Києво-Печерська Лавра під загрозою: Пожежа в Успенському соборі спричинила руйнування
Після чергового ракетного удару по столиці, що стався 15 червня, у Києво-Печерській лаврі заявили про серйозну загрозу для унікальних розписів, фресок та стародавнього іконостаса Успенського собору. Пожежа, спричинена атакою, завдала значних пошкоджень історичній будівлі. На щастя, завдяки оперативним діям, найцінніші реліквії та музейні експонати вдалося успішно евакуювати у безпечне місце.
Наслідки ворожого удару
Генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Максим Остапенко розповів про деталі події. За його словами, перший удар припав саме на Успенський собор, що призвело до масштабної пожежі. Полум’я швидко охопило верхні частини склепінь та дерев’яні конструкції, що формують купол храму. Пожежу вдалося локалізувати, проте верхня частина собору зазнала відчутних ушкоджень.
“Існує велика небезпека для тих елементів, що знаходяться нижче — це стосується унікальних розписів, фресок та іконостаса”, — підкреслив Остапенко.
Працівники заповідника, спільно з представниками правоохоронних органів та духовенством, миттєво організували евакуацію скарбів, що зберігалися та були представлені в Лаврі. Зокрема, повністю вивезено виставку, присвячену Великодню, а також одну з найважливіших святинь — раку святого Стефана. Керівник заповідника запевнив, що, незважаючи на пошкодження самої будівлі, вдалося зберегти найцінніші експонати.
“Наразі експонатам нічого не загрожує”, — додав гендиректор Лаври.
Оцінка збитків та історичний контекст
Повний обсяг завданих збитків буде встановлено після детального аналізу стану конструкцій собору. Фахівці зможуть об’єктивно оцінити, якої шкоди зазнали ікони та іконостас всередині храму. Таким чином, удар по Києву цього разу мав наслідки не лише для цивільної інфраструктури, але й для національних історичних пам’яток.
Остапенко також наголосив на тому, що реставрація іконостаса була завершена лише минулого року, а сам Успенський собор відновили приблизно 25 років тому після руйнувань у 1941 році. Ця подія стала черговим трагічним свідченням знищення культурної спадщини під час війни.
Деталі нічної атаки
Нагадаємо, у ніч проти 15 червня російські війська здійснили масовану атаку на Київ, використовуючи ударні дрони та балістичні ракети. Внаслідок обстрілу сталося займання на території Києво-Печерської лаври, зокрема на даху Успенського собору. Міський голова столиці Віталій Кличко підтвердив факт пожежі на території святині. Згодом начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко припустив, що займання могло статися внаслідок прямого влучання. За його словами, пошкодження на території Лаври виявилися суттєвими, а сама пожежа — серйозною.
Також однією з цілей ворожої атаки стала Національна кіностудія імені Олександра Довженка. Після влучання снаряда там виникла пожежа, яка знищила найбільшу та найстарішу в Україні колекцію сценічних костюмів, що налічувала близько 100 тисяч екземплярів та понад три мільйони одиниць різного одягу. Крім того, постраждали й інші корпуси та будівлі кіностудії.
Підсумок від Українське життя:
Ця новина підкреслює критичну важливість оперативної евакуації культурних цінностей під час воєнних дій. Збереження фресок, іконостасів та реліквій, навіть за умов значних руйнувань, є неоціненним для національної пам’яті та майбутніх поколінь. Інформація про загрозу для історичних пам’яток та успішну евакуацію експонатів є важливою для широкого загалу, адже демонструє стійкість української культури перед агресією.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua