Стародавні Урартські Написи Віком 2800 Років Виявлено в Туреччині: Новий Погляд на Імперію
На півдні Туреччини, в районі озера Ван, археологи під час рятувальних розкопок здійснили видатне відкриття: три унікальні клинописні написи, вік яких сягає приблизно 2800 років. Ці стародавні тексти, викарбувані на камені на початку першого тисячоліття до нашої ери, дозволяють глибше зрозуміти механізми встановлення та утримання влади урартськими правителями над стратегічно важливими землями.
Знахідка була зроблена на території фортеці Керзют — важливого укріпленого пункту, що домінував над рівниною Мурадіє. Роботи проводило Управління музею міста Ван, про що повідомляє видання Arkeonews.
Стратегічне розташування Керзют забезпечувало повний контроль над родючими сільськогосподарськими угіддями та ключовими сухопутними артеріями східної Анатолії. Ці шляхи сполучали бассейн озера Ван із сусідніми регіонами, зокрема з долиною річки Арас та територією сучасного Ірану. Фортеця була частиною розгалуженої оборонної системи царства Урарту, яка слугувала для захисту північних кордонів держави.
Написи були виявлені в стінах храму, присвяченого Халді — верховному божеству урартського пантеону. Тексти написані класичним урартським клинописом на базальтових плитах і відповідають стандартним королівським формулам того періоду.
Найбільш значущим є фрагмент, що описує військову експедицію царя Мінуа (кінець IX століття до н. е.). Один з уривків починається типовою для того часу декларацією божественної легітимації влади:
“Силою Халді, Мінуа, син Ішпуїні, промовляє…”
Далі слідує ключове повідомлення:
“Я підкорив Лухіуні, місто, яке до цього не знало завоювань”.
У тексті також згадується захоплення людей, великої рогатої худоби та коней, яких переправили до Тушпи — столиці Урарту, розташованої неподалік сучасного Вану. Твердження про те, що Лухіуні ніколи раніше не було завойовано, підкреслює політичну вагу цієї кампанії та зміцнювало авторитет правителя.
Храм мав типовий для урартських святинь квадратний план. Вузький вхідний коридор вів до центральної зали, збудованої безпосередньо на скельній основі. Це свідчить про те, що фортеця Керзют виконувала не лише військові, але й релігійні та адміністративні функції.
Дослідження проводили доцент Сабахтін Ердоган (Університет Ван Юзюнчу Йіл) та Анастасія Суглум (Стамбульський університет). Філологічний аналіз виявив, що написи містять не лише усталені формули, а й цінні конкретні історичні дані про військову діяльність.
Відмінний стан збереження текстів, зумовлений сухим кліматом та ґрунтом, дозволив успішно реконструювати пошкоджені фрагменти, порівнюючи їх із паралельними написами з інших урартських пам’яток.
Написи також допомогли об’єднати раніше знайдені фрагменти з сусідніх місцевостей у єдиний цілісний текст. Це сприяло уточненню попередніх прочитань та ідентифікації нових урартських термінів.
Датування текстів вказує на кінець IX століття до н. е. — період правління Мінуа або його спільного правління з батьком Ішпуїні. Саме в цей час Урарту активно проводило територіальну експансію та реалізовувало масштабні державні будівельні проєкти.
Фортеця Керзют та знайдені в ній написи є вагомим свідченням високого рівня організації та військової могутності Урарту в східній Анатолії. Вони підтверджують, що металургія, будівельна справа та державне управління в цьому регіоні досягли значних висот ще на початку залізної доби.
Це відкриття допомагає заповнити прогалини у нашому розумінні соціальної структури, релігійних практик та оборонної політики Урарту. Воно також підкреслює ключову стратегічну роль басейну озера Ван в історії давнього Близького Сходу.
Раніше ми розповідали про можливі наслідки повного розлому Африканського континенту для планети.
Підсумок від Українське життя:
Ця археологічна знахідка є надзвичайно цінною для українських читачів, адже вона відкриває нові сторінки історії стародавнього світу, зокрема вражаючі досягнення урартської цивілізації. Розуміння минулих епох, їхніх досягнень та викликів, допомагає нам краще усвідомити власний історичний контекст та місце в глобальному розвитку.
Подробиці можна знайти на сайті: drevo.uaportal.com