>
Фото: McKinsey & Company
Металургійна сфера здатна стати одним із рушіїв економічного відродження, Україна та Євросоюз володіють взаємодоповнюючими сильними сторонами в цій царині, подолання її викликів стане одним із пріоритетів у діяльності Міністерства економіки та довкілля, зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця галузь сумлінно підтримує економічну стабільність держави. Водночас вона, мабуть, найбільше серед інших зазнала втрат внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими зіштовхується український ГМК – серед пріоритетів моєї роботи”, – написав він у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування та логістичні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів, близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме ГМК.
Міністр додав, що галузь також створює 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тис. – у суміжних секторах.
На його переконання, Україна може стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, яка є необхідною для декарбонізації європейської металургії, що відкриває нові можливості для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн, виплавка сталі зменшилася на 3,2% – до 3,57 млн тонн, чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги критикували попередній уряд за недостатній, на їхню думку, захист у торгівлі з ЄС: йдеться про запровадження CBAM на початку цього року та зменшення безмитних квот експорту з середини року. Також вони виступають проти очікуваного зростання тарифів “Укрзалізниці” на 30% та просять враховувати особливості галузі у ціноутворенні на електроенергію.
У середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про координаційну нараду з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниця” та “Укренерго”, мету якої тодішній керівник міністерства Олексій Соболев описав як “напрацювати рішення, аби зменшити витрати для українських металургів, зберегти експортний потенціал підприємств, підтримати виробництво”. За його словами, серед головних питань тоді були ціни на електроенергію та для металургійних виробництв, логістичні витрати, дефіцит сировини. З початку цього року було запроваджено заборону на експорт металобрухту з України.
Оригінал статті: interfax.com.ua