Патагонія подарувала науці скарб: 70-мільйонні яйця динозавра перевертають уявлення про минуле
У заповідних землях Патагонії міжнародна група палеонтологів здійснила видатне відкриття, дослідивши унікальне скупчення скам’янілостей, вік яких сягає приблизно 70 мільйонів років. Серед цінних артефактів — фрагменти скелета та яйця унікального птахоподібного динозавра Bonapartenykus ultimus, представника загадкової родини альваресзавридів.
Це знахідка, як вважають науковці, суттєво розширить наші знання про репродуктивні особливості та спосіб життя альваресзавридів, а також про шляхи їхньої еволюційної експансії на континенті прадавньої Гондвани. Про ці захопливі деталі повідомляє видання The Daily Galaxy.
Ключові моменти з світу науки
Bonapartenykus ultimus належав до родини Alvarezsauridae — групи невеликих двоногих тероподів, чиї тіла були вкриті пір’ям. Ця знахідка, що сягала приблизно 2,6 метра в довжину, вважається одним із найбільших представників цього виду. Особливої ваги знахідці додає її вік: Bonapartenykus ultimus розглядається як найпізніший відомий представник альваресзавридів, що мешкав на території Гондвани наприкінці крейдяного періоду.
Для довідки: У Тихому океані виявлено золоту жилу: її унікальність вражає (фото)
Зовні ці динозаври могли нагадувати великих птахів. Вони пересувалися на потужних задніх кінцівках, мали відносно невеликі щелепи з зубами та короткі, але міцні передні лапи. Один із пальців передньої кінцівки вирізнявся особливою потужністю і завершувався великим кігтем.
Рештки альваресзавридів знаходять у різних регіонах планети, зокрема в Азії, Північній та Південній Америці. Зазвичай їхні розміри коливалися від 0,5 до 2,5 метра, тому знайдений у Патагонії Bonapartenykus виділяється навіть серед своїх родичів. Особливу цінність відкриттю додає той факт, що два яйця були виявлені безпосередньо біля з’єднаних кісток задньої кінцівки динозавра.
За словами Мартіна Кундрата, одного зі співавторів дослідження, це перший зафіксований випадок виявлення яєць альваресзаврида на такій близькій відстані від його скелета. Дослідники висловлюють припущення, що яйця могли знаходитися в яйцеводах самки на момент її загибелі. Однак науковці наголошують, що ця гіпотеза потребує подальших доказів.
На користь іншої версії свідчать фрагменти шкаралупи, знайдені неподалік. На них виявлено сліди інтенсивного розчинення кальциту у внутрішньому шарі. Це може вказувати на те, що яйця були насиджені, а всередині них перебували ембріони на пізній стадії розвитку.
Рештки динозавра були знайдені Хайме Пауеллом з Аргентинського музею природничих наук. Вид отримав свою назву на честь видатного аргентинського палеонтолога Хосе Бонапарте, який ще у 1991 році виявив у Патагонії першого представника родини альваресзавридів. Дослідження яєць принесло ще один вагомий результат: їхня мікроструктура не відповідала жодній із раніше відомих категорій класифікації яєчної шкаралупи.
Через це науковці започаткували нову групу викопних яєць — Arraigadoolithidae. Назву було надано на честь Альберто Арраїгади, власника території, де відбулася ця знахідка. Під час детального вивчення шкаралупи за допомогою скануючого електронного мікроскопа, вчені виявили незвичайні скам’янілі структури всередині її пневматичних каналів.
Ці структури було пов’язано з грибковим ураженням яєць. За словами дослідників, це є першим відомим свідченням того, що яйця динозаврів могли страждати від грибкових інфекцій. Цю особливість було б неможливо виявити, аналізуючи лише фрагменти кісток та шкаралупи без глибокого мікроскопічного аналізу. Таким чином, знахідка Bonapartenykus ultimus надає унікальну можливість одночасно досліджувати будову тварини, особливості її розмноження та умови, в яких розвивалися яйця наприкінці крейдяного періоду.
Нагадаємо, у Римі було виявлено комплекс фресок I століття нашої ери.
Хочете бути в курсі найсвіжіших новин про війну та події в Україні –
Підсумок від Українське життя:
Ця палеонтологічна знахідка з Патагонії є надзвичайно цінною для українських шанувальників науки та історії. Вона не лише відкриває нові сторінки в розумінні життя динозаврів, але й демонструє, як сучасні технології аналізу допомагають розкривати таємниці минулого. Така інформація може стати чудовим доповненням до освітніх матеріалів або просто захопливою розповіддю для тих, хто цікавиться доісторичним світом.
Джерело новини: drevo.uaportal.com