Розкриття таємниць давнини: як 7000-річні поховання в Угорщині змінюють уявлення про гендерні ролі
На території сучасної Угорщини археологи здійснили знахідки пізнього кам’яного віку, що проливають світло на життя стародавніх громад та динаміку розподілу соціальних обов’язків. Аналіз людських останків з давніх могильників вказує на те, що розмежування функцій між чоловіками та жінками в той період не було жорстко визначеним і могло адаптуватися до конкретних обставин.
Дослідження проводились на двох значущих археологічних об’єктах Великої Угорської рівнини — Polgár‑Ferenci‑hát та Polgár‑Csőszhalom. Ці місця використовувалися для поховань протягом кількох століть і містили останки 125 дорослих осіб. Про ці захоплюючі відкриття повідомляє видання IFLScience.
Керував цією науковою роботою Себастьєн Віллотт, археолог з Французького національного центру наукових досліджень. Команда експертів застосувала комплексний підхід, що включав вивчення скелетів, аналіз похоронних артефактів та проведення генетичних тестів. Головною метою було з’ясувати, якими були гендерні ролі у неолітичних спільнотах.
Як визначалася стать похованих
Для встановлення статі померлих науковці насамперед зосереджувалися на морфології тазових кісток. За словами доктора Віллотта, цей метод у фізичній антропології є одним із найточніших, забезпечуючи правильний результат приблизно у 98% випадків. У ситуаціях, коли кісткові структури не давали однозначної відповіді, вчені вдавалися до аналізу стародавньої ДНК.
Втім, у шести випадках достовірно встановити стать так і не вдалося, тому ці поховання були класифіковані як “невизначені”.
Найдавніший могильник: незначні відмінності
Перший досліджуваний могильник, Polgár‑Ferenci‑hát, датується приблизно 7300–7100 роками до нашої ери. Він містив 94 поховання дорослих. Лише незначна частина з них супроводжувалася поховальними дарами, при цьому ці предмети не демонстрували жодного явного зв’язку з біологічною статтю померлого.
Науковці також провели аналіз кісток на ознаки специфічної фізичної активності. Вони шукали свідчення спондилолізу — пошкодження хребта, яке може виникнути внаслідок підняття значних вантажів, а також кісткові зміни, пов’язані з повторюваними рухами, наприклад, тривалим перебуванням на колінах або стоячи.
У цьому похованні зафіксовано лише один можливий випадок згаданого перелому. Водночас, зміни кісток, характерні для тривалого перебування на колінах, були виявлені майже у половини жінок і лише приблизно у 19% чоловіків. Це, ймовірно, відображає розподіл повсякденних обов’язків у тогочасній громаді.
Пізніший могильник: поява закономірностей
Інший могильник, Polgár‑Csőszhalom, датується приблизно 6800–6600 роками до нашої ери. Тут археологи вже спостерігали більш виражені відмінності у похоронних традиціях.
Чимало жінок було поховано з поясами, прикрашеними мушлями молюска Spondylus, тоді як чоловіків частіше супроводжували кам’яні знаряддя, що могли символізувати їхню діяльність або соціальний статус.
Також існувала певна усталена практика положення тіла: більшість чоловіків спочивали на правому боці, а жінки — на лівому. Подібна традиція знаходить підтвердження і в інших неолітичних похованнях на Угорській рівнині. Однак, у семи випадках це правило було порушене — людей поховали на “нетиповому” для їхньої статі боці.
Читайте також: На Івано-Франківщині знайшли трипільську фігурку бика віком 6000 років (фото)
Виняткове поховання
Особливу зацікавленість дослідників викликало поховання жінки, яку виявили разом із ретельно обробленим кам’яним знаряддям. Зазвичай у жіночих могилах знаходили пояси з мушель, але не робочі інструменти.
Крім того, її кістки містили ознаки захворювання стопи, яке пов’язують із тривалим перебуванням на колінах або виконанням специфічної фізичної роботи. Раніше подібні фізичні маркери переважно виявляли у людей, похованих із кам’яними інструментами.
Що показали результати дослідження
На пізнішому кладовищі пошкодження хребта, пов’язані з інтенсивною фізичною працею, спостерігалися однаково часто як у чоловіків, так і у жінок. Деякі чоловічі скелети також демонстрували зміни в кістках рук і плечей, що нагадують сліди від повторюваних метальних рухів.
Загалом, результати дослідження свідчать про те, що, хоча певні види діяльності могли частіше виконуватися представниками однієї статі, жорсткого поділу функцій не існувало. Деякі особи виконували завдання, які традиційно асоціювалися з протилежною статтю, і це іноді навіть відображалося у похоронних артефактах.
Науковці дійшли висновку, що гендерні ролі в давніх суспільствах були значно гнучкішими, ніж це часто уявлялося. Археологічні дані переконливо демонструють, що соціальна структура неолітичних громад могла зазнавати змін під впливом різноманітних чинників, а повсякденне життя давніх людей було набагато багатограннішим.
Такі відкриття допомагають глибше осягнути епоху неоліту та підкреслюють, що соціальні ролі в історії людства неодноразово проходили еволюційний шлях.
Нагадаємо, в Ізраїлі виявили стародавню печатку віком 2700 років.
Підсумок від Українське життя:
Ця наукова розвідка є надзвичайно цінною для розуміння еволюції людських суспільств. Вона показує, що наші предки були значно гнучкішими у розподілі обов’язків, ніж ми можемо собі уявити. Інформація про гендерні ролі в неоліті може допомогти сучасним українцям глибше усвідомити, як змінювалися соціальні норми протягом тисячоліть, і, можливо, переосмислити деякі усталені уявлення.
За матеріалами: drevo.uaportal.com