Напруга в НАТО: Трамп погрожує переглядом членства США на тлі близькосхідного конфлікту
В умовах загострення близькосхідного конфлікту, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив різку критику на адресу союзників, які відмовилися надавати допомогу у військовій операції в Ірані. На цьому тлі пролунала заява про можливий перегляд членства США в НАТО. Журнал “Фокус” з’ясовує, чи справді Північноатлантичний Альянс опинився під загрозою внутрішнього розколу.
Офіційний Вашингтон, який протягом 76 років існування НАТО відігравав роль його ключового цементуючого елемента, може переглянути свої відносини з Альянсом. Про це президент Трамп заявив в нещодавньому інтерв’ю для CNN.
Глава Білого дому зазначив, що членство США в НАТО “безумовно, є питанням, над яким нам слід замислитися”.
Проводячи паралелі між конфліктом в Ірані та повномасштабною війною Росії проти України, нинішній американський лідер наголосив, що Америка не була зобов’язана допомагати Києву, коли РФ розпочала свою “спеціальну військову операцію” у 2022 році.
“Ми допомагаємо їм (країнам-членам Альянсу), а вони не допомагають нам, і я вважаю, що це надзвичайно погано для НАТО”, – зауважив американський президент. Він додав, що хоча союзники підтримують мету США щодо недопущення отримання Тегераном ядерної зброї, “вони не бажають вплутуватися у війну”.
Відео дня
Які переговори щодо України тривають між США та НАТО в Північноатлантичному Альянсі
Днями президент Сполучених Штатів закликав країни НАТО допомогти відновити прохід через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Він окремо наголосив, що у разі відмови, на Північноатлантичний Альянс чекає “дуже погане майбутнє”.
Зрештою, коли низка провідних країн-членів НАТО відмовилася від участі у потенційній операції із захисту Ормузької протоки, Трамп заявив, що йому не потрібна допомога ззовні: “З огляду на те, що ми досягли такого військового успіху в Ірані, ми більше не потребуємо і не бажаємо допомоги країн НАТО – ми ніколи цього не потребували… Насправді, як президент Сполучених Штатів Америки, безперечно наймогутнішої країни у світі, ми не потребуємо допомоги ні від кого!”
Водночас, президент Фінляндії Александр Стубб, який має доволі теплі стосунки з паном Трампом і часто грає з ним у гольф, зазначив, що небажання європейських країн відгукнутися на прохання очільника Білого дому допомогти із захистом Ормузької протоки пов’язане з тим, що Сполучені Штати не провели попередніх консультацій із союзниками перед початком іранської операції.
Більше того, 57-річний фінський лідер запропонував американському колезі своєрідний геополітичний бартер. Суть пропозиції полягає в тому, що Європа могла б допомогти США розблокувати Ормузьку протоку, якщо Дональд Трамп, у свою чергу, сприятиме укладенню прийнятної для Києва мирної угоди з Росією.
Чи усвідомлює Трамп усі наслідки гострої кризи всередині НАТО
Свої побоювання щодо майбутнього НАТО ще під час першого президентського терміну Трампа висловлював, зокрема, його тодішній радник з національної безпеки Джон Болтон. Таку думку висловив політолог Володимир Фесенко у коментарі “Фокусу”.
“Болтон навіть припускав, що за першої каденції Трамп може вивести США з НАТО, але цього зрештою не сталося. Зараз Трамп дійсно говорить про намір переглянути участь Штатів в Альянсі, але не уточнює, що саме робитиме. Безсумнівно, привід для незадоволення в нього з’явився. Але якби Трамп діяв за логікою НАТО, то перед початком операції в Ірані він би провів попередні консультації з партнерами щодо спільної військової операції, а не діяв так, як зробив”, – підкреслює політолог.
Наголошуючи на існуванні чітких механізмів ухвалення рішень в рамках Альянсу, експерт додав: “Слід окремо зазначити, що сфера Близького Сходу не є зоною відповідальності НАТО. Нагадаю, коли США проводили військові операції проти Саддама Хусейна на початку 90-х та 2000-х років, вони це робили не під прапором НАТО – Штати створювали спеціальні коаліції, і американці, в принципі, не створювали з цього проблеми”.
При цьому, як акцентує Володимир Фесенко, події в Ірані дійсно можуть стати додатковим стимулом для Трампа переглянути відносини США з НАТО. “Але не варто забувати, що Штати почали це робити ще до війни на Близькому Сході. Зокрема, на саміті НАТО в лютому, у якому взяв участь заступник очільника Пентагону пан Колбі. Те, що він тоді повідомив європейським партнерам, фактично означало, що НАТО буде трансформуватися. Тобто, йшлося про те, що США не виходитимуть з НАТО, але будуть відповідати лише за стратегічні питання. Умовно кажучи, США й надалі зберігатимуть ядерну парасольку над Європою, але не втручатимуться у будь-які прояви конвенційних загроз – тобто конфліктів із застосуванням звичайної, а не ядерної зброї. І якщо, наприклад, Росія здійснить якісь військові провокації проти країн Балтії, то це, за логікою Колбі, є проблемою не Сполучених Штатів, а європейських країн. Ось у чому полягає новий підхід США до Європи”.
Таким чином, зміна політики Вашингтона щодо НАТО, констатує політолог, вже розпочалася, проте не в інтересах США повністю виходити з Північноатлантичного Альянсу.
“У разі виходу США з НАТО, Штати втратять важливі стратегічні бази, які їм потрібні, зокрема для впливу в Арктичному регіоні, в Північній Атлантиці, на Кіпрі, тощо. Тому зараз розривати усі стосунки з НАТО для США означатиме діяти всупереч своїм національним інтересам. Втім, ще раз наголошую: зміни у відносинах з Альянсом з боку США вже розпочалися і вони неминуче триватимуть. Гадаю, нинішня ситуація навколо Ірану певною мірою може прискорити ці зміни, оскільки вона виявила гостру кризу у відносинах всередині НАТО”, – резюмує Володимир Фесенко.
На його переконання, зараз йдеться про конфлікт інтересів всередині блоку. “Коли Трамп обурюється, що європейці не надають йому того, що він потребує, він забуває, що сам ставився до партнерів зовсім не по-партнерськи. Тобто, Трамп хоче, щоб йому усі догоджали і виконували все, що він забажає, а він при цьому не нестиме жодної відповідальності перед партнерами. У цьому контексті доволі неординарну ідею озвучив президент Фінляндії Стубб. Не думаю, що цю ідею буде реалізовано, але він наполягає, що з Трампом потрібно домовлятися “мовою Трампа” – “big deal”: хочеш, щоб Європа допомогла в Ормузькій протоці, надавай в обмін допомогу Україні”, – каже Володимир Фесенко.
Подібний “бартер”, зазначає політолог, дійсно міг би знизити напругу всередині НАТО, але, додає експерт, Трамп так не звик. “Трамп вважає, що тільки він має ухвалювати рішення. У цьому сенсі показовою є його реакція на Стармера. Трамп категорично не хоче розуміти, що Великобританія – парламентська країна, де уряд є колегіальним органом і не всі рішення ухвалює особисто прем’єр-міністр. До речі, в цьому проявився вкотре трампівський підхід: він справді дуже прагне бути авторитарним лідером”, – акцентує політолог.
Загалом, на думку Володимира Фесенка, близькосхідний конфлікт може посилити кризу та напругу у відносинах між США та європейськими державами-членами НАТО. Водночас, прогнозує політолог, генсек НАТО Марк Рютте та інші європейські лідери намагатимуться згладити гострі кути і не довести ситуацію до повного “розлучення”. Крім того, експерт висловив сподівання, що в Білому домі також усвідомлюють, що руйнування стосунків з європейцями суперечить національним інтересам США. Наразі ж криза у відносинах між Вашингтоном і НАТО є, але вона, запевняє Володимир Фесенко, “не кардинальна” і не така, що ставить НАТО на межу руйнації.
Яку тактичну лінію щодо НАТО проводитимуть надалі Трамп і Європа
Попри систематичні нападки президента США на НАТО загалом і окремі держави-члени, зокрема, Північноатлантичний Альянс збережеться, переконаний кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Зокрема, у розмові з “Фокусом” експерт констатував: “НАТО збережеться, але формат діяльності, не виключено, буде певною мірою обмежений. Наприклад, менше уваги приділятиметься самітам, зустрічам, спільним ініціативам, тощо. Ймовірніше, Європа все більше покладатиметься на власні сили та можливості. А ось Америка, думаю, надалі рухатиметься шляхом автономної діяльності у питаннях військових аспектів. Поряд з тим, не можу сказати, що Штати повністю самоусунуться в межах НАТО, позаяк це суперечить їхнім національним інтересам”.
У разі, якщо Сполучені Штати суттєво зменшать свою участь в Альянсі, прогнозує Станіслав Желіховський, європейці посилюватимуть свої спроможності поза межами НАТО – найімовірніше, в рамках Європейського Союзу (ЄС) з паралельним залученням таких країн, як Великобританія, Японія, Канада, Україна.
“Якщо ми говоримо про глобальний оборонний сектор, то наразі реформується саме ЄС, тоді як Північноатлантичний Альянс, якщо не деградує, то точно топчеться на місці і не рухається вперед. З огляду на це, немає сенсу покладати якісь надії на розвиток Альянсу, який все ж таки був заточений на лідерство США. А оскільки США демонстративно самоусуваються, Альянс припинить своє активне існування як організація з тими завданнями, що були запрограмовані на початку”, – наголошує експерт.
На його переконання, незабаром ми можемо стати свідками того, як такі країни, як Франція або Німеччина, намагатимуться поза межами НАТО перебрати на себе лідерство і “штовхати європейський потяг вперед”. В рамках же Альянсу, резюмує Станіслав Желіховський, попри політику Трампа, держави-члени блоку уникатимуть конфлікту з Америкою, аби США не пішли на якісь більш радикальні кроки у плані повного дистанціювання від НАТО. Найімовірніше, припускає експерт, країни, що входять до Північноатлантичного Альянсу, очікуватимуть на зміну американської адміністрації з надією на те, що до Білого дому прийде інший президент, який реанімує НАТО.
З іншого боку, не виключає Станіслав Желіховський, наступником Трампа може стати людина з ще більш радикальними поглядами. Хай там як, але зараз, підсумовує аналітик, провідні європейські учасники НАТО, будучи переконаними, що ключовою перешкодою для відновлення повноцінного функціонування Альянсу є чинний глава Білого дому, роблять ставку на те, що з його відходом від керма влади Північноатлантичний Альянс ще розправить свої репутаційні крила.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українців, оскільки вона висвітлює потенційні зміни у глобальній безпековій політиці, які можуть безпосередньо вплинути на підтримку України. Розуміння динаміки відносин між США та НАТО, а також можливих сценаріїв розвитку Альянсу, допоможе українцям краще орієнтуватися у складному геополітичному ландшафті.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: focus.ua