# “Азовці” на навчаннях НАТО: Чому “фіка” і “зелені зони” для дронів шокували українських захисників
У травні 2026 року в Швеції відбулися масштабні навчання НАТО під назвою “Аврора-26”, де українські військовослужбовці брали участь у ролі умовної протилежної сторони. Після цих тренувань українські захисники поділилися своїми несподіваними враженнями, які, м’яко кажучи, здивували їх.
“Культурний шок” від навчань НАТО
Військовослужбовці Збройних сил України, які мали честь брати участь у навчаннях НАТО “Аврора-26”, зіткнулися з тим, що вони назвали “культурним шоком”. Серед найбільш вражаючих аспектів були часті перерви на каву, наявність зон, заборонених для використання безпілотників, а також помітна розслабленість серед військових країн Альянсу. Як повідомляють журналісти видання WELT, висновки українських бійців були настільки категоричними, що це спонукало до переосмислення реструктуризації Збройних сил Німеччини.
Коли підрозділи 1-го корпусу “Азов” виступили в ролі супротивника на навчаннях у Швеції, їхні спостереження вразили. За короткий проміжок часу українські розвідувальні та ударні дрони змогли вивести з ладу значну кількість танків та особового складу західних армій. Однак, окрім тактичних успіхів, українських військових здивувала поведінка самих бійців НАТО.
Дрони як “червона команда”
Офіційною метою навчань було заявлено “інтенсивну підготовку з протидії безпілотним літальним апаратам (БПЛА)”. Західні сили інтегрували український досвід використання БПЛА у свої тренування на півдні Швеції. Українські фахівці надавали підтримку, ділилися знаннями щодо методів протидії ворожим дронам, працювали в ролі “червоної команди” (противника) та проводили семінари з сучасної війни із застосуванням безпілотників.
“Їхня участь дозволила отримати практичні знання, допомагаючи союзним силам вдосконалювати тактику виявлення, розуміння та протидії безпілотним літальним апаратам в умовах реального протистояння”, — зазначено в офіційному повідомленні за підсумками навчань.
Несподівані деталі
Однак, саме організація навчань викликала найбільше здивування в українців. Солдат Алекс із бригади “Любарт” корпусу “Азов” поділився враженнями: “Вони постійно оголошували нові перерви на каву — “фіка”, — щоб у військ НАТО було достатньо часу для відпочинку”.
Крім того, існувало значна кількість правил, які чітко обмежували використання дронів на полігоні, визначаючи конкретні зони та умови, де це було дозволено або заборонено.
Зрештою, Алекс дійшов висновку, що в такому стані західні збройні сили були б безпорадними на сучасному полі бою.
“Справжня проблема полягає в неймовірній швидкості, з якою змінюється ця війна”, — зауважив Вадим Крикун, командир бригади “Любарт”.
Він підкреслив, що українські підрозділи постійно навчаються один в одного. Щойно одна бригада розробляє нові можливості, інші негайно намагаються їх впровадити.
“Добре, що вони розуміють, що відстають. Безпілотна війна стала одним із найважливіших аспектів сучасного бою, і вони визнають, що їм необхідно вчитися, адаптуватися та впроваджувати нові підходи”, — прокоментували українські військові зусилля країн НАТО. Вони також зазначили, що одним із завдань було захоплення аеродрому, і вони з цим успішно впоралися. Коли ж потрібно було розсіяти колону ворожої техніки, навчання зупиняли, оскільки “противник” був розгромлений і не знав, як діяти далі. Крім того, під час навчань стало очевидно, що будівництво великих польових госпіталів є абсолютно недоцільним.
Інновації в українській армії
Для прискорення впровадження інновацій навесні минулого року Україна запровадила бонусну систему для підрозділів, які активно використовують дрони. Підрозділи отримують бали за кожне візуально підтверджене влучання: за знищення танка, бронетехніки чи навіть за ліквідацію ворожого солдата. Особливо цінними вважаються пілоти ворожих дронів. Накопичені бали можна обміняти на нове, сучасне обладнання.
Журналісти WELT наголошують, що німецький Бундесвер мусить кардинально прискорити процеси закупівлі, випробувань та впровадження нових технологій. Цикли інновацій, як це відбувається в Україні, мають тривати тижні або місяці. Ефективність та відчутний результат мають стати пріоритетом над усіма іншими аспектами.
Для справжніх інновацій потрібне нове покоління військових та тих, хто забезпечує їх новітнім обладнанням, а не ті, хто воює за застарілими підручниками. Також наголошується, що оборонний потенціал повинен формуватися не лише в умовах кризових ситуацій. Навчальні центри, резервні структури, виробничі потужності та склади боєприпасів мають бути готові до швидкої мобілізації навіть у мирний час.
Країнам НАТО слід усвідомити, що система заохочень за службу в армії – це лише частина вирішення проблеми. Оборонна спроможність вимагає глибоких суспільних зобов’язань – від нової військової повинності чи обов’язкової служби до постійного розширення резервів, цивільної оборони та мережі безпечних укриттів. Країни, подібні до Фінляндії, демонструють, що стійкість формується лише тоді, коли держава та суспільство діють спільно, готуючись до потенційної війни протягом десятиліть.
Нагадаємо, що глибоко під Гельсінкі прокладено цілу мережу підземних бункерів, де в разі нападу Росії може знайти прихисток усе населення міста. Аналогічно, по всій Фінляндії розташовані укриття, здатні захистити майже все населення країни.
Раніше бійці бригади СБС Nemesis розповіли, як їм вдалося розгромити два батальйони НАТО на навчаннях в Естонії за допомогою дронів. Виявилося, що бійці з країн ЄС не готові до викликів сучасної війни.
Підсумок від “Українське життя”:
Ця інформація є надзвичайно корисною для українців, оскільки вона демонструє контраст між реаліями сучасної війни, з якими зіткнулися наші захисники, та підходами, які ще досі застосовуються в деяких країнах НАТО. Вона підкреслює важливість швидкої адаптації, інновацій та постійного навчання, особливо у сфері застосування безпілотних технологій. Для військових та тих, хто цікавиться обороноздатністю, це слугує нагадуванням про необхідність бути на крок попереду та постійно вдосконалювати свої знання та навички.
За матеріалами: focus.ua