Парламент України розглядає нові правила для Telegram та соціальних платформ
Верховна Рада України готується до розгляду законопроєкту №11115, який спрямований на впорядкування функціонування Telegram та інших цифрових платформ. Цей документ встановлює ключові вимоги до роботи таких сервісів і їхньої взаємодії з державними інституціями.
Микола Княжицький, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та автор законодавчої ініціативи, 25 березня повідомив у Facebook, що профільний комітет одноголосно висловив підтримку законопроєкту.
Посилення безпеки в умовах війни
“Це рішення давно назріло. Проте, після нещодавніх трагічних подій, воно набуло безальтернативного характеру. Нині ми спостерігаємо, як російські спецслужби активно використовують Telegram та інші цифрові платформи для вербування громадян України, координації диверсійних дій, розповсюдження дезінформації та дестабілізації країни. Значна частина злочинів, від шахрайства до організації терористичних актів, безпосередньо планується та координується через ці мережі”, — зауважив Княжицький.
Нардеп також підкреслив, що загрози не обмежуються лише месенджерами. Один із нещодавніх терактів був організований через відеогру, яка фактично виконує функції соціальної мережі. Крім того, він зазначив, що ризики, пов’язані з TikTok, вже усвідомлюють в інших країнах. Особливо важливо те, що українське законодавство не встигає за стрімким розвитком цифрового середовища. Тоді як YouTube підпадає під дію певних регуляцій, Telegram, попри його широке використання українцями як основного джерела інформації, такого регулювання не має.
Telegram як ключове джерело інформації
“За даними останнього опитування Ipsos, для 62% українців саме Telegram є основним джерелом інформації. Інші дослідження вказують на показники понад 80%. Для порівняння: у країнах Європейського Союзу цей відсоток коливається від 5% до 30%. Хочу наголосити, що мій законопроєкт не передбачає заборони месенджерів чи запровадження цензури. Він також не зачіпає анонімність користувачів. Йдеться про встановлення базової відповідальності для платформ”, — підкреслив Княжицький.
Вимоги до платформ та санкції
Зокрема, документ зобов’язує сервіси розкривати інформацію про своїх власників та джерела фінансування, мати офіційний канал для взаємодії з українською владою, а також оперативно реагувати на випадки терористичних проявів, шахрайства чи загрози національній безпеці. У разі невиконання цих вимог передбачено застосування санкцій, починаючи від фінансових обмежень і до заборони використання таких платформ державними органами, банками та установами, що працюють із персональними даними.
“Головний принцип: ми регулюємо не контент чи користувачів, а поведінку платформ. Сьогодні деякі з них або не реагують взагалі, або роблять це надто повільно, або діють вже після того, як шкода завдана. Українська держава мусить мати ефективні інструменти для захисту своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально виважений крок. Якщо буде потреба, закон може бути посилений до другого читання”, — додав Княжицький.
Відповідність європейським стандартам
Він також зазначив, що законопроєкт узгоджується з європейським законодавством і не має негативних висновків з боку Ради Європи. За даними Міністерства цифрової трансформації, такий підхід до регулювання отримав розуміння з боку Європейської Комісії, враховуючи специфічні умови воєнного стану в Україні. Автор ініціативи вважає, що цей закон стане першим кроком до зміцнення безпеки в інформаційному просторі. За потреби, його можуть доопрацювати та посилити перед другим читанням.
Раніше у Верховній Раді висловлювалася можливість винесення законопроєкту щодо регулювання Telegram на голосування вже найближчим часом. Однак, серед народних депутатів не було одностайної думки щодо цього документа, а сам проєкт критикували за можливу невідповідність окремим нормам ЄС. Також зазначалося, що його можуть доопрацювати в період між першим і другим читанням.
Нагадаємо, що в Україні раніше обговорювалися й більш радикальні сценарії, зокрема можливість повного блокування Telegram або інших соціальних мереж. Частина народних депутатів розглядала такі платформи як потенційну загрозу через їхнє використання для проведення інформаційних операцій та координації атак. Водночас, інші політики наголошували на технічних складнощах повного обмеження функціонування подібних сервісів.
Підсумок від Українське життя:
Цей законопроєкт є важливою ініціативою для підвищення безпеки українського суспільства в цифровому просторі, особливо в умовах війни. Він пропонує збалансований підхід, що не обмежує свободу слова, але встановлює базові вимоги до відповідальності великих платформ. Для українських користувачів Telegram та інших подібних сервісів це означатиме потенційне підвищення рівня захисту від дезінформації, шахрайства та інших загроз, при цьому зберігаючи можливість користуватися звичними каналами комунікації та отримання інформації.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua