Революційне Відкриття: Отруйні Стріли Людей Кам’яної Доби Віком 60 000 Років
Археологи виявили беззаперечні свідчення того, що мисливці-збирачі на території сучасної Південної Африки застосовували рослинні токсини на кам’яних наконечниках стріл ще 60 тисяч років тому. Це знахідка суттєво зсуває дату появи розвинених мисливських технік, демонструючи високий рівень технічної майстерності та стратегічного планування у наших давніх предків.
Міжнародна група дослідників, що складається з фахівців з Південної Африки та Швеції, провела глибокий аналіз десяти кварцових мікролітів, які були виявлені ще у 1985 році в скельному укритті Умлатузана (Umhlatuzana Rock Shelter) у провінції Квазулу-Наталь. Ці артефакти належать до шару ґрунту, вік якого оцінюється приблизно в 60 000 років. Про це повідомляє видання IFLScience.
Сліди Стародавньої Хімії
Завдяки застосуванню передових методів мікрохімічного та біомолекулярного аналізу, на п’ятьох із досліджених наконечників були ідентифіковані залишки отруйних алкалоїдів: бупандрину (buphandrine) та епібупандрину (epibuphanisine). Ці сполуки продукуються рослиною Boophone disticha, яку в регіоні знають як гіфбол (“отруйна цибулина”). Цікаво, що ця сама рослина досі використовується сучасними південноафриканськими мисливцями для виготовлення отруйних стріл.
Професорка Марліз Ломбард (Marlize Lombard) з Університету Йоганнесбурга висловила своє здивування: “Я була дещо вражена, виявивши ту саму отруту гіфболу на п’яти наконечниках стріл. Це доводить нерозривність традиції: ідентичний токсин був знайдений також на етноісторичних стрілах XVIII століття, зібраних у Південній Африці”.
Для підтвердження своїх висновків, дослідники порівняли хімічні профілі отрути із сучасних зразків Boophone disticha та історичних стріл. Результати виявилися ідентичними.
Переосмислення Історії Полювання
До цього відкриття найдавніші підтверджені знахідки отруєної зброї датувалися лише 6 700 роками (печера Крюгер, Південна Африка) та 4 000 роками (Єгипет). Знахідка в Умлатузані стала першим прямим доказом використання отрути на стрілах у період середнього кам’яного віку.
Отруйні стріли мали специфічне призначення. Їхні невеликі кварцові наконечники спеціально виготовлялися так, щоб відламуватися при попаданні в ціль і залишатися в тілі тварини. Повільнодіючий токсин викликав параліч та призводив до смерті протягом кількох годин або навіть днів. Це дозволяло мисливцям довший час вистежувати поранену здобич — антилоп, зебр чи навіть жирафів — витрачаючи при цьому значно менше власних сил і часу.
Детальніше про це: У Шотландії знайшли покинутий королівський замок віком 700 років
Професор Свен Ісакссон (Sven Isaksson) зі Стокгольмського університету підкреслює: “Отрута значно полегшувала процес полювання, мінімізуючи потребу в тривалому переслідуванні. Це вимагало глибоких знань у галузі ботаніки, вміння планувати та розуміння причинно-наслідкових зв’язків”.
Професорка Ломбард додає: “Ці мисливці 60 000 років тому не надто відрізнялися від нас за технічними можливостями. Вони не лише винайшли лук і стрілу набагато раніше, ніж ми припускали, а й ефективно застосовували хімію природи для підвищення результативності свого полювання”.
Результати цього дослідження, опубліковані у престижному науковому журналі Science Advances (2026), вважаються одним із найважливіших кроків у вивченні когнітивних здібностей ранніх представників Homo sapiens. Вони переконливо доводять, що складні технології та абстрактне мислення розвивалися значно раніше, ніж досі припускали науковці.
Раніше ми повідомляли про захопливе відкриття, зроблене науковцями в Перу.
Підсумок від Українське життя:
Це дослідження надзвичайно цінне для українців, оскільки воно розширює наше розуміння людської історії та витоків технологічного прогресу. Знання про те, як наші предки використовували природні ресурси та розвивали складні мисливські стратегії тисячі років тому, можуть надихнути на нові підходи до сталого розвитку та використання ресурсів у сучасному світі. Це свідчення незламності людського духу та інтелекту, що пройшов випробування часом.
Оригінал статті: drevo.uaportal.com