Дивовижне повернення: антилопу, яку вважали вимерлою, успішно реінтегрували в дику природу
Ріна ТЕНІНА
4 жовтня 2026 – 16:33
4 жовтня 2026 – 12:10
Шаблерогий орикс, колись на межі повного зникнення, знову почав свою експансію в дикій природі. Завдяки злагодженим зусиллям природоохоронців, популяція цих унікальних антилоп сягнула понад 600 особин.
Як зазначає видання Times of India, шаблерогий орикс свого часу був невід’ємною частиною фауни Північної Африки. Ці граційні тварини населяли родючі савани та посушливі напівпустелі, демонструючи вражаючу здатність адаптуватися до екстремальних температур і браку вологи.
Шлях до зникнення та шанс на порятунок
Однак, у XX столітті доля виду різко змінилася. Нестримне браконьєрство та руйнування природних середовищ існування призвели до катастрофічного скорочення їхньої чисельності. Наприкінці минулого століття орикси опинилися на межі вимирання. За свідченнями вчених-екологів, останнє достовірне фото дикого шаблерогого орикса було зроблене у 1980 році в гірському масиві Аїр, на території Нігеру.
У 2000 році цей вид був офіційно класифікований як “зниклий у дикій природі”. Це означало, що жодного орикса не вдавалося виявити в його природному середовищі, хоча вони продовжували існувати в неволі – в зоопарках та приватних заповідниках по всьому світу.
Міжнародна співпраця та програма реінтродукції
Саме тоді міжнародна спільнота фахівців з питань збереження дикої природи розпочала масштабну роботу з відбору особин, які могли б стати ядром для майбутнього відновлення виду. Ключову роль у цьому процесі відіграло створення унікального генетично різноманітного “світового стада” в Абу-Дабі. До нього увійшли тварини з популяцій, що утримувалися в США, Європі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Революційним кроком стало започаткування програми реінтродукції. У березні 2016 року 25 шаблерогих ориксів були транспортовані літаком з Абу-Дабі до Чаду. Їх розмістили у заповіднику Ваді-Ріме – Ваді-Ашим, де вони отримали шанс пристосуватися до життя в умовах, максимально наближених до природних.
Перед випуском на волю антилопи утримувалися в спеціальних адаптаційних вольєрах. Експерти ретельно відстежували стан їхнього здоров’я та поведінкові реакції, перш ніж розпочати їхнє поступове повернення на територію заповідника.
Переміщення та виживання частини реінтродукованих ориксів контролювалося за допомогою сучасних супутникових GPS-нашийників.
Перша група, яка отримала свободу, нараховувала 23 тварини. Важливою метою програми було не просто випуск окремих особин, а формування стійкої популяції, здатної до самовідтворення без постійного поповнення ззовні.
Успіхи та виклики
Вже у грудні 2016 року на території Чаду з’явилося перше дитинча шаблерогого орикса, народжене в дикій природі. Саме успішне розмноження стало ключовим показником ефективності програми.
Процес повернення тварин з неволі тривав, але дедалі вагомішу роль у зростанні популяції відігравали вже власні дитинчата, народжені безпосередньо в заповіднику.
З 2016 року до Чаду в рамках програми було доставлено 285 ориксів, вирощених у неволі. Водночас, в умовах дикої природи на світ з’явилося понад 500 дитинчат.
На кінець 2023 року чисельність відновленої популяції перевищила 600 особин, перевершивши початковий план програми, який становив 500 тварин.
Робота з розширення ареалу виду триває. У листопаді 2024 року до Чаду прибула нова партія зі 50 шаблерогих ориксів з Абу-Дабі. Таким чином, загальна кількість тварин, реінтродукованих з 2016 року, сягнула 385.
Згідно зі звітом вчених за 2024 рік, кількість ориксів, народжених у дикій природі, становила 580 особин.
Попри вражаючі успіхи, процес повернення виду в природу не обійшовся без втрат. Наприкінці сухого сезону 2024 року регіон охопила аномальна спека. Екологи зафіксували загибель понад 100 шаблерогих ориксів, причому найбільше постраждали молоді тварини та ті, що нещодавно були випущені на волю.
Проте, з поверненням дощів популяція змогла відновитися. Це призвело до важливої зміни у природоохоронному статусі шаблерогого орикса.
У грудні 2023 року Міжнародний союз охорони природи (МСОП) перекласифікував його зі статусу “зниклі в дикій природі” до категорії “види під загрозою зникнення”.
Сьогодні відновлена популяція успішно мешкає на території величезного охоронюваного заповідника Ваді-Ріме – Ваді-Ашим, що розкинувся в сахельських саванах Чаду.
За тваринами ведеться постійний моніторинг за допомогою супутникових систем та польових досліджень. Фахівці відстежують їхні міграційні шляхи, успішність розмноження, розселення на території та загальну виживаність.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підсумок від Українське життя:
Ця історія є надзвичайно важливою для всіх, хто цікавиться збереженням біорізноманіття. Вона демонструє, що навіть види, які вважалися втраченими, можуть бути повернуті в природу завдяки науковим досягненням, міжнародній співпраці та наполегливій праці. Цей успіх надихає та показує, що спільними зусиллями ми можемо зберегти унікальну природу нашої планети для майбутніх поколінь.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: izmail.es