Обмін військовополоненими: Росія звинувачує Україну, але блокує процес
Російська Федерація демонструє двояку позицію щодо обміну військовополоненими: з одного боку, вона створює перешкоди для цього процесу, а з іншого – публічно заявляє, нібито саме Україна відмовляється повертати своїх громадян.
Такий рівень цинізму викликає здивування, як зазначив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час розмови з журналістами програми “Сніданок 1+1”.
Як актуальний приклад він навів ситуацію щодо обміну у форматі “1000 на 1000”. За його словами, усі деталі були узгоджені за допомогою посередників, серед яких були представники Сполучених Штатів Америки та Об’єднаних Арабських Еміратів:
“З українського боку, як людина, яка щодня залучена до цього процесу, я хочу ще раз підтвердити: все, що стосується нашої сторони, ми готуємо заздалегідь. Передаються списки тяжкопоранених та тяжкохворих, тих, хто найдовше перебуває в полоні, узгоджуються технічні аспекти. Ми готові провести обмін протягом одного дня, і неодноразово це демонстрували. Потім настає пауза, після чого представники РФ з’являються в публічному просторі та заявляють: “Україна відмовилася від обміну””.
Роль міжнародних організацій у звільненні полонених
Лубінець також наголосив, що одним із завдань України є продемонструвати міжнародним інституціям, таким як Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), не лише факти застосування російськими окупантами тортур до українських військовополонених, але й те, що подібні організації не завжди ефективно використовують свій мандат.
“Ми вимагаємо від них конкретних дій, а не просто фіксації фактів. Ці питання мають лунати на найвищих політичних рівнях: Генеральній Асамблеї ООН, Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Міжнародний комітет Червоного Хреста повинен звітувати про свої кроки, спрямовані на припинення усталеної практики застосування тортур до українських військовополонених. На жаль, окрім МКЧХ, в нас немає іншої організації, яка б мала зобов’язання захищати права українських військовополонених. І це ще одна проблема, з якою ми постійно стикаємося”, – констатував Лубінець.
Останні обміни військовополоненими
Нагадаємо, 15 травня Україна змогла повернути 205 своїх захисників із російського полону. Це стало першим етапом домовленості у форматі “1000 на 1000”.
Попередній обмін між Росією та Україною відбувся 24 квітня. Тоді додому повернулися 193 українських військовослужбовців, серед яких були бійці Збройних сил України, Національної гвардії та інших підрозділів.
Також надходила інформація про те, що Росія двічі висловлювала запит на обмін полоненими, які є громадянами Північної Кореї.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є вкрай важливою для громадян України, адже вона розкриває цинічну тактику Росії у питанні обміну військовополоненими та підкреслює недостатню ефективність міжнародних організацій у захисті прав наших захисників. Знання про ці процеси дає змогу краще розуміти реальний стан справ і підтримувати зусилля держави у поверненні всіх наших людей додому. Також це нагадування про необхідність посилення тиску на міжнародні інституції для їхньої більш активної участі.
Оригінал статті: focus.ua