“Цитадель” від “Ростеху”: нова загроза для українських дронів чи черговий піар-хід?
Державний російський концерн “Ростех” анонсував новітню зенітно-ракетну установку ЗАК-30 “Цитадель”, призначену для захисту стаціонарних об’єктів від ударних дронів. Аналітики висловлюють припущення, що ця система може становити серйозний виклик для українських далекобійних безпілотників, які регулярно завдають ударів по нафтопереробних заводах на території РФ.
Як повідомляє видання Defense Express, ЗАК-30 “Цитадель” оснащена 30-мм автоматичною гарматою, встановленою на стаціонарній турелі. Система здатна використовувати боєприпаси з керованим підривом, споряджені шрапнеллю, а також відзначається високим ступенем автоматизації процесів – від виявлення цілі до її повного знищення.
Для забезпечення точного наведення комплекс, як заявлено, повинен використовувати радіолокаційну та оптико-електронну станції. Проте, на опублікованих зображеннях ці елементи безпосередньо на самій установці відсутні. Фахівці Defense Express припускають, що інформація для цілевказання може надходити від інших систем протиповітряної оборони або зовнішніх джерел даних.
Оцінка бойових можливостей та вартості
Дослідник історії танкобудування та оборонно-промислового комплексу Андрій Тарасенко оцінює ефективний радіус дії комплексу приблизно в 1,2 кілометри. За його словами, вартість однієї такої системи може сягати близько 0,6 мільярда рублів, що в перерахунку становить від 3,48 до 7,21 мільйона євро (залежно від поточного валютного курсу). Для ефективного захисту одного нафтопереробного заводу, на думку експерта, може знадобитися від шести до десяти таких установок.
Defense Express проводить порівняння “Цитаделі” з німецькою зенітною системою Skynex, яка вже перебуває на озброєнні Збройних Сил України.
- “Якщо система працюватиме належним чином, ЗАК-30 може стати значною перешкодою для українських далекобійних дронів”, – зазначають у виданні.
Водночас, автори публікації звертають увагу на ключові фактори, що впливатимуть на ефективність нової російської розробки. Це, зокрема, наявність програмованих боєприпасів та обсяги виробництва. Наразі відсутня інформація про налагодження серійного випуску таких снарядів, що ставить під сумнів швидкість розгортання та повноцінне використання комплексу РФ.
Контекст останніх атак
Варто згадати, що в ніч на 15 травня Росія повідомила про одну з наймасштабніших атак українських дронів від початку повномасштабного вторгнення. За даними російського Міноборони, над територією РФ та окупованим Кримом нібито було зафіксовано 355 безпілотників.
Під ударами опинилися Рязанська, Бєлгородська області та Краснодарський край. У Рязані повідомлялося про загоряння на нафтопереробному заводі, а в Єйську – про вибухи поблизу військового аеродрому. Окрім цього, російська влада звітувала про пошкодження житлових будинків та роботу систем ППО.
Після серії атак українських безпілотників, російська сторона неодноразово повідомляла про збої в роботі нафтопереробних заводів. Під прицілом опинялися підприємства у центральних регіонах країни, що призводило до тимчасової зупинки частини виробничих потужностей.
Підсумок від Українське життя:
Ця новина містить важливу інформацію для розуміння сучасних тенденцій у військовій сфері, зокрема, щодо протидії дронам. Для українських користувачів, які цікавляться військовою технікою та безпекою, ця інформація допоможе краще зрозуміти, які нові виклики можуть виникнути у зв’язку з появою подібних російських розробок, а також дає уявлення про можливі шляхи їх нейтралізації.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: focus.ua