Росія посилює космічну пильність: як агресор використовує супутники для моніторингу України

Російська Федерація активно задіює орбітальні апарати для ведення розвідки та спостереження за територією України. Для цього агресор залучає як власні супутникові ресурси, так і дані, отримані від комерційних космічних компаній Заходу. Інтенсивність такого контролю досягла рівня, за якого український простір фактично перебуває під безперервним наглядом з космосу.

Згідно з результатами дослідження видання Texty, від моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія вивела на низьку навколоземну орбіту 150 нових супутників. Загальна кількість російських апаратів на низьких орбітах, які потенційно можуть використовуватися для розвідки, становить 253 одиниці, як свідчать дані CelesTrak.

Пріоритет низьких орбіт

Дослідники зосередили свою увагу на супутниках, що обертаються на низькій навколоземній орбіті (LEO). Такі апарати надають найбільш детальні зображення поверхні Землі та забезпечують швидке надходження інформації. Однак, точне визначення функціоналу кожного супутника є складним завданням, адже Росія часто маскує військові апарати під цивільні чи наукові, приховуючи їх справжнє призначення.

Через специфіку руху супутників “сліпі зони” практично відсутні. Під час обертання навколо Землі, планета під ними постійно обертається, що означає, що кожен наступний проліт відбувається над новою ділянкою поверхні. Відтак, будь-який супутник зрештою проходить над територією України, питання лише у часі та обсязі зібраної інформації.

Згідно з класифікацією дослідників, російські супутники виконують різноманітні завдання:

• 12 апаратів відповідають за радіотехнічну розвідку, перехоплюючи електромагнітні сигнали.
• Ще 7 супутників займаються оптичною розвідкою, надаючи зображення з високою роздільною здатністю.
• Найбільшу частку становлять 54 супутники військового зв’язку, що забезпечують координацію між підрозділами.
• 4 супутники мають експериментальне призначення.
• Призначення решти 165 супутників залишається невідомим.

Додаткові інструменти контролю

Система навігації ГЛОНАСС, яка функціонує на вищих орбітах, відіграє важливу роль у наведенні російських ракет і дронів. Окрім того, експерти припускають, що Росія може використовувати супутники з радарами із синтезованою апертурою (SAR), здатними здійснювати спостереження незалежно від погодних умов, зокрема, крізь хмари.

Моделювання орбітальних прольотів за період з 10 по 17 січня виявило надзвичайно високу частоту проходжень супутників над Україною. За оцінками, територія держави може скануватися десятки разів на добу, що значно ускладнює приховування військових об’єктів та техніки.

Додатковим фактором, що посилює розвідувальні можливості РФ, є співпраця з Китаєм у космічній галузі. Китай володіє значно більшою орбітальною групою – понад тисячу супутників на низькій орбіті. Передача даних від китайських апаратів дозволяє Росії суттєво компенсувати нестачу власних розвідувальних ресурсів. Також Росія може купувати супутникові знімки у західних комерційних компаній.

Шляхи протидії

Незважаючи на посилення космічного моніторингу з боку Росії, існують ефективні методи протидії. Серед них — використання муляжів техніки та об’єктів, які важко відрізнити від реальних цілей з космосу. Крім того, знання точних орбіт супутників дозволяє планувати переміщення техніки в періоди, коли спостереження ускладнене, наприклад, під час щільної хмарності, або в моменти, коли супутник відсутній над певною ділянкою.

Раніше видання Фокус повідомляло про запуск Росією 16 супутників “Рассвет”, призначених для створення власної системи космічного зв’язку, яка б замінила Starlink. Однак, за оцінками, для повноцінної заміни Starlink Росії знадобиться понад 250 таких апаратів, а процес їх виведення на орбіту може тривати понад 40 років.

Також з’являлася інформація про передачу Росією Ірану координат кораблів і літаків США на Близькому Сході, що, за оцінками експертів, свідчить про непряму участь Москви у війні на боці Тегерана.

Підсумок від Українське життя:

Ця інформація є надзвичайно важливою для українців, оскільки вона детально розкриває механізми космічної розвідки, яку веде Росія проти нашої держави. Розуміння того, як саме агресор використовує супутники, допомагає усвідомити масштаби загрози та потенційні шляхи протидії, про які йдеться у статті. Це знання може бути корисним не лише для військових, але й для широкого загалу, адже воно підвищує обізнаність щодо безпекових викликів.

Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua