Російське вторгнення: Путін сподівався на прихильність українців, але отримав хибну інформацію
Напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, президент РФ Володимир Путін був введений в оману щодо настроїв українського суспільства. Згідно з отриманими даними, він був переконаний, що значна частина українців або підтримає російську агресію, або ж не чинитиме супротив окупації країни.
За його оцінками, лише близько 10% українського населення мали б виступити проти російських загарбників. Європейські спостерігачі, однак, вважали, що навіть така кількість – приблизно 4 мільйони людей – була б достатньою для організації опору силам, сконцентрованим Росією для нападу. Про це свідчать висновки матеріалу, опублікованого виданням The Guardian.
Цікаво, що значна частина російських чиновників, які не належать до військового сектору, не була поінформована про плани Путіна щодо вторгнення в Україну. Серед них – заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак, міністр закордонних справ Сергій Лавров та прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Прихований намір: Невідомість у найвищих ешелонах влади
Один з політичних інсайдерів з РФ повідомив, що навіть за тиждень до вторгнення жодної інформації про такі наміри не було. Високопоставлений кремлівський чиновник зазначав, що хоча навколо Путіна перебувало багато військових, вони самі не до кінця розуміли реальну ситуацію та цілі.
Вирішальне засідання: Питання про “незалежність” “ДНР” та “ЛНР”
Ситуація стала більш прозорою 21 лютого, коли Володимир Путін скликав засідання Ради безпеки РФ у Кремлі. Під час цього зібрання російський диктатор вимагав від кожного присутнього висловити публічну підтримку його рішенню про визнання незалежності так званих “Донецької Народної Республіки” та “Луганської Народної Республіки”.
Багато присутніх чиновників виявляли ознаки здивування, коли Путін звертався до них із проханням про згоду. Голова зовнішньої розвідки Сергій Наришкін виглядав наляканим і плутався у власних відповідях, що стало приводом для глузувань з боку Путіна.
Один з інсайдерів порівняв атмосферу на цій зустрічі з настроями в Кремлі 1941 року. Тоді керівництво сталінських спецслужб попереджало про неминучий напад Німеччини на СРСР, але боялися наполягати, враховуючи впевненість радянського лідера.
“Наришкін мав інформацію щодо України, яка суперечила тому, що говорили інші. Але він слабкий і нерішучий, а Путін прагнув переконатися, що всі усвідомлюють свою причетність до цього рішення. Саме тому ви спостерігали таку поведінку”, — пояснило джерело.
Єдиний опонент: Дмитро Козак висловився проти
Під час того засідання лише одна людина – Дмитро Козак – не підтримала ідею вторгнення в Україну. Після завершення засідання Ради безпеки він продовжив обговорення з Путіним у форматі тет-а-тет, наполягаючи на тому, що вторгнення в Україну матиме катастрофічні наслідки.
При цьому Козак, схоже, не до кінця усвідомлював масштаби запланованого вторгнення: чи йдеться про локальну ескалацію на Донбасі, чи про повномасштабний напад. Варто зазначити, що у Вашингтоні Козака вважали прихильником політики Кремля, проте насправді він був стривожений перспективою вторгнення, про яке дізнався лише 21 лютого.
Мільйони росіян, які спостерігали за подіями по телевізору, не бачили цих внутрішніх суперечностей. Натомість вони чули, як Путін поставив запитання: “Чи є якісь інші точки зору чи особливі думки з цього питання?” — і не отримав жодної відповіді.
Попередження та сумніви: Погляд з українського боку
Раніше видання “Фокус” повідомляло, що західні розвідки попереджали українське військово-політичне керівництво про неминучість війни. Однак президент України Володимир Зеленський, як стверджується, ігнорував ці застереження. Зокрема, на засіданнях РНБО панував настрій, що повномасштабної війни не буде.
Також Зеленський відхилив пропозицію головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного щодо введення воєнного стану, що могло б забезпечити кращу підготовку української армії до бойових дій.
Українські джерела The Guardian припускають, що переконати Зеленського у відсутності ймовірності вторгнення міг голова Офісу президента Андрій Єрмак, якого, у свою чергу, міг запевнити тодішній заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак.
У тому ж матеріалі зазначається, що Путін прийняв рішення про вторгнення в Україну за два роки до фактичного початку бойових дій.
“Фокус” раніше розповідав про Дмитра Козака. Зокрема, він був одним із небагатьох, хто не побоявся висловити своє заперечення проти російського вторгнення в Україну, передавши свою позицію Володимиру Путіну.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація дає важливе розуміння того, як формувалися рішення на найвищому рівні в Росії, і наскільки далекі були вони від реальності. Для українців це є свідченням того, що навіть у найближчому оточенні Путіна існували розбіжності та сумніви щодо вторгнення, хоча ці голоси не були почуті. Також це нагадує про важливість критичної оцінки інформації та готовності до найгірших сценаріїв, навіть коли вони здаються малоймовірними.
Дізнатися більше на: focus.ua