## Роксолана: Як українська бранка стала політичною ляльковою майстринею Османської імперії
Олександра Шутко, дослідниця історії Османської імперії, стверджує: якби Роксолана жила сьогодні, вона могла б стати провідним коучем з питань стосунків між чоловіками та жінками, а також успішним політичним стратегом.
Нещодавно на полицях українських книгарень з’явилася нова праця Олександри Шутко – “Гарем османських султанів. Епоха жіночого султанату”. Книга розкриває вплив султанш на політичну арену Османської імперії. Серед них першою і найвідомішою є легендарна українка Роксолана, або Хюррем-султан (1502-1558), одна з найбільш обожнюваних історичних постатей в Україні.
Українка чи туркеня: погляд крізь століття
Із одинадцяти книг, написаних пані Шутко, значна частина присвячена Роксолані – жінці, яка пройшла шлях від наложниці до наймогутнішої правительки. Чим же її постать така унікальна у трактуванні дослідниці? Шутко наголошує: ми надто часто спираємося на українські джерела, хоча Роксолана майже не жила на українських землях. За деякими даними, Анастасію Лісовську, уродженку Рогатина, у дев’ятирічному віці викрали кримські татари, а згодом подарували султанові Османської імперії Сулейману Пишному. Тому Шутко заглибилася у те, як Хюррем-султан сприймали у Туреччині – країні, де минуло майже все її життя.
Олександра Шутко – авторка одинадцяти книг про Роксолану. Фото: Кирило Чуботін
Виявилося, що погляди на цю легендарну султаншу розділилися: в Україні її часто сприймають як національну героїню і патріотку, тоді як у Туреччині – як інтриганку, що підірвала основи імперії. Як це часто буває, істина лежить десь посередині.
Шлях до султана: від натхнення до дослідження
Ви розповідали, що особистістю Роксолани захопилися ще з дитинства. Що стало поштовхом?
– Мене надихнув роман Павла Загребельного про цю султаншу. А ще – український серіал про Роксолану, де головну роль зіграла Ольга Сумська. У юності я прочитала дослідження польських, російських, українських істориків про неї, але розуміла, що все свідоме життя вона провела в Стамбулі. Тому мене зацікавило, що про неї писали тамтешні дослідники. Для цього я навіть закінчила курси турецької мови в Києві. Згодом, під час відпочинку в Туреччині, я купувала книги про Роксолану та її нащадків.
Зібравши достатньо інформації з турецьких джерел, я вирішила поділитися нею з українськими читачами. Так з’явилася моя книга “Роксолана: міфи і реалії”, яка за рік витримала два видання в Україні, а у 2017-му була перекладена турецькою і вийшла в Стамбулі.
Любов чи розрахунок? Листи та дипломатія
Ви зазначаєте, що у своїх листах до султана Роксолана бажала йому “перемогти мерзенних і огидних невірних [християн] у військових походах”. Це разюче відрізняється від сприйняття Роксолани українцями як жертви османської неволі та патріотки. Невже в неї, доньки православного священика з Рогатина, не було спроб підтримати християн?
– Роксолана оточувала себе слугами, перекладачами, наставниками для своїх синів, які походили з Польського королівства – тобто були її земляками. Щоправда, не українцями, а вихідцями з польської шляхти, які, як і вона, потрапили в полон до кримських татар і опинилися в Стамбулі. Вони допомагали їй налагоджувати дипломатичні зв’язки з польським королем Сигізмундом II. Роксолана не афішувала своє походження – вона була простолюдинкою, яка в дитинстві або підлітковому віці (точний вік невідомий) потрапила в полон. У листах до угорського короля вона називала себе імператрицею турків, а польський король звертався до неї “Ваша королівська високосте”.
Наскільки вміло вона маніпулювала султаном, використовуючи в листах формулу “А чи не хотів би ти подумати?” Здається, сучасні українки могли б скористатися подібним прийомом, щоб отримати бажане від своїх чоловіків.
– Це справді була ефективна тактика у стосунках із чоловіком. Якщо простежити весь шлях Роксолани – від рабині до дружини султана Сулеймана – можна побачити таку картину. Спочатку тендітна рудоволоса 15-річна дівчина з милою посмішкою сподобалася 26-річному султанові Сулейману. У такому місці, як гарем, вона обрала тактику жертви, над якою знущалися конкурентки. Наприклад, коли на неї з кулаками накинулася Махідевран, донька черкеського князя і мати старшого сина султана, Мустафи, Роксолана не чинила опору. Султан, побачивши подряпане обличчя заплаканої улюблениці та жмут вирваного рудого волосся, розчулився. Дізнавшись, хто її побив, він хотів вигнати Махідевран з гарему. Проте за неї заступилася його мати, Хафса, також черкешенка. Пізніше Роксолана порушила принцип “одна мати – один син”, народивши султану Сулейману дочку і п’ятьох синів, один з яких, Селім II, згодом зійшов на престол.
- “Українки – матері султанів – збирали навколо себе земляків і скріплювали ці союзи хабарництвом. Так вони накопичували незліченні багатства. В Україні президенти теж люблять ставити на керівні посади земляків і друзів.”
Після смерті матері султана Сулеймана, Хафси, 19 березня 1534 року, Роксолана, озброївшись Кораном, поскаржилася султану, що, будучи рабинею, вона не може робити добрі справи – будувати мечеті, школи, лікарні та фонтани у Мецці, Медині та Стамбулі. Сулейман звільнив її з рабства. Ставши вільною мусульманкою, Роксолана не могла мати позашлюбних стосунків. Тоді вона переконала Сулеймана одружитися з нею, всупереч давнім традиціям. Адже після завоювання Константинополя у 1453 році османські султани жили з наложницями без офіційного шлюбу.
Такий стиль маніпуляцій простежується і в її інтимному листуванні з султаном Сулейманом, який щорічно вирушав у завойовницькі походи. Одного разу він надіслав їй 5 тисяч флоринів, що за нинішніми мірками становить приблизно 735 тисяч доларів (близько 29,4 мільйонів гривень), а також волосину зі своєї бороди. Роксолана поетично відповіла: “Для мене одна волосина з вашої бороди дорожча не тільки за 5 тисяч, але й за 100 тисяч флоринів”. Така відповідь зворушила б будь-якого чоловіка.
У цьому плані сучасні українки можуть багато чому навчитися у Роксолани. Сьогодні вона була б успішним коучем (сміється). Могла б вести надпопулярні курси “Як одружити на собі султана” або “Як розвести на гроші олігарха”. Досвіду їй не позичати, адже у XVI столітті вона стала найбагатшою жінкою в Османській імперії.
Інформація – це все
Кажуть, коли до гарему надходили інші українки, Роксолана відправляла їх геть під різними приводами, щоб уникнути конкуренції. Це правда?
– Такий випадок описав венеціанський посол у Стамбулі Брагадін. Коли одному з сановників султана Сулеймана подарували двох красивих українок – одну для султана, іншу для його матері – Роксолана засмутилася, вважаючи їх конкурентками в гаремі. Тому, ридаючи, благала султана вигнати землячок з палацу. Він послухав її: одну українку повернув вельможі, іншу видав заміж. Роксолана присягнулася султану, що помре від ревнощів. На той час така поведінка султана, який догоджав одній жінці в гаремі, була нечуваною.
Наскільки велика була роль Роксолани як інтриганки у страті старшого сина Сулеймана – Мустафи?
– Мустафа теж не сидів склавши руки. У 38 років він почав знаходити прихильників серед сановників, військових і навіть правителів Венеції та Ірану. Про це Роксолана дізналася завдяки своєму зятю – великому візиру Рустему. Вона фактично видала за нього свою єдину дочку від султана Сулеймана, Міхрімах. Рустем походив з хорватів, чиї предки проживали у східній Галичині. Коли він ще служив конюхом у султана Сулеймана, Роксолана, всупереч протоколу, часто спілкувалася з ним. Британський король Генріх VIII, дізнавшись, що султан Сулейман видав свою улюблену дочку заміж за конюха, лише розсявся. Але такими були традиції османів: султани своїх дочок не видавали заміж за правителів сусідніх держав, а тільки за своїх підданих.
ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ. Дослідницю Шутко надихнув на вивчення життя Роксолани український серіал 1990-х, де султаншу зіграла Ольга Сумська.
Інформованість допомогла Роксолані отримати значний вплив у султанському палаці на виконавчу владу. Вона контролювала кожен крок конкурентів, зокрема престолонаступника Мустафи. Тож не дивно, що про його змову з ворогом, іранським шахом Тахмаспом, з метою захоплення османського престолу дізнався султан Сулейман. Заручившись підтримкою муфтія, він стратив старшого сина Мустафу, а потім і його нащадка, 7-річного Мехмеда.
Ви пишете, що Роксолана порушила чимало традицій Османської імперії. Турки зазначають, що вона заклала основи “жіночого султанату”, який, на думку турецького історика Ахмета Рефіка Алтиная, став причиною занепаду імперії, адже в султанаті процвітало кумівство. Чи не нагадує це сучасну Україну, коли вище керівництво віддає перевагу близькому оточенню, а не іншим?
– Дійсно, Роксолана започаткувала явище “жіночого султанату”, коли понад століття матері султанів впливали на політику держави. Вперше про це у 1609 році заговорив венеціанський посол у Стамбулі Оттавіано Бон. Послідовниці Роксолани у XVII столітті стали ще впливовішими, оскільки на трон сходили їхні сини у молодому віці. Наймолодшим султаном був 6-річний Мехмед IV, мати якого, українка Хатідже Турхан, фактично правила Османською імперією від його імені. Матері султанів збирали навколо себе соратників, як правило, земляків, і скріплювали ці союзи хабарництвом. Тому вони володіли незліченними багатствами.
В Україні президенти теж люблять призначати на керівні посади своїх земляків та друзів. Усі вони, отримавши владу, починають збагачуватися. Щодо османів, то у XVIII столітті султанами ставали зрілі чоловіки, тому їхні матері перестали активно втручатися в політику. Попри це, тенденції до занепаду Османської імперії лише посилилися.
Син Роксолани, султан Селім II, не був видатним державником через пристрасть до алкоголю, його прозвали Селім П’яниця. Кажуть, він завоював один з островів лише тому, що там виробляли чудове вино, чи це так?
– Чутки про його алкоголізм дещо перебільшені. Я б назвала Селіма II естетом, який любив вино, вродливих жінок і поезію. Під час його правління османи продовжували завойовницькі походи, хоча траплялися й провали, як-от програна битва при Лепанто.
Чи цікавилася Роксолана військовими питаннями, чи її головною пристрастю були внутрішні справи, розбірки в гаремі та боротьба за вплив біля трону?
– У листах до Сулеймана Роксолана запитувала про його успіхи на фронті. Цікавилася, чи не полонив він шаха Тахмаспа або хоча б його дітей, повідомляла про виграну османським флотом битву за Туніс. Також на голову шаха Тахмаспа від неї регулярно сипалися прокльони. Роксолана брала участь у зовнішньополітичних інтригах – вона брала участь у прийомі в Стамбулі молодшого брата шаха Тахмаспа, Алкаса-мірзи, який, заручившись підтримкою султана, намагався захопити владу в Ірані.
- “Роксолана оточувала себе слугами – перекладачами, наставниками синів, які походили з Польського королівства, тобто земляками. Щоправда, не українцями, а вихідцями з польської шляхти.”
Існує версія, що саме вона була ініціатором ідеї запросити до Стамбула першого українського гетьмана Дмитра Вишневецького. Так вона намагалася насолити польському королю, який після запевнень у дружбі з султаном Сулейманом одружився на дочці його ворога Фердинанда I Габсбурга.
Звідки вона знала про практику укладення мирних угод Османської імперії, у складанні яких брала участь? Чи правда, що одним з пунктів такого контракту було послаблення нападів кримського хана на польські землі? І чи міг кримський хан не послухатися таких вказівок?
– Участь Роксолани в укладанні мирних угод була продиктована волею Сулеймана. Так, однією з умов миру з поляками була заборона кримським татарам нападати на Польське королівство. Але татари не поспішали дотримуватися цієї заборони. А тут ще й військо Дмитра Вишневецького почало грабувати прикордонні землі з Османською імперією. Є відомості, що за це султан Сулейман дав вказівку Кримському хану відповісти взаємністю.
Роксолана – інтелектуалка-чарівниця
Наскільки обґрунтовані підозри турецьких істориків, які звинувачують Роксолану в чаклунстві?
– Сучасники Роксолани справді називали її відьмою, яка зачарувала султана Сулеймана любовними чарами. У цьому їй нібито допомагала служниця – караїмка Тронгілла родом з Криму, яка готувала приворотне зілля. Вона служила знахаркою ще матері Сулеймана, Хафсі. Крім лікування, вона займалася усіма її фінансовими та дипломатичними справами поза палацом. Згодом вона надавала подібну допомогу і Роксолані.
Чи можна коротко охарактеризувати Роксолану як вродливу, сексуальну, вольову та прагматичну інтелектуалку-хижачку? Чи не схожий цей типаж на поведінку Юлії Тимошенко, яка постійно намагалася використати своє жіноче шарм для вирішення політичних питань?
– Роксолана майстерно вибудовувала ситуації, задіюючи свій інтелект та всю свою чарівність, адже не просто так її в гаремі називали Хюррем (та, що сміється, весела). Вона вивчила там османську мову, арабську, фарсі, читала Коран, писала вірші, знала давньогрецьку міфологію.
ТУРЕЦЬКИЙ ВАРІАНТ. Новий виток популярності Роксолани в Україні викликав турецький серіал “Величне століття” (2011-2014), де головну героїню зіграла Мер’єм Узерлі.
Щодо Тимошенко, то в одному американському виданні мені довелося прочитати статтю, де її порівнювали з Роксоланою. Жіночність, хитрість і сила волі – ось що їх об’єднує. Мені було приємно, що рік тому Юлія Володимирівна серед прочитаних під час карантину книг згадала і мою – “Жіночий султанат: влада і любов”.
Наскільки українки бачать в Роксолані свій ідеал?
– Думаю, наших жінок приваблює історія успіху землячки в патріархальній державі – Османській імперії. Адже слава про Роксолану не згасає вже 500 років.
Принципи Османської імперії, які заради Роксолани порушив султан Сулейман I Пишний (1494-1566):
- Принцип “одна мати – один син”. Роксолана народила йому шістьох дітей: п’ять синів і дочку.
- Перший шлюб султана Сулеймана з простолюдинкою. Раніше османські султани укладали шлюби лише з дочками християнських правителів та керівників сусідніх тюркських племен. Після завоювання Константинополя відпала необхідність у політичних союзах, тому султани жили з наложницями гарему. Роксолана ж стала законною дружиною султана.
- Переїзд з Старого палацу. Роксолана залишила Старий палац, де розміщувався султанський гарем, і переїхала з дітьми до Нового (Топкапи) – резиденції султана.
- Засновниця благодійних установ. Роксолана стала засновницею мечетей, хамамів.
- Дипломатичне листування з монархами. Будучи простолюдинкою за походженням, Роксолана вела дипломатичне листування з монархами Європи та Азії. Вони називали її королевою.
- Засновниця “жіночого султанату”. Роксолана започаткувала таке явище в Османській імперії, як “жіночий султанат”.
- Моногамний шлюб. З Роксоланою султан Сулейман Пишний прожив у моногамному шлюбі до її смерті і більше не одружився.
- Розкішна гробниця. Сулейман збудував розкішну гробницю над могилою Роксолани. Вона стала першою дружиною султана, похованою в окремому мавзолеї.
- Спадкоємець престолу. На трон у 1566 році зійшов син Роксолани та Сулеймана, Селім II, хоча він був третім у черзі на престол.
Султан Сулейман і Роксолана. Картина Антона Хакеля, 1780 рік.
Підсумок від “Українське життя”:
Ця стаття та книга Олександри Шутко “Гарем османських султанів. Епоха жіночого султанату” надають надзвичайно цінну можливість по-новому поглянути на одну з найвідоміших історичних постатей України – Роксолану. Вона розкриває складну, багатогранну особистість, яка, попри своє складне походження та життєві обставини, зуміла стати не просто впливовою жінкою, а й справжнім політичним гравцем, чиї дії формували хід історії. Для українського читача ця інформація є особливо важливою, адже вона допомагає зрозуміти глибину впливу української жінки на світову історію та розвінчує багато міфів, формуючи більш реалістичний образ історичної героїні. Книга Шутко – це чудовий інструмент для тих, хто прагне глибше пізнати свою історію та зрозуміти механізми влади й людських стосунків, що актуальні й донині.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua