“>
Антимонопольний комітет України (АМКУ) звертається до Кабінету Міністрів із пропозицією переглянути режим та інтенсивність податкового навантаження під час реалізації пального, як частину державних заходів реагування на кризові явища на ринках нафтопродуктів.
“Україна не має можливості впливати на глобальні ціни, однак регулювання режиму та інтенсивності податкового тягаря є у межах повноважень держави, з урахуванням, безумовно, правового режиму воєнного стану та наслідків щоденних руйнувань від ворожих обстрілів, зокрема для національної економіки”, – зазначено у повідомленні АМКУ на сайті в п’ятницю за підсумками засідання 6 серпня.
Зазначається, що протягом останніх місяців комітет ретельно дослідив міжнародний досвід державного втручання щодо цін на нафтопродукти в умовах кризи в Ормузькій протоці. Було встановлено, що інструменти конкурентного законодавства не вирішують проблем зростання цін в інших країнах. Натомість, зниження цін у багатьох країнах світу досягається шляхом тимчасової корекції податкового режиму.
На думку АМКУ, особливої уваги вимагають питання вдосконалення механізмів податкової політики стосовно обігу імпортованих нафтопродуктів у періоди різкого зростання глобальних цін на нафту та нафтопродукти. Це може включати застосування механізмів тимчасового коригування певних податкових складових ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкурентне середовище та функціонування ринків нафтопродуктів.
Крім того, Комітет вважає доцільним та можливим удосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних резервів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що закупівельна вартість становить половину роздрібної ціни пального, а понад 40% припадає на податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Комітет звернув увагу на те, що з початку кризи, яка розпочалася в лютому 2026 року, світові індекси та ціни на світлі нафтопродукти зросли більш ніж на 100%, що суттєво вплинуло на роздрібну вартість бензину та дизельного палива.
Водночас, значне зростання митної вартості з початку весни спричинило пропорційне збільшення розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотках від митної вартості пального та акцизу.
“За умов різких коливань (насамперед, зростання) світових цін, така модель оподаткування неминуче посилює фінансовий тиск спочатку на учасників ринків, а зрештою перекладається на споживачів, оскільки саме вони сплачують ці податки, включені до кожного літра пального на АЗС”, – наголосив АМКУ.
Додатково, зобов’язання суб’єктів ринку щодо формування та зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, з їх поступовим збільшенням, створюють окремий додатковий фінансовий тягар, який, у свою чергу, також сприяє зростанню кінцевої ціни для роздрібних та оптових споживачів.
Комітет підкреслив, що значне одночасне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринків для повноцінної конкуренції (переважно за ціновим показником), створювати додаткові потреби у нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими можливостями. Здатність окремих операторів АЗС, особливо відносно невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмеженою.
“Серед можливих наслідків такого обмеження – відповідне ослаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках”, – підсумував АМКУ.
Як повідомлялося раніше, експерти паливного ринку, зокрема засновник та СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може вжити заходів у відповідь на нову хвилю зростання цін на пальне, що розпочалася з середини липня. За його словами, це може бути певна форма кешбеку, зменшення податків та акцизів або державне регулювання цін.
Проте, за результатами опитування, проведеного на початку серпня інтернет-порталом “Енергореформа” серед низки мереж АЗК, жодних ініціатив уряду в цьому напрямку поки що не відомо.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий захід у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її дії скористалися 2,3 мільйона українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
Згідно з даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.
Оригінал статті: interfax.com.ua