>
За даними дослідження, проведеного аналітичним центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну схожість із поляками серед основних груп іноземних працівників.
“Згідно з результатами дослідження, яке аналізувало особливості роботи мультикультурних колективів у Європі, українці мають найменшу культурну відстань від польської моделі – 13 балів зі 100. Далі йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Фахівці зазначають, що українці та білоруси, завдяки подібним культурним моделям, загалом швидше адаптуються до роботи в польських командах”, – вказано у дослідженні.
Автори дослідження вважають, що вміння ефективно співпрацювати в мультикультурному оточенні стане однією з ключових компетенцій найближчими роками, як для працівників, так і для підприємств, які прагнуть успішно конкурувати на європейському ринку.
Наприклад, результати показують, що навіть між українцями та поляками існують відмінності, які можуть впливати на щоденну діяльність. Зокрема, українці у неформальному спілкуванні досить прямолінійні, але під час взаємодії з керівництвом частіше уникають відкритого висловлення незгоди. Критика може сприйматися ними особисто, а від керівника очікується не тільки контроль, але й підтримка команди. Сім’я залишається одним із головних життєвих пріоритетів, що також впливає на організацію робочих процесів.
З цієї причини, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко застерігає, що навіть незначні культурні відмінності можуть впливати на продуктивність команд, рівень мотивації працівників та довіру в компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною навичкою”.
Водночас, за оцінками аналітиків, найбільші складнощі виникають не через мовний бар’єр, а через різне сприйняття ролі керівника, методів надання зворотного зв’язку, підходів до конфліктів, традицій та робочих домовленостей. “Здатність компаній управляти цим різноманіттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або планує працювати на європейських ринках, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – зауважує Кіріченко.
Тому на основі дослідження були сформульовані рекомендації для роботодавців, серед яких: стандартизація домовленостей, адаптація стилю зворотного зв’язку, врахування культурного календаря під час планування змін і відпусток, інтеграція мультинаціональних команд та запобігання формуванню ізольованих національних груп у колективах.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження свідчать про те, що кроскультурне управління вже виходить за межі функцій HR і стає фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисленніших груп іноземних працівників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма параметрами – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих результатів сформовано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.
Дізнатися більше на: interfax.com.ua