## Парламентська Криза: Чи Вдасться Реанімувати Роботу ВРУ в Умовах Війни?
Через фактичну відсутність стабільної парламентської більшості Верховна Рада України опинилася в глибокій кризі, що ставить під загрозу ухвалення критично важливих для держави законів. На тлі повномасштабної війни постає питання, чи зможуть знайти механізми для відновлення повноцінної роботи єдиного законодавчого органу країни.
На тлі відновлення мирних переговорів у США та динамічних подій на Близькому Сході, внутрішньополітична ситуація в Україні, зокрема криза у Верховній Раді (ВРУ), дещо відійшла на другий план. Проте, стан справ у парламенті потребує ретельного аналізу, адже стагнація законодавчої влади загрожує зривом життєво важливих для країни процесів.
Основна проблема полягає у фактичній нездатності провладної фракції «Слуга народу» забезпечити 226 голосів для ухвалення рішень без залучення інших політичних сил. Більше того, народні депутати систематично пропускають пленарні засідання або відмовляються голосувати за ініціативи уряду чи Офісу Президента. На цьому тлі Президент Володимир Зеленський навіть озвучив можливість мобілізації народних депутатів, а самі парламентарі висловлюють бажання скласти повноваження, побоюючись перевірок з боку НАБУ та САП.
Парламентський параліч несе серйозні ризики, зокрема, ставить під загрозу отримання Україною чергового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на суму $8,1 млрд (приблизно 324 млн грн за курсом 2026 року) та фінансування за програмою Ukraine Facility. Дмитро Кулеба, екc-міністр закордонних справ, також наголошує на вкрай негативному впливі кризи у ВРУ на євроінтеграційний курс України.
Причини Парламентської Кризи в Україні
Політолог Олег Постернак висловлює впевненість, що, попри кризу, Президент не буде розпускати Верховну Раду. «По-перше, дострокове припинення повноважень ВРУ неможливе в умовах воєнного стану, а по-друге, це створило б зайвий дестабілізаційний фактор. Перетворення монобільшості на мономеншість глобально нічого не змінить, адже провладна фракція завжди шукатиме підтримки інших груп. Однак, настрої депутатів дійсно викликають занепокоєння. Багато парламентарів підтверджують тиск з боку НАБУ та САП, а Банкова, схоже, не має важелів впливу на цю ситуацію», — коментує експерт.
Політолог зауважує, що для частини народних депутатів «парламентська діяльність вже абсолютно нецікава». «Депутати не відвідують сесії, знаходять можливості виїжджати за кордон і активно розглядають варіанти у бізнесі, де потенційно можна отримати більше. Однак керівництво фракції «Слуга народу» блокує заяви депутатів про складання мандатів», — додає він.
Парламентська криза ставить під загрозу надважливі для України процеси. Фото: з відкритих джерел
Аналізуючи ситуацію, Олег Постернак не виключає впливу й інших факторів. «Якщо врахувати версію про те, що близько 40–50 депутатів перебувають під розробкою НАБУ, а також активізацію «Батьківщини» та «Євросолідарності» щодо ідеї створення коаліції національної єдності, то не виключене й певне політичне проєктування. Зокрема, сценарій переобрання голови Верховної Ради та загальне послаблення позицій Президента. Однак, особисто я вважаю такий сценарій малоймовірним. Ідея коаліції національної єдності, на мою думку, є абсолютно беззмістовною», — зазначає він.
На даний момент, підкреслює Олег Постернак, Верховна Рада сприймається як додатковий інструмент у руках Офісу Президента. «Хоча ми живемо в умовах парламентсько-президентської республіки, поправка на воєнний стан зміщує баланс влади в бік Офісу Президента, що є природним для виживання держави. Однак після завершення війни така політична конфігурація може стати загрозливою, оскільки не створює системи стримувань і противаг», — резюмує політолог.
Який План «Б» Має Зеленський Щодо Верховної Ради?
Керівний партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородній у коментарі Фокусу зазначає, що парламентська монобільшість сьогодні існує, радше, на папері. «З юридичної точки зору, попри поточну ситуацію, говорити про відсутність Верховної Ради не можна. Інша справа — існування монобільшості, яка без підтримки інших фракцій виглядає безсилою. Чи піде Петро Порошенко на коаліцію зі «слугами»? Навряд чи. «Голос» також навряд чи. Теоретично, Юлія Тимошенко може погодитись, але вона висуватиме жорсткі вимоги щодо посад та реалізації своєї програми, що малоймовірно», — пояснює політолог.
На його думку, у разі подальших дискусій щодо функціональності парламенту, може бути задіяний план «Б».
«План «Б» полягає в наступному. Нагадаю, ще у 2022 році було ухвалено законопроєкт № 7153, який передбачає передачу всіх владних повноважень від законодавчих до виконавчих органів. Цей документ досі не підписаний, але це можна зробити. Так само можна запровадити загальний стан війни, за якого вся повнота влади переходить до ставки Президента. У наших умовах говорити про парламентсько-президентську республіку — це лише для мирного часу. Зараз головне питання: чи функціонуватиме державний апарат? Я переконаний, що так, бо є Президент і уряд, а парламентські чвари відійдуть на другий план», — наголошує Тарас Загородній, додаючи, що законодавча база для владно-політичних конфліктів була закладена ще за часів Віктора Медведчука. Крім того, зауважує він, якщо раніше питаннями взаємодії між Банковою та Грушевського займався Андрій Єрмак, то зараз у цьому комунікаційному процесі спостерігаються певні прогалини.
Як Народні Депутати Використовують Парламентську Кризу у Власних Цілях
Політолог Олексій Якубін, аналізуючи поточну парламентську ситуацію, зазначає: «Навіть якщо частина депутатів складе мандати, їх замінять інші кандидати зі списку. Важливо, що в умовах війни Верховна Рада не може бути розпущена. Тому, навіть за відсутності більшості, вона зберігатиме повноваження, доки в ній буде щонайменше 300 депутатів. А на їх місце є достатньо кандидатів, щоб замінити тих, хто «втомився».
Експерт: «У стані війни Верховна Рада не може бути розпущена». Фото: Верховна Рада
На думку експерта, нинішня парламентська криза має кілька ключових причин. «Я вважаю, що справа не стільки у втомі депутатів, скільки в тому, що звичні політичні правила гри вже не працюють. До того ж, важливо підкреслити, що антикорупційні органи досить активно взялися за парламентарів, особливо за депутатів монобільшості. Саме це, а не питання, пов’язані з Юлією Тимошенко, є причиною кризи у Верховній Раді. Тому частина депутатів вдається до так званого «італійського страйку»», — пояснює Олексій Якубін.
Експерт також не виключає, що значна частина народних депутатів сприймає нинішню ситуацію як «ідеальний шторм», який дозволяє суттєво посилити вплив власного голосу. У цьому контексті, наголошує Олексій Якубін, українські парламентські традиції, що стосуються купівлі-продажу голосів, попри повномасштабну війну, не змінилися.
Водночас, зазначає політолог, Банковій та уряду необхідно «тісніше, відкритіше та чесніше» співпрацювати з парламентарями. Це допоможе їм відчути свою відповідальність за долю країни та не втратити усвідомлення власної ваги та ролі у загальнодержавній системі влади.
Підсумок від Українське життя:
Ця публікація висвітлює гостру проблему парламентської кризи в Україні, яка може мати серйозні наслідки для держави, особливо в умовах війни. Розуміння причин такої ситуації та можливих шляхів її вирішення є важливим для кожного громадянина, адже від ефективності роботи Верховної Ради залежить стабільність та розвиток країни, а також отримання міжнародної допомоги.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: focus.ua