## Чи захистить Польщу “Залізний купол”? Розвідник про сумніви та страх Варшави через падіння російської ракети
Колишній очільник розвідувального управління польських збройних сил, полковник Анджей Дерлатка, висловив глибоке занепокоєння щодо інциденту з російською ракетою Х-101, яка перетнула повітряний простір Польщі та впала поблизу міста Люблін. Він припустив, що причина, чому потужний зенітно-ракетний комплекс Patriot, дислокований неподалік, не виконав своєї функції перехоплення, криється у страху та нерішучості польської влади. ### Чому “Патриот” мовчав? У своєму коментарі для видання Wirtualna Polska, Дерлатка детально проаналізував ситуацію. За його словами, система протиповітряної оборони мала б знешкодити ціль, що прямувала вглиб території, коли вона ще перебувала високо в небі. Наявність установки Patriot з ракетами, здатними протидіяти Х-101, робила відсутність реакції ще більш дивною. Розвідник окреслив кілька ймовірних причин такого стану справ: * **Юридичні перешкоди:** Польща формально перебуває у мирному стані, що створює юридичні складнощі для використання зброї проти повітряних об’єктів, які належать країні-агресору. Однак, Дерлатка нагадав, що польські військові вже збивали російський дрон, а Румунія почала аналогічні дії. * **Страх перед наслідками:** Полковник наголосив на браку рішучості та страху польської влади перед можливими наслідками, якщо б ракета була збита. Це, на його думку, свідчить про неготовність протистояти прямим загрозам. ### Чи була це провокація? Ведучий поставив питання, чи “проспала” польська влада потенційну небезпеку. Хоча Дерлатка не підтвердив прямої недбалості, він гостро розкритикував як політичне керівництво, так і військових за їхню бездіяльність. “Це брак рішучості. Страх приймати рішення, страх наслідків. Цього не можна допустити. Мені здається, що тут бракує волі з боку військових, бо я знаю військових, і вони знають, що потрібно робити в такій ситуації. Однак, це питання відсутності рішучості”, — зазначив він. Експерт також додав, що населення потребує своєчасного оповіщення про повітряну загрозу, як це практикує Україна, а вже потім можна переходити до збиття ворожих засобів. Розглядаючи версію про навмисну російську провокацію, Дерлатка не виключив її, згадавши про місто Краснік неподалік від місця падіння ракети, де активно розбудовуються оборонні підприємства. “Можливо, це були навмисні дії росіян, щоб показати, що вони незадоволені розширенням польської збройової промисловості в Красніку. Можливо, саме цього вони й прагнули. Можливо, в цій ракеті була технічна помилка, що координати були якимось чином змінені, сфальсифіковані в системі наведення ракети. Незалежно від того, чи це технічна помилка, чи навмисний вчинок, таку ракету слід нейтралізувати”, — наголосив він.
Вибух ракети в Польщі — точка влучання біля селища Тарнава-Кольонія 30 липня Фото: Google Maps ### Що сталося 30 липня? У ніч на 30 липня російські збройні сили здійснили масовану атаку на Україну, цілями якої стали Київ, Кривий Ріг, Житомирська та Вінницька області, а також Львів. Паралельно, польські військові зафіксували проникнення невідомого об’єкта у повітряний простір країни. Попри спроби перехоплення винищувачами F-16, об’єкт зник з радарів над сільською місцевістю. Згодом медіа та мешканці Люблінського воєводства повідомили про потужний вибух, що спричинив тремтіння будинків. З’ясувалося, що на територію Польщі залетіла російська ракета, ймовірно, Х-101, яка впала в полі біля селища Тарнава-Кольонія, приблизно за 90 км від українського кордону. Фото з місця події демонструють вирву діаметром близько 10 метрів та глибиною приблизно 5 метрів. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск того ж дня коментував ситуацію, відповідаючи на питання щодо навмисності польоту ракети та причин її неперехоплення. *** ### Підсумок від Українське життя: Ця новина висвітлює критичні аспекти національної безпеки та обороноздатності Польщі у контексті російської агресії. Роздуми експерта про страх та нерішучість влади перед обличчям прямої загрози є надзвичайно важливими для розуміння потенційних слабких місць у системі оборони. Подібна ситуація демонструє, наскільки важливо мати чіткі протоколи дій та політичну волю для захисту свого повітряного простору, а також нагадує про необхідність інформаційної підтримки населення у часи підвищеної небезпеки.
За матеріалами: focus.ua