Шахрайські кол-центри в Україні: мільярдні обороти, корупційні схеми та роль правоохоронців
Підозри антикорупційних органів щодо “кришування” шахрайських кол-центрів завдали удару по репутації Офісу генерального прокурора. Тисячі українців постраждали від дій шахраїв, а тепер з’являється інформація про можливу причетність до цих схем посадовців правоохоронних органів.
Рина Теніна 18 вересня 2026 – 11:32 18 вересня 2026 – 11:05
Останніми тижнями Україну сколихнула інформація про масштаби діяльності шахрайських кол-центрів. Експерти стверджують, що цей вид злочинної діяльності посідає друге місце за прибутками після економічних злочинів, випереджаючи навіть наркотрафік. Детальніше про це пише ІП “Кур’єр” з посиланням на ВВС Україна.
За даними міжнародної організації Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC), щомісячні прибутки від діяльності таких “офісів” в Україні можуть сягати мільярда доларів США (приблизно 40 мільярдів гривень за поточним курсом).
Ці шахрайські структури працюють не лише проти українців, але й проти громадян десятків інших країн. За оцінками, в Україні функціонує близько 60 тисяч “робочих місць” у кол-центрах, де задіяні як українці, так і іноземці.
Це лише деякі з вражаючих фактів, викладених у дослідженні GI-TOC, яке детально розкриває процеси становлення цих мереж в Україні та їхню внутрішню “кухню” з жорсткими правилами та значними доходами. Автори звіту базувалися на інтерв’ю з колишніми працівниками кол-центрів, співробітниками українських та закордонних правоохоронних органів, кіберрозслідувачами та журналістами.
Журналісти ВВС Україна проаналізували цей звіт, а також дослідили дії української влади та правоохоронних органів у протидії цій злочинній діяльності.
“Ніби під гіпнозом”
50-річна киянка Наталя (ім’я змінене на її прохання) стала однією з тисяч жертв таких шахраїв. Їй зателефонували з номера, ідентичного номеру служби безпеки одного з найбільших українських банків.
Чоловік, представившись “співробітником служби безпеки банку”, поцікавився, чи здійснювала вона перекази на певні рахунки. Дізнавшись, що ні, він повідомив про спробу несанкціонованого переказу коштів з її картки та можливий витік персональних даних. Він переконав її, що для унеможливлення подальших фінансових маніпуляцій необхідно терміново виконати низку дій, зокрема переказати гроші на “сегрегований рахунок”, який він назвав.
“В мене склалося враження, що він володів інформацією про мої картки. Але я жодних номерів, кодів ніколи нікому не називала. Далі все відбувалося, як в тумані. Він наполягав, що треба швидко виконати певні дії для того, щоб анулювати зламаний рахунок і отримати новий, щоб покласти туди гроші”, – розповіла вона у розмові з ВВС News Україна.
Наталя не може пояснити, як вона, людина, яка мала б бути обережною до подібних дзвінків, виконувала всі вказівки. “Я була як під гіпнозом. Весь час я була на зв’язку з цією людиною і робила те, що він казав”, – зізнається вона.
Вона переказала кілька десятків тисяч гривень з картки, якою раніше не користувалася, на вказаний шахраєм рахунок. Майже одразу після цього їй зателефонував нібито співробітник служби безпеки іншого банку з аналогічною “тривожною” інформацією. Тоді Наталя зрозуміла, що її ошукали, і припинила розмову. Однак зловмисники продовжували їй дзвонити, намагаючись вмовляти та погрожувати.
Звернувшись до банків, вона отримала пораду писати заяви, але там наголосили, що переказ був добровільним. Спроба повідомити про злочин до кіберполіції також не дала результату – спілкування з автовідповідачем та відсутність зворотного зв’язку.
Подібні історії нерідко з’являються у соціальних мережах, зокрема від людей, які займаються бізнесом. Усі вони підкреслюють, наскільки переконливою була схема шахраїв.
Витоки шахрайського бізнесу та особливості Дніпра
Автори дослідження зазначають, що інвестиційне шахрайство, коли людям пропонують швидко заробити на інвестиціях, почало поширюватися близько 15 років тому в Ізраїлі, а згодом у Грузії.
Приблизно з 2014 року технології та досвідчені управлінці з Грузії почали переміщуватися в Україну. Експерти GI-TOC вважають, що цьому сприяли умови, які склалися в країні, зокрема початок війни на Донбасі та анексія Криму, коли багато людей, особливо молодь, шукали будь-яку можливість для заробітку.
Найбільш затребуваними в “офісах” кол-центрів були молоді люди віком до 28 років, оскільки вони швидко адаптуються до нових технологій і прагнуть отримати швидкі гроші.
Дніпро став своєрідним “центром тяжіння” для кол-центрів. Історично це місто є батьківщиною ПриватБанку, який одним із перших впровадив легальні кол-центри для роботи з клієнтами, розробивши ефективні операційні принципи, комунікаційні скрипти та системи управління персоналом.
“Згодом колишні працівники та організатори цих легальних процесів використали набуті знання та готові технологічні моделі, але перевели їх у нелегальну площину, створивши перші шахрайські “офіси”, – пояснюють автори дослідження.
У ПриватБанку запевняють, що активно співпрацюють з Національною поліцією та Кіберполіцією у викритті шахраїв та кол-центрів, а служба безпеки банку надає всебічну допомогу правоохоронцям.
Лише двоє засуджених до реального ув’язнення
Згідно з дослідженням, що датується квітнем 2026 року, станом на середину 2023 року в Україні діяло від 1000 до 2000 кол-центрів. Подальші дії правоохоронців, як зазначалося у звіті, “скоротили цю цифру на третину”.
Автори дослідження відзначали роль колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який, за їхніми словами, сприяв “хвилі масштабних зачисток центрів у Дніпрі та Києві у другій половині 2025 року”.
Сам Кравченко, коментуючи операцію “Карфаген”, заявляв про активізацію роботи проти шахрайських кол-центрів і наводив такі цифри: за 12 місяців проведено понад 1050 обшуків, припинено діяльність близько 340 кол-центрів, заблоковано понад 5 тисяч операторських місць. Розслідується 147 кримінальних проваджень, понад 183 особам повідомлено про підозру, а обвинувальні акти щодо 93 осіб скеровано до суду.
Ці цифри суттєво відрізняються від даних GI-TOC, які говорять про 60 тисяч працівників кол-центрів. Дослідники підкреслюють, що після ліквідації такі центри швидко відновлюють свою діяльність, адже для цього потрібні лише приміщення, техніка та персонал.
Судова статистика, за даними платформи Опендатабот (станом на вересень 2026 року), демонструє значний розрив між кількістю викритих “офісів” та реальною кількістю вироків. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні оголошено щонайменше 18 вироків у справах, пов’язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів, за якими засуджено 27 осіб.
Найбільше судових рішень (10 з 18) припадає на Дніпропетровську область. По два вироки винесено на Харківщині, Одещині та Закарпатті, а також по одному – у Києві та Київській області.
“Попри те, що правоохоронці регулярно звітують про “накриття” чергових офісів, реальне ув’язнення отримали лише дві особи з термінами на п’ять та вісім років”, – повідомили ВВС News Україна в Опендатабот. Решта засуджених отримали умовні терміни або штрафи.
Спроби Верховної Ради вплинути на ситуацію також не мали достатнього ефекту. У 2023 році була створена тимчасова слідча комісія, яка запропонувала зміни до законодавства, але депутати підтримали лише частину пропозицій.
Після оприлюднення підозр на адресу представників Офісу генпрокурора, Президент Зеленський подав нові законопроєкти, спрямовані на посилення боротьби з кол-центрами, закликавши ухвалити їх невідкладно.
“Треба поставити крапку в історії із шахрайськими кол-центрами в Україні”, – заявив Президент.
15 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський проєкт, який встановлює кримінальну відповідальність за передачу та використання так званих дроп-рахунків, що використовуються шахраями для виведення коштів.
16 вересня парламент у остаточній редакції ухвалив ще один закон, доповнивши Кримінальний кодекс новою статтею “Електронно-комунікаційне шахрайство”.
“Дах” за 10 тисяч доларів
Дослідники зазначають, що більшість великих “офісів” в Україні інтегровані у кілька основних мереж:
- Відкриті: оформлені як ІТ-стартапи, маркетингові агенції, розміщують вакансії на легальних сайтах.
- Зв’язок з криміналітетом: друга група мереж має прямі зв’язки з організованою злочинністю.
- Корупційний “дах”: третя мережа працює під прикриттям корупційних схем. Вартість такого “даху” може сягати від 10 до 15 тисяч доларів США (приблизно 400-600 тисяч гривень) на місяць.
За даними одних із співрозмовників, згаданих у звіті, існує спеціальна особа, яка відповідає за такі домовленості. Вона звертається до правоохоронного органу з пропозицією щомісячної оплати за “кришування”. Угода зазвичай укладається з одним органом, який має забезпечити захист від інших відомств. Отримані кошти розподіляються між службами, щоб уникнути втручання.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не називали конкретних сум, які, за їхніми даними, отримували правоохоронці, але підтверджували наявність “механізму систематичного одержання неправомірної вигоди” від шахрайських кол-центрів за неперешкоджання їхній діяльності.
Найгучніші скандали
Операція антикорупційних органів “Карфаген” стала не лише найбільшим скандалом, пов’язаним із шахрайськими кол-центрами, але й серйозно підірвала репутацію прокуратури.
Водночас, останні два місяці Національна поліція значно активізувала свою діяльність з ліквідації кол-центрів, про що свідчать численні повідомлення на сайті кіберполіції. На початку липня було ліквідовано масштабний кол-центр у Києві, який ошукав громадян США на понад пів мільйона доларів, використовуючи англомовних операторів, зокрема вихідців із країн Західної Африки та Америки.
Того ж місяця правоохоронці припинили діяльність розгалуженої мережі, що діяла у Києві, Львові та на Дніпропетровщині, завдавши збитків на понад 210 мільйонів доларів США (приблизно 8.4 мільярда гривень).
У серпні Нацполіція та СБУ повідомили про масштабну операцію по всій Україні, внаслідок якої було закрито близько сотні кол-центрів.
Ще один скандал пов’язаний з народним депутатом Миколою Тищенком. У 2023 році він оголосив про початок боротьби з кол-центрами. Однак згодом з’явилися аудіозаписи, де людина з голосом, схожим на голос Тищенка, обговорювала схеми заробітку на кол-центрах, зокрема закриття одних та “кришування” інших за щомісячну плату.
НАБУ провело розслідування та висунуло Тищенку підозру у вимаганні понад мільйона доларів США (приблизно 40 мільйонів гривень) за “кришування” від правоохоронців. У липні 2026 року суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у 10 мільйонів гривень. Сам Тищенко заперечував свою вину.
Міжнародний скандал викликала діяльність компанії “Milton Group”, яка мала офіси в Україні, Росії, Грузії, Албанії, Болгарії та інших країнах. Ці кол-центри видурювали кошти у європейських пенсіонерів та інших громадян під виглядом інвестицій у криптовалюту. Загальна сума ошуканих коштів оцінюється в мільярд доларів США (приблизно 40 мільярдів гривень).
Міжнародний проєкт із розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) у 2020 році оприлюднив матеріали про діяльність мережі “Milton Group” в Україні. Дані були отримані від внутрішнього інформатора – колишнього працівника кол-центру.
В Україні “Milton Group” з’явилася у 2016-2017 роках, її офіс тривалий час діяв у Києві. Офіційно компанія позиціонувала себе як IT-компанія, що надає фінансові послуги. Однак, як з’ясувалося, працівники були залучені до інвестиційного шахрайства, пропонуючи жертвам вкладати кошти у криптовалюту чи акції через підставні платформи. Ошукані люди, зокрема літні європейці, втрачали заощадження, будинки, а деякі навіть вчиняли самогубство. Лише у 2019 році один київський кол-центр “Milton Group” згенерував понад 65 мільйонів євро доходу (приблизно 2.7 мільярда гривень).
У 2025-2026 роках кількох осіб, причетних до цієї схеми, було засуджено до різних термінів ув’язнення. Однак у 2020 році, коли було викрито мережу “Milton Group”, українські редакції “Радіо Свобода” отримали від Національної поліції та СБУ заперечні відповіді щодо наявності справ, пов’язаних з діяльністю цих кол-центрів в Україні.
Точна кількість жертв діяльності шахрайських кол-центрів в Україні протягом багатьох років залишається невідомою. Багато людей не зверталися до правоохоронних органів, відчуваючи сором або не вірячи у можливість отримати допомогу.
Підготувала Рина Теніна
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх українців, оскільки висвітлює масштаби проблеми шахрайських кол-центрів, які завдають значних фінансових та емоційних збитків тисячам громадян. Виявлення можливої причетності посадовців до цих схем викликає серйозне занепокоєння та підкреслює нагальну потребу в реформуванні правоохоронної системи та посиленні боротьби з корупцією. Розуміння механізмів дії шахраїв допоможе громадянам бути більш обачливими та захистити свої кошти.
Джерело новини: izmail.es