Штучний інтелект: Помічник чи пастка для вашого мозку? Нові виклики для критичного мислення та психології

Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) у наше життя невпинно зростає, охоплюючи навчання, роботу та навіть прийняття особистих рішень. Проте, поряд із беззаперечною зручністю та швидкістю отримання відповідей, виникають нові психологічні виклики. УНН звернулося до фахівців, аби з’ясувати, як саме ШІ впливає на нашу здатність до критичного осмислення інформації та емоційний стан.
Чи загрожує ШІ зниженню критичного мислення?
Сучасний світ неможливо уявити без ШІ. Алгоритми рекомендацій, інтелектуальні чат-боти, голосові асистенти та освітні системи на базі ШІ стали невід’ємною частиною життя мільйонів людей по всьому світу. Прогнозується, що світовий ринок ШІ щорічно зростатиме на 54% (за даними Statista).
Однак, крім автоматизації, прискорення обробки даних та мінімізації помилок, існують і потенційні небезпеки. Згідно з дослідженням Masarat Initiative, надмірне використання ШІ може призвести до деградації критичного мислення, формування залежності від технологій та негативно позначитися на психологічному самопочутті, особливо у сфері освіти.
Нейрофізіолог, професорка, доктор наук, ректорка ПЗВО “Академія Добробут” Нана Войтенко підтверджує ці побоювання. Вона наголошує, що вплив ШІ не може бути однозначно оцінений як позитивний чи негативний. Все залежить від індивідуального підходу до його використання, що стає особливо актуальним для освіти та розвитку інтелектуальних здібностей.
Відповідь неоднозначна. З одного боку, ШІ може робити наш мозок ледачим, з іншого — допомагати працювати ефективніше. Ми дійсно можемо покладатися на ШІ у певних фактах, звільняючи оперативну пам’ять для складніших завдань. Це не означає втрату здатності запам’ятовувати, це означає, що ми починаємо запам’ятовувати інше.
– пояснює нейрофізіологиня.
Професорка Войтенко порівнює цю ситуацію з тим, як людство звикло користуватися смартфонами та калькуляторами. Тепер ми менше запам’ятовуємо телефонні номери чи дати, але натомість можемо краще концентруватися на складних аналітичних процесах. Однак, неконтрольоване використання ШІ несе ризики.
Якщо ми повністю припиняємо тренувати робочу пам’ять і делегуємо мислення системі, з часом здатність до запам’ятовування та концентрації може знижуватися. Постійні короткі запити формують фрагментарне мислення. Але якщо активно використовувати ШІ — аналізувати, порівнювати, ставити складні запитання — тоді активізуються зони мозку, відповідальні за узагальнення та критичне мислення. ШІ сам по собі не змінює наш мозок, змінює спосіб нашої взаємодії з ним.
– зазначає Нана Войтенко.
Як ШІ впливає на нейронні зв’язки
Особливу увагу професорка приділяє формуванню нейронних зв’язків. За її словами, мозок розвивається через активне використання певних функцій. Без практики ці зв’язки поступово згасають, що є критично важливим для дітей та підлітків, чий мозок ще формується.
Нейронні зв’язки формуються тоді, коли ми їх задіюємо. Якщо підліток повністю перекладає аналіз і прийняття рішень на штучний інтелект, існує ризик, що деякі важливі зв’язки просто не сформуються. Особливо це стосується префронтальної кори, яка відповідає за планування, волю та свідомі рішення.
– каже професорка.
Натомість для дорослих людей штучний інтелект може стати потужним інструментом оптимізації розумової діяльності. Він здатний зменшити рутинне навантаження, дозволяючи спрямувати когнітивні ресурси на розв’язання складніших завдань. Як приклад, експертка наводить застосування ШІ у медицині: система бере на себе технічні аспекти, а лікар отримує більше можливостей для аналізу та спілкування з пацієнтом.
Мозок завжди прагне оптимізувати енерговитрати. Якщо штучний інтелект звільняє нас від рутини, це не є погано. Менш активними стають одні зони, але натомість активуються ті, що відповідають за аналіз, увагу та складні рішення. Це дає можливість розвивати інші навички, наприклад, творчість чи стратегічне мислення.
– пояснює науковиця.
Професорка також підкреслює, що головна проблема полягає не в самому ШІ, а в способі взаємодії з ним. Сліпа довіра до готових відповідей може сформувати звичку шукати розв’язання проблем виключно ззовні, “знижуючи толерантність до складності та невизначеності”.
Психологічна залежність та втрата віри у власні сили
Ще однією важливою темою є психологічна залежність та зниження впевненості у власних інтелектуальних здібностях. Коуч-психолог Микола Олійник зазначає, що при неконтрольованому та регулярному використанні ШІ люди можуть втратити віру у власний досвід та здатність мислити самостійно.
ШІ може взяти на себе до 70% рутинної роботи. Але 30% ключового — стратегія, аналітика, відповідальність — завжди залишаються за людиною. Якщо людина починає перекладати і ці 30% на систему, поступово знижується віра у власний розум. Тому ШІ — це хороший помічник, але поганий керівник.
– зазначає психолог.
Експерт пояснює, що постійна взаємодія з ШІ впливає і на емоційний стан, особливо у молоді, яка звикає до миттєвих відповідей і гірше адаптується до невизначеності. Додатковий стрес спричиняє усвідомлення того, що нейромережі також можуть помилятися.
Коли люди розуміють, що ШІ потрібно перевіряти, фільтрувати та контролювати, може з’являтися тривожність. Бо стає очевидно: системі не можна повністю довіряти, а відповідальність усе одно залишається на людині.
– пояснює експерт.
Микола Олійник також виділяє чіткі ознаки надмірної залежності від штучного інтелекту, які можуть бути непомітними на перший погляд і проявляються у поведінці та мисленні.
Коли людина постійно звертається до ШІ з будь-яким питанням, сприймає його відповіді як більш авторитетні, ніж власний досвід, і втрачає ініціативу до самостійного аналізу — це вже психологічний ризик. У цей момент ШІ перестає бути інструментом і стає зовнішньою опорою.
– каже психолог.
Штучний інтелект не замінює мислення, відповідальність та життєвий досвід людини. Він може слугувати корисним підсилювачем, але тільки за умови усвідомленого та критичного застосування. Як підкреслює експерт, сильні особистості використовують ШІ як інструмент, а не як сутність, що мислить і приймає рішення замість них.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація допоможе вам глибше зрозуміти, як штучний інтелект може впливати на ваше мислення та емоційний стан. Знання про потенційні ризики та переваги дозволить вам використовувати ШІ більш свідомо, зберігаючи критичне мислення та психологічну стійкість. Це особливо важливо для українців, які активно впроваджують новітні технології у повсякденне життя.
За даними порталу: unn.ua
