ISW розкрив кремлівську брехню: чи справді ворог “звільняє” Луганщину?

ISW розкрив кремлівську брехню: чи справді ворог "звільняє" Луганщину? 2

Кремль поширює дезінформацію: заяви про “повне захоплення” Луганщини не відповідають дійсності

Російське керівництво вкотре вдалося до заяв про нібито завершення окупації Луганської області. Однак реальна ситуація на лінії фронту свідчить про інше: попри значний контроль над територією, окремі населені пункти все ще залишаються під українським прапором.

Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW) від 1 квітня, російське оборонне відомство оголосило про “повне звільнення” Луганської області. Проте, за оцінками аналітиків, російські сили контролюють приблизно 99,84% території регіону. Принаймні два населені пункти — Надія та Новоєгорівка, розташовані на схід від Борової, — все ще перебувають під контролем України.

Історія повторюється: хроніка російських перебільшень

Аналітики ISW нагадують, що це вже не перший випадок подібних заяв від російського керівництва. Ще в липні 2022 року екс-міністр оборони РФ Сергій Шойгу звітував про завершення захоплення області. У червні 2025 року аналогічні твердження повторив очільник окупаційної адміністрації Луганщини Леонід Пасічник. У жовтні того ж року президент РФ Володимир Путін стверджував, що українські сили контролюють лише незначну частину регіону. Фахівці ISW розглядають ці заяви як класичні приклади системного перебільшення військових досягнень, коли незначні зміни на фронті видаються за стратегічні перемоги.

Мета Кремля: психологічний тиск та територіальні поступки

ISW підкреслює, що подібна риторика Кремля є частиною ширшої інформаційно-психологічної операції. Головна мета — створити ілюзію неминучого російського наступу та чинити тиск на Україну й її партнерів, спонукаючи Київ до територіальних поступок, особливо щодо незахоплених районів Донецької області.

Зокрема, 31 березня президент України Володимир Зеленський повідомив про вимогу Росії щодо виведення українських військ із решти території Донеччини до кінця травня 2026 року. Він наголосив, що Кремль прагне створити враження неминучого захоплення всього Донбасу, щоб згодом висунути ще жорсткіші умови. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков відповів, що таке рішення має бути ухвалене негайно. Деякі представники російської Держдуми пішли ще далі, говорячи про можливість розширення вимог, включаючи виведення українських сил із Запорізької та Херсонської областей, а також передачу РФ великих міст, таких як Одеса, Миколаїв, Дніпро та Харків.

Аналітики зазначають, що Кремль давно озвучує подібні вимоги, але останнім часом ця риторика стає дедалі агресивнішою. Ймовірною причиною цього називають глухий кут у переговорах між Україною, США та Росією.

  • “Кремль висуває ці вимоги роками, але, ймовірно, посилює їх зараз, оскільки переговори між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут через триваючу війну на Близькому Сході”, — пояснюють фахівці.

Реальність на полі бою: українська оборона та російські невдачі

Водночас твердження російської сторони про нібито легке та швидке захоплення всієї Донецької області, не кажучи вже про можливість наступу на великі міста в інших регіонах, не відповідають реальному стану справ на полі бою. ISW підкреслює, що сучасні умови війни, зокрема добре укріплені позиції українських військ у фортифікаційному поясі Донеччини, значно ускладнюють будь-які масштабні наступальні операції.

Російське військове командування неодноразово встановлювало амбітні терміни для прориву української оборони, але ці плани систематично зазнавали провалу. Більше того, за словами Володимира Зеленського, на початок квітня 2026 року російські війська знову не змогли досягти поставлених цілей у Донецькій області й були змушені відтермінувати свої наступальні плани.

Стратегічна стагнація: Луганщина як приклад

ISW також звертає увагу на те, що навіть тривалий контроль над більшою частиною території Луганської області не надав Росії жодної суттєвої стратегічної переваги для подальшого наступу. Зокрема, російські війська так і не змогли розгорнути успішних операцій у напрямку Слов’янська чи Ізюма зі східного або північно-східного напрямків.

  • “Російське просування фактично сповільнилося з початку 2026 року, а українські війська продемонстрували свою здатність протягом тривалого часу відбивати ініціативу та успішно контратакувати на різних ділянках лінії фронту”, — додають аналітики.

Видання Bloomberg повідомляло, що в Кремлі дедалі більше визнають, що війна проти України може затягнутися ще на один-два роки через відсутність прориву як на фронті, так і в переговорах. Водночас російські війська не досягають вирішальних успіхів.

Раніше “Фокус” писав, що США посилюють тиск на Україну щодо можливого виведення військ із Донецької області, і подібну позицію підтримує Росія. У разі відсутності прогресу в переговорах Вашингтон може вийти з дипломатичного процесу та зосередитися на інших напрямках, зокрема Близькому Сході.

Підсумок від Українське життя:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння реальної ситуації на фронті та мотивів російської пропаганди. Вона допомагає українцям критично оцінювати заяви Кремля, зберігати спокій та не піддаватися на інформаційний тиск, який має на меті деморалізувати суспільство та змусити до невигідних поступок.

Дізнатися більше на: focus.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *