40 років тому: Згадуємо дві яскраві зірки Ізмаїла, чий внесок у культуру залишається незгасимим
Ігор Огнєв 14 травня 2026 – 15:10 14 травня 2026 – 22:34
Сергій Малаховський
Сергій Малаховський – це ім’я, що золотими літерами вписане в історію культури Ізмаїла. Сьогодні його знає чи не кожен, хто дотичний до мистецтва в місті. Не дивно, що нинішня Дитяча школа мистецтв, зведена завдяки його зусиллям, отримала його ім’я у 2012 році, адже саме він колись керував музичною школою у цій будівлі.
Малаховський прибув до Ізмаїла у 1958 році, здобувши освіту в Одеській музичній школі. Свою трудову кар’єру він розпочав як викладач дитячої музичної школи, а вже за чотири роки став керівником цього закладу.
Його вагомим досягненням стало будівництво нової, сучасної музичної школи на проспекті Леніна. Цю ідею він виношував та реалізовував особисто, їздивши до Баку по типовий проєкт. Після отримання документації та старту будівельних робіт, Сергій Олександрович присвячував весь вільний час контролю за процесом. Так у місті з’явилася друга дитяча музична школа, яка у 2002 році трансформувалася в Дитячу школу мистецтв.
За свідченнями колег, Малаховський був справжнім ентузіастом своєї справи, людиною невичерпної енергії та фонтаном нових ідей. Він сформував високопрофесійний колектив однодумців і завжди підтримував таланти – як серед педагогів, так і серед учнів.
Його заслуги численні. За час роботи він започаткував чотири самодіяльні музичні колективи, відомі далеко за межами Ізмаїла. Сергій Олександрович також став ініціатором створення міського духового оркестру, яким керував, і відродив традицію проведення концертів духової музики просто неба. Завдяки йому в місті з’явилася одна з найкращих фонотек та бібліотек музичної літератури, за що колектив школи досі висловлює йому вдячність.
Чимало його учнів обрали музику своєю професією, а деякі сьогодні самі викладають у Дитячій школі мистецтв. Яскравим прикладом є Олена Дмитрієва, колишня учениця, а нині провідний педагог, керівниця муніципального ансамблю скрипалів «Натхнення», заслужений працівник культури України та заслужений діяч мистецтв Молдови.
Сергій Малаховський пішов з життя надто рано, але світла пам’ять про цю видатну особистість живе й досі, через сорок років після його відходу.
Іоктан Григоренко
Майже півстоліття минуло відтоді, як ансамбль пісні та танцю «Дельта» став справжньою окрасою культурного життя Ізмаїла. Це був один із перших самодіяльних колективів міста, що отримав звання «народний». Справжній розквіт «Дельти» припав на 1980-ті роки, коли після завершення навчання в Одеській консерваторії його очолив Іоктан Григоренко як керівник і хормейстер.
Іоктан був справжнім талантом від природи. У свої 16 років він вразив відомого одеського музиканта на обласному огляді художньої самодіяльності, що спонукало юнака вступити спочатку до музичного училища, а згодом – до консерваторії за фахом «хормейстер». Після здобуття вищої освіти Іоктану Григоренку надходили численні пропозиції працювати у великих культурних центрах України, але він обрав саме Ізмаїл.
Репертуар ансамблю «Дельта» переважно складався з українських народних пісень та танців, але також включав твори радянських композиторів та хореографів. Багатьом мешканцям Ізмаїла старшого покоління досі пам’ятна вокально-хореографічна композиція «А у нас на Одещині вишні цвітуть» – дипломна робота Григоренка, яка завжди мала шалений успіх у глядачів.
На піку своєї популярності ансамбль налічував близько ста учасників: керівників, музикантів, вокалістів та танцюристів. Міська влада активно підтримувала колектив, виділяючи кошти на пошиття костюмів, виготовлення декорацій та організацію творчих поїздок.
«Дельта» користувалася неймовірною популярністю в Ізмаїлі. Ансамбль був невід’ємною частиною міських свят, концертів та щорічного фестивалю «Дунайська весна». Колектив успішно виступав на Одещині, в інших областях України, а також у Молдові та Румунії. У Києві вони мали честь виступати на ВДНГ, а також брали участь у телепередачах Одеської телестудії.
На жаль, на самому злеті своєї кар’єри, у 1986 році, Іоктан Григоренко трагічно загинув. Смерть обох видатних діячів культури розділила лише доба – між 8 та 9 травня 1986 року. Згадаємо їх із глибокою вдячністю!
Ігор ОГНЄВ
• Сергій Олександрович Малаховський – на віньєтці випуску Дитячої музичної школи 1962-1963 навчального року. Це його перший знімок у статусі директора.
• Ансамбль «Дельта» під час виступу на ВДНГ у Києві, травень 1981 р. Іоктан Григоренко – у чорному костюмі, позаду ліворуч.
Підсумок від Українське життя:
Ця стаття – це не просто спогад, а справжня данина поваги двом видатним діячам культури Ізмаїла. Вона допоможе читачам глибше зрозуміти їхній внесок у розвиток мистецтва міста, дізнатися про їхні досягнення та вшанувати пам’ять. Особливо цінною ця інформація буде для молоді, яка може черпати натхнення з історій успіху та наполегливості Сергія Малаховського та Іоктана Григоренка.
Подробиці можна знайти на сайті: izmail.es