Резерв+ в ЄС: чи справді він потрібен жінкам-військовозобов’язаним?

Резерв+ в ЄС: чи справді він потрібен жінкам-військовозобов'язаним? 2

“Резерв+”: Неправомірні вимоги до українок у країнах ЄС

З’являється інформація про те, що міграційні служби деяких країн Європейського Союзу нібито вимагають від українських жінок демонструвати застосунок “Резерв+” для перевірки законності їхнього виїзду з України. Однак, як наголошують фахівці з права, такі вимоги не мають жодних законних підстав.

Європейська Комісія має на меті оновити оперативні рекомендації щодо застосування рішення Ради ЄС 2026/1912. Це рішення регулює порядок продовження тимчасового захисту для громадян України, забезпечуючи уніфікований підхід у всіх державах-членах ЄС. Поки ж ці оновлені настанови не опубліковані, у деяких країнах окремі міграційні служби наполягають на пред’явленні застосунку “Резерв+” усіма українцями, прокоментувала для видання “Телеграф” адвокатка Катерина Аніщенко.

За її словами, чинне рішення формулюється гендерно нейтрально. Документ стосується осіб, які мають військовий обов’язок, тобто, передусім, жінок-військовослужбовиць, а не всіх жінок, які перебувають лише на військовому обліку.

Нові правила та їх застосування

Згідно з роз’ясненнями юристки, нові вимоги стосуються виключно нових заявників, які звертаються за тимчасовим захистом з 31 липня 2026 року. Проте, якщо особа, яка вже має статус тимчасового захисту, змінює країну перебування та подає нову заяву, її можуть розцінити як нового заявника, і до неї можуть бути застосовані ці нові правила.

“Резерв+” – не першочерговий доказ

Основне порушення, з яким стикаються українки у міграційних службах ЄС, полягає саме у необґрунтованому вимаганні застосунку “Резерв+”.

Ключовим доказом законності перетину кордону України, як підкреслила Катерина Аніщенко, є відповідна позначка у паспорті. Лише якщо законність виїзду неможливо підтвердити цим способом, тоді від особи можуть вимагати документи, зокрема й дані з “Резерв+”, що свідчать про звільнення від військової служби або її виконання.

Отже, вимагати надати застосунок, ігноруючи при цьому паспортний штамп про виїзд, юристка вважає прямим порушенням встановлених процедур. Більше того, якщо жінка не має військового обов’язку, їй взагалі немає потреби надавати будь-які докази через цей документ.

Адвокатка наголошує, що відмова у наданні захисту через відсутність “Резерв+” є незаконною. Міграційний орган зобов’язаний прийняти та розглянути заяву, а не відхиляти її через відсутність певного застосунку.

Відмова у тимчасовому захисті через відсутність “Резерв+” можлива лише за сукупності трьох умов: особа є новим заявником, має військовий обов’язок за українським законодавством та не може підтвердити законність виїзду жодним іншим способом. Для жінок, які не підпадають під визначення військового обов’язку, цей механізм взагалі не застосовується, підкреслила Катерина Аніщенко.

Варто зазначити, що для медичних та фармацевтичних спеціалістів військовий облік є обов’язковим. Однак, навіть попри це, вони не підлягають призову під час мобілізації. Натомість, іноземні посадовці помилково ототожнюють військовий облік із забороною на виїзд.

“Це найгрубіша помилка, яку роблять іноземні органи”, — зауважила юристка.

Що робити українкам, якщо міграційні служби вимагають “Резерв+”

Юристка рекомендує жінкам, які зіткнулися з вимогою надати “Резерв+”, не сприймати відмову як остаточну. Українцям слід наполягати на отриманні письмового рішення та використовувати своє право на оскарження. У переважній більшості описаних ситуацій закон стоїть на боці заявниці, а письмове рішення слугує підставою для оскарження відмови у вищій інстанції, що сприятиме справедливому розгляду справи, наголошує адвокатка.

“Резерв+” для українських жінок: позиція ЦПД

Водночас російська пропаганда поширює дезінформацію, стверджуючи, нібито всіх українських жінок віком від 18 років зобов’язують показувати “Резерв+” для отримання тимчасового захисту в країнах ЄС. Однак, ця інформація є маніпулятивною, наголошують у Центрі протидії дезінформації.

Відповідне рішення Ради ЄС передбачає перевірку військового статусу лише для нових заявників на тимчасовий захист, які вже мають чинні військові обов’язки згідно з українським законодавством.

“Ця норма є гендерно нейтральною і не поширюється на цивільних 18-річних українок, студенток чи інших жінок, які не мають військового обов’язку”, — підкреслюють у ЦПД.

Таким чином, вимога може стосуватися як чоловіків, так і жінок, які мають відповідний військовий статус, і не застосовується автоматично до всіх українок.

Нагадаємо, раніше адвокатка попереджала, кому з українців можуть відмовити у захисті в ЄС.

Видання “Фокус” інформувало, що станом на 30 червня 2026 року в країнах ЄС перебувало 4,41 мільйона осіб, які виїхали з України та отримали статус тимчасового захисту.

Підсумок від Українське життя:

Ця інформація є надзвичайно важливою для українських жінок, які перебувають у країнах ЄС. Вона чітко роз’яснює, що вимоги щодо застосунку “Резерв+” не є універсальними та не стосуються всіх жінок. Розуміння своїх прав та законних підстав може допомогти уникнути непорозумінь з міграційними службами та захистити власні інтереси.

Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *