Світла пам’ять: Легендарна Монсеррат Кабальє залишила нас у віці 85 років
У суботу, 6 жовтня, Барселона попрощалася зі своєю видатною донькою – легендарною Монсеррат Кабальє. Її земний шлях завершився у віці 85 років. Останній свій ювілей співачка відзначила в Києві, куди завітала з концертом у квітні. Попри тендітне здоров’я, зала була вщент заповнена прихильниками, які прагнули побачити величну артистку.
Життєпис Монсеррат – це справжня казка про сучасну іспанську Попелюшку. Її дитинство та юність пройшли у значній бідності. «Мені доводилося працювати на ткацькій фабриці, – згадувала сама Монсеррат. – Ви б і не уявили, скільки носових хусток я пошила!» Доля зробила несподіваний поворот завдяки знайомству з меценатами Бельтран Мата, які взяли на себе фінансування навчання юного таланту в консерваторії. Однак, досягнувши вершини вокальної майстерності за чотири роки, співачка зіткнулася з байдужістю імпресаріо. Той відверто заявив, що для сценічної кар’єри «спочатку потрібно вколоти себе шпилькою, щоб спустити весь жир», і що з такою фігурою їй краще шукати чоловіка та народжувати дітей. На щастя, місце нетактовного імпресаріо зайняв її брат Карлос, для якого пріоритетом було захистити честь родини.
Шлях до світової слави
Дебют Кабальє відбувся 17 листопада 1956 року на сцені Базельського театру, де вона блискуче виконала партію Мімі в «Богемі» Джакомо Пуччіні. Подальша кар’єра була насичена італійською музикою, але саме зустріч з американськими поціновувачами мистецтва мала вирішальне значення.
НА ЗГАДКУ. У 54 роки Монсеррат Кабальє заспівала в дуеті з Фредді Мерк’юрі, який щиро захоплювався оперною співачкою.
Переломним моментом у кар’єрі став виступ у Карнегі-холі 19 квітня 1965 року. Монсеррат довелося терміново замінити хвору американську колегу Мерін Хорн у головній партії опери Гаетано Доніцетті «Лукреція Борджіа». Один вечір змінив її життя назавжди – наступного ранку іспанське сопрано прокинулося всесвітньо відомою зіркою. Її спів вражав бездоганністю: плавні мелодійні лінії, витончене інтонування, неймовірно тихі верхні ноти та легкість, що змушувала голос ширяти. Цього ж 1965 року завершила свою оперну кар’єру Марія Каллас, яка тепло підтримала молоду колегу. Здавалося, одне легендарне сопрано передавало естафету іншому. Хоча Монсеррат програвала Каллас в акторській майстерності та драматизмі, вона стала неперевершеною у своєму піднесеному стилі: таких легких фіоритур, такого неземного польоту голосу більше ні в кого не було. Якщо Марія Каллас здобувала перемогу завдяки земним якостям, то Монсеррат Кабальє – небесним.
За чверть століття Кабальє стала новим символом опери, а її особисті сильні сторони перетворилися на визначальні риси оперного співу як явища. Попри те, що наприкінці XX століття диригенти та режисери взяли владу в оперному світі, відтіснивши співаків, Монсеррат залишалася поза конкуренцією. Вона стала останньою оперною дівою в класичному розумінні. Її домінування на сцені було природним, адже вона була надто великою, надто масштабною фігурою – як у переносному, так і в буквальному сенсі. Її надмірна повнота була наслідком важкої травми: через аварію постраждала частина мозку, що відповідає за обмін речовин. Проте навіть цю ваду метреса зуміла перетворити на перевагу: величезна у своїх блискучих вбраннях, вона виглядала як неземна істота, наче Венера палеолітичної доби.
Слава за межами оперної сцени прийшла до неї в той час, коли багато сопрано вже завершують кар’єру. У 54 роки вона заспівала дуетом із рок-ідолом Фредді Мерк’юрі, який обожнював Монсеррат. Їхній спільний виступ з гімном рідної Барселони, записаний у 1987 році, не став миттєвим хітом, але після смерті Мерк’юрі пролунав на Олімпіаді 1992 року і перетворився на суперхіт. Для мільярдів слухачів по всьому світу оперу почала уособлювати ця усміхнена іспанка, яка видобувала з власного могутнього тіла невагомі, повітряні звуки.
На відміну від складних, ексцентричних вокалісток, Монсеррат була неймовірно теплою, життєрадісною та дотепною жінкою. Вона не боялася виглядати кумедно, виступала на сцені до останніх днів, нескінченно жартувала над собою і не відмовляла собі в задоволеннях. Смачна їжа, діти, які співали, та онуки, що пританцьовували, прямо на концертній сцені, ухилення від сплати податків (за що співачка ледь не потрапила за ґрати три роки тому) – усе це було земним підґрунтям її божественної натури. Авантюристка і богиня – такою її назавжди запам’ятає світ.
Підсумок від Українське життя:
Ця стаття – не просто некролог, а справжній вступ до світу видатної оперної діви, що дозволяє зрозуміти глибину її таланту, непростий життєвий шлях та унікальну здатність поєднувати земне і небесне. Вона нагадує про те, як важливо цінувати мистецтво та тих, хто його створює, а також показує, що справжній успіх часто криється за доланням численних перешкод.
Оригінал статті: focus.ua