Дійсно: 18 тисяч років тому поляки вдавалися до канібалізму, доводять вчені

У Польщі жили канібали: науковці знайшли підтвердження моторошній здогадці (фото)

Археологи представили вагомі свідчення того, що близько 18 000 років тому на території сучасної південної Польщі представники магдаленської культури вдавалися до практики канібалізму. Рештки, виявлені у Машицькій печері неподалік Кракова, є одним із найвизначніших та найдетальніших прикладів палеолітичного людоїдства в Європі.

Машицька печера була відкрита ще наприкінці XIX століття, а ґрунтовні дослідження розпочалися у 1960-х роках. Протягом багатьох років кістки зберігалися в Археологічному музеї Кракова, доки сучасні технології не дозволили провести їх ретельний аналіз. Використовуючи 3D-мікроскопію високої роздільної здатності, дослідники виявили сліди порізів, ударів та переломів на людських кістках. Результати аналізу однозначні: усі ушкодження були завдані кам’яними знаряддями незадовго після смерті, що вказує на навмисну обробку тіл для споживання. Про це інформує видання Arkeonews.

Радіовуглецеве датування показало вік знахідок близько 18 000 років, що відповідає магдаленському періоду пізнього палеоліту. Саме ця культура відома своїми знаменитими наскельними малюнками в печерах Ласко (Франція) та Альтаміра (Іспанія), а також удосконаленими кам’яними знаряддями та мистецькими творами. Однак, виявлене у Машицькій печері розкриває значно похмурішу сторону життя цих мисливців-збирачів.

Приблизно 68% людських кісток демонструють характерні ознаки обробки, подібні до обробки тваринних туш: глибокі порізи на черепах (для відділення шкіри голови та тканин обличчя), навмисне розбиття черепів для доступу до мозку, а також розколювання довгих кісток (стегнових, плечових) для вилучення кісткового мозку — цінного джерела енергії та жирів у холодному кліматі. Характер зламаних та порізаних кісток майже повністю співпадає зі слідами, виявленими на кістках тварин із того ж культурного шару.

Головний автор дослідження, Франсеск Маргінедас з Інституту досліджень історії людини (IPHES-CERCA), зазначив: розподіл та характер слідів не залишають сумнівів — тіла оброблялися так само, як і туші тварин. Співавторка, Пальміра Саладіє, додала, що не було виявлено жодних ознак ритуальної обробки чи виготовлення предметів з кісток — фрагменти просто викидалися разом із рештками тварин.

Це суттєво відрізняє знахідки з Машицької печери від інших європейських пам’яток, де канібалізм мав ритуальний характер (наприклад, печера Гоуф у Великій Британії, де черепи використовувалися як посудини). Тут усі докази вказують на практичну потребу в їжі.

Дослідники висловлюють припущення, що канібалізм міг бути пов’язаний із соціальними конфліктами або війновими діями — споживанням переможених ворогів після сутичок. Голод як причина видається малоймовірним: на місці знайдено рештки оленів, косулі, диких кабанів, лисиць та водоплавних птахів, а також 546 наконечників стріл з кременю та обсидіану. Це свідчить про достатню кількість харчових ресурсів.

Читайте також: На Івано-Франківщині знайшли трипільську фігурку бика віком 6000 років (фото)

Генетичні дослідження виявили, що загиблі мали спільних предків із магдаленськими групами Західної Європи. Це ускладнює теорію про напад чужинців і підвищує ймовірність насильства всередині споріднених спільнот.

Після відступу льодовиків, що настав після останнього льодовикового максимуму, мисливці-збирачі магдаленської культури активно освоювали нові території Центральної Європи. Сприятливіші кліматичні умови відкривали нові можливості, але водночас загострювали конкуренцію за ресурси та мисливські угіддя. Усі людські останки в Машицькій печері, за попередніми даними, були поховані приблизно одночасно, що вказує на єдиний насильницький епізод, а не на окремі поховання.

Нагадаємо, в Ізраїлі знайдено давню печатку віком 2700 років.

Підсумок від Українське життя:

Ця археологічна знахідка проливає світло на складні та часто жорстокі аспекти життя наших предків, демонструючи, що навіть найдавніші цивілізації могли вдаватися до канібалізму з практичних причин, а не лише з ритуальних. Вона розширює наше розуміння магдаленської культури та її адаптації до мінливих умов палеоліту.

За даними порталу: drevo.uaportal.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *