“>
Ключовими викликами, які потребують невідкладного вирішення для української промисловості з боку нового прем’єра та уряду, є ситуація з бронюванням військовозобов’язаних, підготовка до зимового періоду, включаючи дефіцит та вартість електроенергії, а також продовження всіх існуючих програм підтримки в рамках ініціативи "Зроблено в Україні", наголошує генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
"Одним із найважливіших завдань є, безумовно, питання бронювання, оскільки до 1 вересня необхідно завершити верифікацію. Це першочергове питання для бізнесу, адже без цього просто не буде кому працювати", – зауважив він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
Іллічов додав, що промислові підприємства не стикаються з труднощами щодо такого критерію бронювання, як рівень заробітної плати, оскільки він є досить високим, і в більшості компаній перевищує 26 тис. грн.
"Однак, наприклад, поки що не до кінця зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується запровадити для верифікації. Час спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням про продовження цього граничного терміну на один місяць", – повідомив гендиректор ФРУ.
Другим значним викликом для нової виконавчої влади він визначив підготовку до зимового сезону, зокрема очікуваний дефіцит електроенергії та її вартість.
"Це один з основних запитів від промисловості – якою буде ціна електроенергії. Уряд Свириденка впровадив декілька слушних нововведень, зокрема так звані "довгі контракти", які дадуть змогу бізнесу планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший подібний аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов покупців", – зазначив він.
Іллічов також наголосив на важливості збереження наявних програм підтримки промисловості в межах Всеукраїнської платформи "Зроблено в Україні".
"Ми вважаємо їх дуже ефективними: це і стимулювання локалізації виробництва, і секторальна підтримка, наприклад, часткова компенсація (25%, 15%) для придбання техніки та обладнання вітчизняного виробництва, грантові програми, завдяки яким багато компаній отримали виробниче обладнання, програма "5-7-9", яку необхідно далі розвивати – і це важливий аспект. Отже, всю платформу "Зроблено в Україні" слід щонайменше зберегти та вдосконалювати", – вважає гендиректор ФРУ.
Пріоритетними він також назвав питання, пов’язані з воєнними ризиками, підвищенням ефективності системи страхування та підтримкою компаній, що зазнали руйнувань, а також спрощення доступу до фінансових ресурсів.
"Ми спостерігаємо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій складатимуть власні кошти підприємств, що на 20% більше порівняно з 2024 роком. Лише менше 1% становитиме іноземний капітал. Отже, український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують розбудовувати та розвивати виробництво, і для них так само потрібні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів", – повідомив Іллічов.
Він зауважив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, і вони демонструють позитивні результати, однак більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.
"Тому серед наших ключових пріоритетів – ухвалення законопроєктів, розроблених Дмитром Кисилевським, щодо "капексів" (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який було ухвалено в першому читанні. Нам необхідні ці інструменти для подальшого стимулювання збільшення інвестицій. Це також може включати стовідсоткову амортизацію основних засобів під час їх введення в експлуатацію", – зазначає він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки нині, на його погляд, вона стримує кредитування реального сектору економіки.
"Регуляції, які залишаються незмінними з довоєнного часу, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості. Необхідно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, аби бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма "5-7-9" функціонує, але вона не призначена для великого бізнесу, а наші компанії, що є одними з найбільш успішних експортерів, належать до великих", – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки українського бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за сертифікати СВАМ вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні проблемних питань через поділ міністерств.
"Відбудеться реорганізація міністерств, і це може спричинити питання з дозволами та ліцензіями, аби це не завдало суттєвих труднощів бізнесу. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що в умовах війни потрібен максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок", – підсумував гендиректор ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та здійснила оновлення складу уряду.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: interfax.com.ua