Справа “Мідас”: Посадовці знали про стеження НАБУ завдяки витоку даних
Фігуранти резонансної справи “Мідас” були завчасно поінформовані про те, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) веде спостереження за окремими учасниками їхньої ймовірної злочинної групи. Директор НАБУ Семен Кривонос припустив, що витік конфіденційної інформації міг статися через співробітників правоохоронних органів.
Про це стало відомо з виступу Семена Кривоноса під час засідання антикорупційного комітету Верховної Ради, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк (партія “Голос”).
Знищені докази та стеження за НАБУ
Семен Кривонос наголосив на проблемі з отриманням доказів, зокрема, журналів подій у системі “Безпечне місто”. “По деяких авто логах у системі “Безпечне місто” нам (НАБУ) не дали. Це означає, що хтось використовував права адміністратора і почистив логі у системі”, — зазначив він, підкреслюючи можливе втручання у хід розслідування.
Зі слів Ярослава Железняка, окремі посадовці державних структур отримували доступ до інформації щодо операції “Мідас” через судові реєстри та здійснювали пошук даних про транспортні засоби НАБУ у системі “Безпечне місто”.
Зокрема, після проведення обшуків у листопаді 2025 року, інформацію про ухвали у справі “Мідас” переглядали представники таких органів:
- Служба безпеки України
- Державне бюро розслідувань
- Офіс Генерального прокурора
- Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА)
- Національна поліція України
Крім того, аналіз доступу до документів КП “Інформатика” показав, що протягом 2025 року у системі відеоспостереження Києва “Безпечне місто” здійснювався пошук транспортних засобів НАБУ. Окрім вищезгаданих відомств, таку активність виявляли й співробітники Бюро економічної безпеки України.
“Знаючи номери транспортних засобів, можна відстежувати їх пересування і, відповідно, отримувати інформацію про оперативні заходи НАБУ щодо конкретних фігурантів”, — пояснив Кривонос, наголошуючи на небезпеці таких дій для розслідування.
Директор НАБУ також висловив здивування щодо мотивів дій інших правоохоронців, які переглядали матеріали справи в судових реєстрах та намагалися з’ясувати ідентифікацію учасників процесу.
Системна проблема та неможливість таємниці розслідування
Під час засідання головний детектив у справі “Мідас”, Олександр Абакумов, зазначив, що доступ до ухвал у цій справі мають понад 10 тисяч осіб. Це, за його словами, фактично унеможливлює забезпечення таємниці слідства. “Це ризик для наших розслідувань і велика системна проблема для всіх правоохоронних органів”, — додав він.
Щодо відстеження автомобілів НАБУ, Абакумов додав, що в “довідках папки Міндіча” є згадки про перегляд цих авто, хоча в системі “Безпечне місто” такі дії, нібито, не були зафіксовані.
Ярослав Железняк також звернув увагу на дії ексзаступника АРМА Павла Великоречаніна, який здійснював пошук у Єдиному державному реєстрі судових рішень як за справою “Мідас”, так і окремо за запитом “Чернишов Олексій”. “Жодного логічного пояснення, навіщо він це робив навіть у межах своєї роботи, немає. Принаймні у НАБУ та САП такого пояснення не мають”, — підкреслив нардеп.
Спроби тиску та міжнародна співпраця
На початку лютого НАБУ повідомляло про спробу незаконного встановлення засобів прослуховування у помешканні керівника одного з детективних підрозділів, залученого до справи “Мідас”. Тоді також висловлювалися припущення про можливу причетність співробітників одного з правоохоронних органів.
Варто зазначити, що правоохоронні органи США беруть участь у підтримці антикорупційних розслідувань в Україні, зокрема у справах, пов’язаних із державною компанією “Енергоатом”. (Зазначені служби не є прямими конкурентами українських відомств, а виступають партнерами у сфері правосуддя).
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння стану боротьби з корупцією в Україні. Вона висвітлює системні проблеми, пов’язані з можливими витоками даних та перешкоджанням розслідуванням з боку інших державних органів. Для громадян це означає, що розслідування резонансних справ може бути ускладнене, що впливає на довіру до правоохоронної системи. Водночас, це свідчить про необхідність посилення контролю та відповідальності всередині державних структур.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua