Новий законопроєкт: Чи загрожує штраф за “дружнє” перевезення сусідів?
Рина Теніна 28 серпня 2026 – 09:24
За даними видання ІП “Кур’єр”, розглядається законопроєкт №11025, який має на меті посилити адміністративну відповідальність за порушення правил пасажирських перевезень та боротьбу з нелегальними перевізниками. Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Верховної Ради вже висловило низку слушних зауважень, вказуючи на необхідність доопрацювання окремих норм.
Ризик покарання за одноразову поїздку: Основні занепокоєння ГНЕУ
Найбільше занепокоєння викликає запропонована нова стаття 164-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Вона передбачає відповідальність за платні пасажирські перевезення без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. Формулювання цієї норми може призвести до того, що навіть одноразове перевезення людей за винагороду (грошима, послугою чи іншою компенсацією) можуть трактувати як правопорушення, якщо транспортний засіб призначений для перевезення дев’яти і більше осіб (включно з водієм).
За таке порушення планується запровадити штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить близько 17 000 грн за поточним курсом.
Однак, ГНЕУ наголошує, що сам по собі факт одноразового перевезення ще не свідчить про здійснення підприємницької діяльності. Наприклад, поїздка до кладовища із сусідами, навіть за компенсацію пального, не є підприємництвом.
Підприємницька діяльність, згідно з загальноприйнятими критеріями, характеризується систематичністю, самостійністю, здійсненням на власний ризик, організаційною оформленістю та спрямованістю на постійне отримання прибутку. Лише сукупність цих ознак дозволяє відрізнити її від окремих цивільно-правових угод чи добросусідської допомоги. Якщо перевезення не має таких ознак і не спрямоване на сталий дохід, його не можна вважати протиправним лише через відсутність реєстрації підприємця.
Невизначеність формулювань та прихована суть
ГНЕУ також вказує на недостатню юридичну визначеність запропонованої норми. Нечітко зрозуміло, які саме види перевезень підпадатимуть під відповідальність: регулярні, разові за замовленням, чи інші. Також не ясно, чи вважатиметься компенсація витрат на пальне “грошовою винагородою”, який прибуток мається на увазі (відповідно до Податкового кодексу), і як застосовуватиметься норма до переобладнаних транспортних засобів.
Це особливо важливо з огляду на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка вимагає чіткості та передбачуваності складів правопорушень, особливо тих, що можуть мати “кримінальний” характер. Особа має розуміти, які її дії можуть призвести до відповідальності. На думку ГНЕУ, запропонована редакція не дозволить чітко розмежувати дружню послугу та правопорушення.
Ще одне зауваження стосується способу викладення нової статті. Основні ознаки правопорушення пропонують винести не в диспозицію (опис правила поведінки), а в примітку. ГНЕУ вважає, що це порушує правила законодавчої техніки, оскільки примітка має лише уточнювати, а не визначати суттєві ознаки складу правопорушення.
Застаріле обґрунтування та проблеми правового регулювання
У пояснювальній записці до законопроєкту автори пов’язують необхідність нової норми з тим, що суди раніше посилалися на відсутність “систематичності” підприємницької діяльності. ГНЕУ зазначає, що стаття 42 Господарського кодексу України, на яку посилаються, втратила чинність з 9 січня 2025 року. Тому посилання на цей критерій втрачає актуальність.
Крім того, зазначається, що Кодекс про адміністративні правопорушення має вторинний характер. Він встановлює відповідальність за порушення правил, визначених іншими законами. Запропонована конструкція, яка встановлює відповідальність за перевезення без реєстрації, вимагатиме від суду додатково з’ясовувати, чи взагалі потрібна така реєстрація для конкретного виду діяльності.
ГНЕУ вважає, що якщо існують проблеми з визначенням законності певних дій, то першочергово слід вносити зміни до регулятивного законодавства, а не лише до законодавства про адміністративну відповідальність.
Розмежування повноважень та неузгодженість
Виникає питання щодо того, хто саме розглядатиме справи за новою статтею. Законопроєкт наділяє такими повноваженнями одночасно органи Національної поліції та органи автомобільного транспорту, але не визначає чітких критеріїв розмежування їхньої компетенції. Це може призвести до суперечок, дублювання функцій та різної практики застосування.
Щодо Закону “Про автомобільний транспорт”, то запропонована заборона платних перевезень без реєстрації фактично не є новою, оскільки чинна редакція статті 29 вже вимагає від перевізників бути суб’єктами господарювання та мати ліцензію.
Необґрунтованим вважається і уточнення про “діючу” схему маршруту, оскільки всі документи, що підтверджують право на перевезення, апріорі мають бути чинними.
Специфічні вантажі та існуюче регулювання
Зауваження стосуються також відповідальності за перевезення небезпечних вантажів та відходів. ГНЕУ вказує, що ці питання вже врегульовані окремими законами (“Про управління відходами”, “Про перевезення небезпечних вантажів”). Тому зміни, за необхідності, слід вносити саме до них.
Також зайвим вважається уточнення про “ліцензіатів”, оскільки чинна стаття 60 Закону вже охоплює відповідальність перевізників, які за визначенням є суб’єктами господарювання з відповідною ліцензією.
Позиції різних відомств
Думки державних органів щодо законопроєкту розійшлися:
- Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту та Державна служба України з безпеки на транспорті вважають законопроєкт актуальним і корисним.
- Міністерство внутрішніх справ України та Національна поліція України наполягають на доопрацюванні, зокрема щодо розширення повноважень поліції.
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує проєкт за умови врахування зауважень щодо суб’єктів відповідальності.
- Міністерство юстиції України також надало свої пропозиції.
Пропозиції щодо вдосконалення
ГНЕУ рекомендує оформити зміни до КУпАП та до регулятивного законодавства окремими законопроєктами. Також звертається увага на невідповідність назви проєкту його змісту, оскільки він охоплює не лише пасажирські перевезення, але й питання небезпечних вантажів, відходів та документів водія.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх водіїв, особливо тих, хто час від часу підвозить знайомих чи сусідів за невелику винагороду. Законопроєкт, як його бачить ГНЕУ, може створити плутанину та ризик штрафів навіть за добродійні послуги. Уважне вивчення зауважень ГНЕУ допоможе зрозуміти потенційні зміни та уникнути непорозумінь, якщо законопроєкт буде прийнято в поточній редакції.
За даними порталу: izmail.es