Несподіване відкриття біля Стоунхенджа: “Шаман” бронзової доби виявився жінкою-майстринею
Революційні генетичні дослідження змусили наукове співтовариство переглянути усталені погляди на одну з найвизначніших археологічних пам’яток Великої Британії. Аналіз ДНК остаточно довів, що так званий “шаман з Аптон-Ловелла”, чиє поховання датується приблизно 4000 роками до нашої ери й знаходиться неподалік легендарного Стоунхенджа, насправді була жінкою. Ця унікальна могила була виявлена ще у 1801 році поблизу села Аптон-Ловелл, що за 16 кілометрів від Стоунхенджа.
Як повідомляє видання Live Science, поряд з людськими рештками археологи виявили надзвичайно багатий арсенал предметів. Серед них — кам’яні сокири, металеві інструменти зі слідами золота, спеціальний камінь для визначення чистоти металів, а також проколоті тваринні кістки, які, ймовірно, слугували елементами ритуального вбрання.
Історичні парадокси та сучасні дослідження
На початку XIX століття археолог Вільям Каннінгтон, який керував розкопками, дійшов висновку, що в могилі спочиває чоловік. Цей висновок ґрунтувався на значних розмірах скелета. Однак сучасні методи дослідження кардинально спростували цю давню версію.
Фахівці з Інституту Френсіса Кріка у Лондоні першочергово планували встановити походження похованої особи та її родинні зв’язки. Але проведені аналізи несподівано виявили наявність жіночого генетичного маркера XX-хромосом, а не чоловічого XY. Щоб унеможливити будь-які припущення про помилку, вчені ретельно повторно дослідили зразки ДНК, отримані із зуба та кістки пальця ноги. Результати всіх аналізів однозначно підтвердили попередній висновок: людина, похована в цій могилі, була жінкою.
Крім того, дослідники не знайшли жодних доказів того, що в могилі були останки кількох осіб. Директор музею графства Вілтшир, Девід Доусон, підкреслив, що ці результати кидають серйозний виклик загальноприйнятим уявленням про роль жінок у суспільствах бронзової доби.
За його словами, тривалий час домінувало переконання, що лідерські позиції, реміснича діяльність та майстерність у металообробці були привілеєм переважно чоловіків. Нове археологічне відкриття свідчить про те, що жінки могли успішно опановувати висококваліфіковані професії. “Це повністю руйнує попередні припущення. Ми настільки звикли вважати, що саме чоловіки були лідерами та металургами. Тепер ми маємо незаперечний доказ існування жінки-металурга. А металообробка була однією з найскладніших технологій свого часу”, — наголосив Девід Доусон.
Нове світло на життя жінки-майстрині
Додаткове вивчення скелета дозволило дізнатися більше про життєвий шлях цієї жінки. Її зріст становив приблизно 165 сантиметрів, що вважалося доволі високим показником для жінок бронзової доби. На момент смерті їй було близько 45 років, а будова тіла вказувала на значне фізичне навантаження протягом життя.
Науковці також виявили ознаки артриту в правому зап’ясті, тоді як ліва рука залишилася практично неушкодженою. Такий специфічний характер ушкоджень відповідає багаторічній роботі з інструментами, що, ймовірно, було наслідком її професійної діяльності у сфері металообробки.
Ще у 2022 році окреме дослідження висловлювало припущення, що особа з цього поховання могла бути досвідченим золотарем, який спеціалізувався на виготовленні ювелірних виробів із золота. Новітнє генетичне дослідження не лише підтвердило цю версію, але й стало ще одним яскравим прикладом того, як сучасний аналіз ДНК допомагає глибше осмислити давню історію та виправити помилки, що існували понад два століття.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, яких країн може не стати у 2100 році.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні –
Підсумок від Українське життя:
Це відкриття має величезне значення для нашого розуміння історії та соціальної структури бронзової доби. Воно не лише виправляє давню помилку, а й демонструє, як жінки могли відігравати ключові ролі в суспільстві, зокрема в таких складних сферах, як металообробка. Ця інформація допоможе українцям глибше зрозуміти наше минуле та поглянути на нього з нової, більш об’єктивної перспективи.
Оригінал статті: drevo.uaportal.com