Іранська криза: США та Ізраїль недооцінили стійкість режиму

Іранська війна: чи справдилися розвідувальні прогнози США та Ізраїлю?

Іранська криза: США та Ізраїль недооцінили стійкість режиму 3

За даними The New York Times, Сполучені Штати Америки та Ізраїль, плануючи військову операцію в Ірані, могли покладатися на розвідувальні дані щодо нової хвилі заворушень, яка, як передбачалося, мала сприяти перемозі. Однак, ці оцінки виявилися хибними, адже не було враховано жорстокі репресії, які іранський режим застосував під час минулорічних протестів. Які ключові фактори були упущені Вашингтоном та Тель-Авівом?

Аналітики NYT пояснюють, що планувальники військових дій в обох країнах виходили з припущення, що ліквідація лідерів іранського режиму спровокує масштабне повстання. Водночас, ізраїльська розвідка “Моссад” оцінювала ймовірність такого розвитку подій як високу, тоді як американська сторона висловлювала сумніви, враховуючи вплив репресій на мобілізаційний потенціал населення. Історичний досвід свідчив, що жорстокі дії Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) проти іранців значно знижували ймовірність нових заворушень. Крім того, початковий сценарій передбачав залучення курдських сил, але від цієї ідеї відмовилися, побоюючись, що це може об’єднати іранців перед обличчям сепаратистської загрози. Стаття підсумовує, що розпочата коаліцією військова кампанія базувалася на хибних припущеннях та розрахунках, тому події на Близькому Сході розвиваються за непередбачуваним сценарієм.

Відео дня

Видання NYT підкреслює, що висновки щодо наслідків дій Вашингтона та Тель-Авіва базуються на розмовах з анонімними джерелами. Журналісти видання дослідили процес прийняття рішення про початок війни в Ірані. Зокрема, зазначається, що “Моссад” представив план, згідно з яким перші удари коаліції по теократичному режиму мали б згуртувати опозицію та спровокувати повстання. Цей план був схвалений прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу та тодішнім президентом США Дональдом Трампом. Однак, три тижні бойових дій показали, що страх перед репресіями КВІР виявився сильнішим за прагнення до повстання, що може свідчити про “фундаментальний недолік у підготовці до війни”. Крім того, Тегеран не злякався ескалації та поширив конфлікт на сусідні країни Близького Сходу.

“Трамп може ухвалити рішення припинити війну будь-якого дня, і операції “Моссаду” поки що не принесли бажаних результатів”, — цитує видання слова Нетаньягу після початку бойових дій.

Медіа також пояснює причини відсутності очікуваного повстання. Їх дві: по-перше, “протестувальники не виходять на вулиці, оскільки їх можуть розстріляти”. По-друге, близько 60% іранців прагнуть кращого життя, але не готові ризикувати власним життям у боротьбі з КВІР.

“Після страйків та вбивств на початку війни повстання так і не відбулося. Однак, ізраїльські офіційні особи заявляють, що ще не втрачають надії”, — підсумувало NYT, припускаючи можливість сухопутної операції.

Війна в Ірані — деталі

Варто зазначити, що попри оцінки аналітиків щодо несприятливого розвитку війни в Ірані, кількість ракетних ударів, завданих Тегераном, зменшилася у 16 разів. Про це свідчить інфографіка OSINT-аналітика MarioLeb79, опублікована в соціальній мережі X.

Іранська криза: США та Ізраїль недооцінили стійкість режиму 4

Фото: X (Twitter)

Нагадаємо, останні заворушення в Ірані тривали з кінця грудня 2025 року до січня 2026 року. Під час протестів представники КВІР та поліції “Басідж” відкривали вогонь по мітингувальниках, здійснювали затримання та катування. На кілька днів було відключено доступ до мережі Інтернет. За оцінками аналітиків, могло загинути близько 30 тисяч протестувальників. У той період президент США обіцяв надати допомогу, але жодних конкретних дій не було реалізовано.

23 березня видання The Washington Post опублікувало матеріал про дії Ірану на Близькому Сході, пояснюючи причини, за якими Тегеран обрав шлях ескалації конфлікту.

Підсумок від Українське життя:

Ця стаття проливає світло на потенційні недоліки у стратегічному плануванні військових операцій, особливо коли йдеться про аналіз внутрішньої ситуації в іншій країні. Для українського читача це нагадування про важливість критичного мислення та обережності при оцінці інформації, яка надходить з різних джерел, а також про те, як помилкові припущення можуть вплинути на перебіг подій. Розуміння цих нюансів може допомогти краще орієнтуватися у складних міжнародних процесах.

Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *