# Удар по Ірану: Вашингтон та Єрусалим активізують дії – чого очікувати Україні?
Експерт з суспільно-політичних процесів у країнах Африки та Близького Сходу Віталій Петрів висловив думку, що, попри поточні удари США та Ізраїлю по Ірану, прямого воєнного зіткнення між цими сторонами, ймовірно, не відбудеться. Однак, зазначив він, події в Ірані матимуть безпосередній вплив на Україну. Успішне завершення військової операції може призвести до зниження світових цін на нафту, що, своєю чергою, скоротить доходи Російської Федерації, яка є значним експортером енергоносіїв.
Суть операції та її цілі
На тлі недавніх подій в Ірані, де США та Ізраїль розпочали військові дії після невдалих переговорів щодо ядерної програми Тегерана, Фокус поспілкувався з Віталієм Петровим. Експерт детально розповів про те, яких цілей прагнуть досягти Вашингтон та Єрусалим, а також який вплив на Україну матимуть операції під умовними назвами “Рев лева” (версія Ізраїлю) та “Епічна лють” (версія США). Зазначається, що перед початком операції Сполучені Штати послідовно нарощували свою військову присутність на Близькому Сході. Під час антиурядових протестів в Ірані у січні, США та Ізраїль не надали прямої військової підтримки демократичним силам, сподіваючись на поступливість іранського режиму через переговори. Цей підхід виявився неефективним.
Геополітичні реалії та стратегія удару
Географічні особливості Близького Сходу роблять пряме зіткнення між США та Ізраїлем з одного боку, та Іраном з іншого, практично неможливим. Тому поточна операція полягає в обміні повітряними ударами по військових об’єктах. Президент США Дональд Трамп звернувся до іранського народу із закликом до повалення влади після завершення запланованих військових дій, спрямованих на нейтралізацію силового апарату ісламського режиму. Віталій Петрів наголошує, що офіційна риторика Вашингтона вказує на неможливість проведення наземної операції. Ключову роль у досягненні цілей операції відводять антиурядовим силам всередині Ірану. Варто пригадати, що ще у червні 2025 року Іран продемонстрував здатність завдавати ударів по американських військових об’єктах у регіоні, зокрема в країнах Перської затоки, таких як Катар, Кувейт, Бахрейн. Наразі повітряний простір цих країн закритий через ракетні обстріли. Для Ірану виведення з ладу американської військової інфраструктури є єдиним можливим способом захисту від подальших ударів.
Стійкість режиму та роль населення
Під час попередніх ескалацій режим в Ірані виявив відносну стійкість, значною мірою через відсутність достатньо організованої опозиції, яка могла б забезпечити швидку зміну влади під тиском військових дій. Цього разу стратегічний успіх американської операції залежатиме як від здатності позбавити Іран ключових елементів його військової потуги, так і від подальших дій місцевого населення. “Ліквідація ядерних об’єктів Ірану силовими засобами після подій червня 2025 року не видається реалістичною. Тому завдання-мінімум цього разу – спонукати Іран до поступок, показавши, що його принципова позиція матиме надто високу ціну. Завдання-максимум – створити умови для повалення режиму іранським народом на користь демократичного та умовно прозахідного Ірану”, – зазначає Петрів.
Реакція України та геополітичні наслідки
Міністерство закордонних справ України, як і очікувалося, підтримало військові дії проти Ірану, наголосивши на підтримці іранського народу, який страждає від переслідувань з боку свого режиму. Віталій Петрів нагадує, що 13 лютого, на полях Мюнхенської конференції з безпеки, Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Резою Пехлеві, сином останнього шаха Ірану, який вважається одним із потенційних претендентів на владу в разі повалення чинного режиму. Україна зацікавлена в демонтажі режиму в Ірані. Хоча це не матиме значного впливу на військовий потенціал РФ (одного з союзників Тегерана, адже більшість безпілотників, що використовуються в атаках проти України, виробляються в Росії), позиція України ґрунтується на бажанні підтримати стабілізацію на Близькому Сході. Іран є значним джерелом насильства та хаосу в регіоні. Стабільний Близький Схід означає нижчі ціни на нафту, що, своєю чергою, призводить до зменшення надходжень до бюджету РФ. Крім того, іранські удари по американських військових об’єктах на території інших країн Близького Сходу та порушення повітряного простору цими країнами опосередковано сприяють дистанціюванню регіональних держав від Ірану та його прихильників, зокрема РФ.
Очікувати допомоги від Путіна та Сі Цзіньпіня?
“Військова присутність РФ та КНР на Близькому Сході є дуже обмеженою, тому безпосередня підтримка є малоймовірною”, – вважає Петрів. Він порівнює цю ситуацію з тим, як Микола Мадуро у Венесуелі 3 січня 2026 року не дочекався допомоги від своїх “союзників”. Натомість, суттєво вплинути на перебіг військових дій у регіоні можуть угруповання, що входять до мережі іранського впливу в інших країнах. Зокрема, це “Хезболла” в Лівані, “Ансар Аллаг” (хусити) в Ємені, а також шиїтські ополчення в Іраку. Ці сили мають достатній потенціал для поширення насильства країнами Близького Сходу та прямого ураження американських військових об’єктів, переважно авіабаз. Глава МЗС України Андрій Сибіга підкреслив, що Київ підтримує іранський народ, але не режим аятоли. Позиція України щодо Ірану залишається послідовною і ґрунтується на нормах міжнародного права. Сибіга наголосив, що Тегеран десятиліттями дестабілізує ситуацію в регіоні, підтримує та фінансує воєнізовані угруповання, а також системно порушує права людини, зокрема мирних іранців, які зазнають репресій. У Росії Дмитро Медведєв відреагував на операцію США та Ізраїлю щодо ядерних об’єктів Ірану, згадавши історію країн.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є важливою для українців, оскільки вона пояснює, як події на Близькому Сході можуть опосередковано впливати на економічну ситуацію в Україні через ціни на енергоносії та майбутні надходження до бюджету РФ. Розуміння геополітичних процесів допомагає глибше усвідомити складність сучасних міжнародних відносин.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua