Кол-центри в Україні: мільярдні обороти, тисячі жертв та підозри у “кришуванні” правоохоронцями
На тлі антикорупційних розслідувань щодо можливого прикриття шахрайських кол-центрів, репутація Офісу Генерального прокурора зазнала значних ударів. Тисячі громадян, які вже постраждали від рук аферистів, тепер дізнаються про потенційну причетність державних посадовців до цих схем.
Рина ТЕНІНА 18 вересня 2026, 11:32 18 вересня 2026, 11:05
Протягом останніх тижнів Україну сколихнула інформація про масштаби діяльності шахрайських кол-центрів. Експерти зазначають, що цей вид злочинної діяльності посідає друге місце за обсягами прибутків в Україні, випереджаючи навіть торгівлю наркотиками. Детальніше про це повідомило ІП “Кур’єр”, посилаючись на дослідження ВВС Україна.
За оцінками міжнародної організації Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC), щомісячні прибутки від діяльності таких “офісів” по всій країні можуть сягати вражаючої суми – близько мільярда доларів США.
Ці шахрайські структури працюють не лише з громадянами України, а й з мешканцями десятків інших країн. За попередніми даними, в них задіяно близько 60 тисяч працівників, як місцевих, так і іноземних.
Це лише частина шокуючих висновків, представлених у звіті GI-TOC. Дослідження детально висвітлює історію становлення цих кол-центрів в Україні та їхню “внутрішню кухню”, яка вражає суворими правилами та величезними заробітками.
Автори звіту спиралися на інформацію, отриману від колишніх працівників кол-центрів, представників українських та міжнародних правоохоронних органів, кіберслідчих та журналістів.
Журналісти ВВС Україна ретельно проаналізували цей звіт і дослідили, які кроки робили українська влада та правоохоронці для боротьби з цією злочинною діяльністю.
50-річна киянка Наталя (ім’я змінено на прохання) стала однією з тисяч жертв шахраїв.
Номер телефону, з якого їй зателефонували, збігався з номером, вказаним на офіційному сайті одного з найбільших українських банків. Чоловік, представившись співробітником служби безпеки банку, поцікавився, чи перераховувала вона кошти на певний рахунок. Після її негативної відповіді, він повідомив, що банк зупинив спроби несанкціонованого переказу коштів з її картки.
Зловмисник стверджував, що міг статися витік персональних даних від співробітників банку, і що “служба безпеки” має негайно “вирахувати” цього співробітника.
“Мені здалося, що він володіє інформацією про мої картки. Але я ніколи нікому не називала жодних номерів чи кодів. Далі все відбувалося, як у тумані. Він наполягав, що потрібно терміново виконати певні дії, щоб анулювати зламаний рахунок і отримати новий, куди можна буде переказати гроші”, – розповіла вона в інтерв’ю ВВС News Україна.
Наталя досі не може пояснити, як вона, будучи обачною людиною, яка зазвичай критично ставилася до подібних дзвінків, виконувала всі вказівки.
“Я була немов під гіпнозом. Весь час підтримувала зв’язок із цією особою і робила все, що він казав”, – зізнається вона.
Під диктовку шахрая Наталя переказала кілька десятків тисяч гривень з картки, якою рідко користувалася, на уявний “сегрегований рахунок”.
Майже одразу після цього їй зателефонував чоловік, який представився співробітником “служби безпеки” іншого банку, де вона мала рахунок, і повідомив подібну “тривожну новину” про спроби викрадення коштів. Саме тоді Наталя опам’яталася і завершила розмову. Однак, зловмисник продовжив телефонувати з різних номерів, намагаючись переконати її, граючи роль турботливого працівника, а потім переходячи до образ.
Звернувшись до банків, Наталя отримала рекомендацію написати офіційні заяви, але її попередили, що переказ коштів був добровільним.
Спроба звернутися на “гарячу лінію” кіберполіції також не дала результатів: спілкування з ботами та відсутність зворотного зв’язку після залишеного повідомлення про злочин.
Схожі історії часто з’являються в соціальних мережах, зокрема від людей, які займаються бізнесом. Усі вони наголошують, що на момент події все виглядало надзвичайно переконливо.
Приблизно 15 років тому в Ізраїлі, а згодом і в Грузії, почало набирати обертів так зване інвестиційне шахрайство. Зловмисники, видаючи себе за представників відомих фінансових компаній, пропонували громадянам швидкі заробітки на інвестиціях, закликаючи вкладати кошти у “стартовий капітал”.
Приблизно з 2014 року технології та топменеджери з Грузії почали переміщуватися в Україну. Експерти GI-TOC вважають, що саме в Україні склалися сприятливі умови для такого бізнесу, значною мірою через початок війни на Донбасі та анексію Криму.
Багато людей, особливо молодь, шукали будь-яку можливість заробітку. На той час, як і зараз, найбільш затребуваними працівниками для кол-центрів були молоді люди до 28 років, оскільки вони швидко адаптуються до нових технологій та прагнуть швидких грошей.
Найбільша кількість кол-центрів останніми роками була зосереджена у Дніпрі. Це місто є батьківщиною ПриватБанку, який з моменту свого заснування був одним із найпередовіших банків із точки зору технологій. Саме він першим створив легальні та, на той час, дуже корисні кол-центри для роботи з клієнтами.
“У цих структурах були винайдені, відпрацьовані та доведені до автоматизму операційні принципи роботи з клієнтами по телефону, скрипти комунікації та системи управління персоналом”, – зазначають автори дослідження.
“Згодом колишні співробітники та організатори цих легальних процесів використали набуті знання та готові технологічні моделі, але перевели їх у нелегальну площину, створивши перші шахрайські “офіси”, – підкреслюють вони.
У ПриватБанку повідомляють, що активно співпрацюють з Національною поліцією та Кіберполіцією у викритті шахраїв та кол-центрів. Банк наголошує на тісній співпраці своєї служби безпеки з правоохоронцями у цій сфері.
У дослідженні, опублікованому у квітні 2026 року, автори вказують, що станом на середину 2023 року в Україні функціонувало приблизно 1000–2000 кол-центрів. Однак, подальша діяльність правоохоронних органів “скоротила цю цифру на третину”.
Автори дослідження відзначали роль колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, якого 15 вересня було відправлено у відставку.
“Важливим зрушенням у боротьбі з кол-центрами стало призначення нового генерального прокурора Руслана Кравченка у червні 2025 року, що призвело до масштабних зачисток центрів у Дніпрі та Києві у другій половині 2025 року. Цей темп необхідно підтримувати”, – йшлося у дослідженні.
Сам Кравченко, через кілька днів після гучних заяв НАБУ про операцію “Карфаген”, запевняв, що, обійнявши посаду, “поставив завдання активізувати роботу проти шахрайських кол-центрів” і демонстрував результати.
За його словами, “за 12 місяців було проведено понад 1050 обшуків, припинено діяльність близько 340 кол-центрів та роботу понад 5 тисяч операторських місць. Наразі розслідується 147 кримінальних проваджень, понад 183 особам повідомлено про підозру. Обвинувальні акти щодо 93 осіб уже скеровано до суду”.
Колишній генпрокурор зазначав про 5 тисяч робочих місць, тоді як, за даними GI-TOC, загальна кількість працівників кол-центрів може сягати 60 тисяч. Дослідники також зазначають, що після ліквідації таких центрів вони швидко відроджуються, адже для цього не потрібно багато ресурсів – лише приміщення, техніка, офісне обладнання та персонал.
За даними платформи Опендатабот, судова статистика станом на вересень 2026 року свідчить про значний розрив між кількістю викритих “офісів” та реальною кількістю винесених вироків.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії, в Україні винесено щонайменше 18 вироків у справах, пов’язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів. У цих справах фігурують 27 обвинувачених.
Лідерство за кількістю судових рішень тримає Дніпропетровська область, на яку припадає понад половина всіх вироків – 10 із 18. По два вироки виносять суди Харківської, Одеської та Закарпатської областей. Ще по одному вироку – у місті Києві та Київській області.
“Незважаючи на те, що правоохоронці регулярно звітують про “накриття” чергових офісів, реальне ув’язнення отримали лише дві особи, засуджені на п’ять та вісім років”, – повідомили ВВС News Україна в Опендатабот.
Решта засуджених отримали умовні терміни або штрафи.
Спроби парламенту вплинути на ситуацію також не мали достатнього ефекту.
У 2023 році Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію для розслідування неправомірної діяльності шахрайських кол-центрів та фінансових пірамід. За підсумками роботи у 2024 році комісія запропонувала внести зміни до законодавства, але депутати підтримали лише частину цих пропозицій.
Після оприлюднення підозр щодо представників Офісу генпрокурора, президент Зеленський подав нові законопроєкти, спрямовані на посилення боротьби з кол-центрами, наполягаючи на їх невідкладному ухваленні.
“Необхідно поставити крапку в історії з шахрайськими кол-центрами в Україні”, – закликав президент парламентарів.
15 вересня Верховна Рада ухвалила один із президентських проєктів у першому читанні. Документ запроваджує кримінальну відповідальність за передачу та використання так званих “дроп-рахунків”. Ці рахунки шахрайські центри використовують для переказу та виведення коштів, вкрадених у громадян.
16 вересня парламент остаточно затвердив ще один закон. Депутати внесли нову статтю до Кримінального кодексу під назвою “Електронно-комунікаційне шахрайство”, детально розписавши це поняття та відповідальність за подібні дії. Законопроєкт було подано до Ради ще у 2023 році.
Дослідники зазначають, що більшість великих “офісів” в Україні об’єднані у кілька основних мереж.
Перші мережі – відкриті, оформлені як ІТ-стартапи, маркетингові агенції тощо, публікують вакансії на легальних сайтах з працевлаштування.
Друга “сітка” пов’язана з криміналітетом.
Третя – мережа, яка функціонує під “корупційним дахом”. Дослідники вказують, що вартість надання такого “даху” варіюється, проте двоє співрозмовників назвали суми від 10 до 15 тисяч доларів на місяць.
Автори звіту посилаються, зокрема, на слова депутата парламенту (ім’я не називається), який розповів, що у кол-центрах є спеціальна відповідальна особа.
“Ця особа звертається до правоохоронного органу і повідомляє, що кол-центр готовий сплачувати щомісячну плату за “кришування”. Зазвичай угоду укладають лише з одним правоохоронним органом, але він має забезпечити захист від інших відомств. Орган отримує свою плату, ділиться нею з іншими службами, просячи їх не втручатися”, – йдеться у звіті.
НАБУ та САП не називали конкретних сум, які, за їхнім розслідуванням, отримували правоохоронці від кол-центрів, але підтвердили, що “учасники злочинної організації налагодили механізм систематичного одержання неправомірної вигоди” за невтручання в їхню діяльність.
Операція антикорупційних органів “Карфаген” стала не лише найбільшим скандалом, пов’язаним із шахрайськими кол-центрами, але й серйозно зашкодила репутації прокуратури.
Водночас, протягом останніх двох місяців Національна поліція значно активізувала діяльність з ліквідації кол-центрів. На сайті кіберполіції опубліковано десятки повідомлень про такі заходи.
Зокрема, на початку липня Департамент кіберполіції повідомив про ліквідацію в Києві масштабного кол-центру, який ошукав десятки громадян США на суму понад пів мільйона доларів. Організатори навмисно наймали англомовних операторів, включаючи іноземців з країн Західної Африки та Америки, для обману громадян США.
Того ж місяця правоохоронці оголосили про припинення діяльності розгалуженої мережі, яка діяла у Києві, Львові та на Дніпропетровщині та завдала збитків громадянам на понад 210 мільйонів доларів.
У серпні Нацполіція та СБУ заявили про проведення масштабної операції по всій Україні, внаслідок якої було закрито близько сотні кол-центрів.
Ще один скандал пов’язаний із народним депутатом від “Слуги народу” Миколою Тищенком.
У 2023 році він заявив про початок боротьби з кол-центрами, особисто відвідуючи “офіси” за підтримки молодиків для “розборок”.
Однак, невдовзі в Інтернеті з’явилися аудіозаписи, де голос, схожий на голос Тищенка, обговорює схеми заробітку на кол-центрах: закриття одних офісів та надання “даху” іншим за щомісячну плату.
Після цього НАБУ провело розслідування та висунуло Тищенку підозру. Слідство стверджувало, що має докази, як у серпні 2023 року, під виглядом боротьби з “офісами”, він нібито вимагав у представника кол-центру понад мільйон доларів, обіцяючи “кришування” від правоохоронців. У липні 2026 року суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у 10 мільйонів гривень.
Сам Тищенко заперечував свою провину, стверджуючи, що “сторона обвинувачення не надала жодного реального доказу”.
Гучним міжнародним скандалом стала діяльність компанії “Milton Group”, яка діяла у багатьох країнах, з офісами, розташованими зокрема в Україні, Росії, Грузії, Албанії, Болгарії.
Кол-центри цієї компанії видурювали кошти у пенсіонерів та інших іноземних громадян у Європі під виглядом інвестицій у криптовалюту. Загальна сума коштів, отриманих через шахрайство, оцінюється в мільярд доларів.
Міжнародний проєкт із розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) у 2020 році опублікував резонансні матеріали про діяльність мережі “Milton Group” у багатьох країнах, зокрема й в Україні.
До речі, OCCRP була одним із ключових партнерів у розслідуванні знаменитих Panama Papers (Панамські документи) щодо відмивання грошей в офшорах.
Журналісти OCCRP отримали дані від внутрішнього інформатора – колишнього працівника кол-центру, який володів базою даних, записами розмов та документами.
В Україні “Milton Group” з’явилася у 2016-2017 роках. Її офіс тривалий час функціонував у Києві, у бізнес-центрі “Mandarin Plaza”.
Офіційно компанія “Milton Group” позиціонувала себе як ІТ-компанію, що надає фінансові послуги.
Згодом, коли справа дійшла до суду, керівники “Milton Group” стверджували, що вони лише надавали платформи для торгівлі валютою, і їхня провина у тому, що люди не вміють торгувати, відсутня.
“Багато клієнтів втрачають гроші, тому що вони не розуміють, як це працює. Коли клієнти втрачають гроші, чому ми маємо повертати їх назад?”, – заявляв колишній керівник “Milton Group” Яків Кесельман в інтерв’ю.
Проте, працівники були безпосередньо залучені до інвестиційного шахрайства. Жертвам пропонували інвестувати невелику суму в криптовалюту чи акції через підставні платформи. Коли вони погоджувалися і переказували гроші, їм демонстрували на фейкових платформах “зростання” капіталу, виманюючи дедалі більші суми.
Тоді постраждали тисячі літніх людей по всій Європі, деякі з них втратили свої будинки та навіть вчинили самогубство.
Розслідувачі встановили, що лише у 2019 році один київський кол-центр згенерував понад 65 мільйонів євро доходу.
До Києва приїжджали правоохоронці з європейських країн, проводили спільні обшуки з українськими колегами.
Через кілька років їм вдалося викрити та затримати злочинців у Європі, а у 2025-2026 роках кількох осіб засудили до різних термінів ув’язнення.
У 2020 році, коли було викрито мережу “Milton Group”, українська редакція “Радіо Свобода” офіційно зверталася до Національної поліції та СБУ із запитом, чи перебувають у провадженні справи, пов’язані із діяльністю кол-центрів “Milton Group” в Україні. Відповідь була заперечною.
Точна кількість жертв шахрайських кол-центрів в Україні протягом багатьох років залишається невідомою. Чимало людей не зверталися до правоохоронних органів – через сором або через відсутність віри в ефективність допомоги.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підсумок від Українське життя: Ця стаття висвітлює серйозну проблему шахрайських кол-центрів в Україні, розкриваючи їхні масштаби, методи роботи та вплив на суспільство. Інформація буде корисною для громадян, щоб підвищити обізнаність про ризики та навчитися захищати свої кошти, а також для розуміння зусиль, які докладаються (чи не докладаються) для боротьби з цим явищем на державному рівні.
Оригінал статті: izmail.es