав двох метрів. Про це повідомляє видання New Atlas.
Протягом багатьох років науковці не могли пояснити походження цих форм. Врешті-решт, відповідь виявилася не менш захопливою, ніж самі кола. Дослідження показали, що “архітекторами” цих споруд є невеличкі самці риби-фугу.
Ці рибки мають довжину лише близько 10 сантиметрів, але демонструють вражаючу майстерність. Використовуючи свої плавці та власне тіло, вони методично формують складні візерунки на піщаному дні. Такі конструкції слугують своєрідними шлюбними гніздами — вони приваблюють самок і створюють оптимальні умови для відкладання ікри.
Деталі підводної інженерії
Науковці встановили, що зовнішній контур кола складається з глибоких радіальних канавок, тоді як у центрі формується система дрібніших борозенок, що нагадують лабіринт. Під час будівництва самець починає з країв і поступово рухається до центру, неодноразово вигрібаючи пісок плавцями. Цей процес відбувається за чітко визначеною схемою, яку вдалося відтворити навіть за допомогою комп’ютерного моделювання.
Таку поведінку неодноразово спостерігали у білоплямистої риби-фугу виду Torquigener albomaculosus. Будівництво розпочинається з формування центральної точки, коли самець притискається черевом до дна. Далі він залишає сотні, а іноді й тисячі слідів, поступово вибудовуючи ідеальну форму. Центральна частина кола заповнюється найдрібнішим піском, а гребені часто прикрашаються уламками черепашок або коралів.
Вибір партнера та життєвий цикл
Після завершення роботи самки оглядають кілька таких конструкцій і обирають найпривабливішу. Вчені припускають, що вирішальну роль відіграє якість дрібного піску, адже він найшвидше руйнується, сигналізуючи про свіжість споруди. Це означає, що самці не використовують гнізда повторно.
В середньому на створення одного такого “пісочного шедевра” риба-фугу витрачає від семи до дев’яти днів, постійно підтримуючи форму та чіткість ліній. Після нересту самець ще близько шести днів залишається в гнізді, охороняючи ікру. У цей період він уже не ремонтує споруду, тож вона поступово вирівнюється і майже зникає.
Коли мальки з’являються на світ, самець залишає місце гніздування і більше ніколи туди не повертається, згодом починаючи новий репродуктивний цикл вже в іншій ділянці морського дна.
Нагадаємо, на Майорці виявили затонуле судно віком 1700 років.
Підсумок від Українське життя:
Ця новина чудово ілюструє, як навіть найменші мешканці океану можуть створювати дивовижні речі. Відкриття походження підводних “кіл на полях” допомагає нам краще зрозуміти складність і красу природи, а також дивовижну поведінку тварин. Для читача це цікавий факт, що розширює знання про морський світ та його мешканців.
Оригінал статті: drevo.uaportal.com