“Хартія” під вогнем критики: юридична ініціатива викликала шквал обурення через зв’язок із Єрмаком
Добровільний український корпус “Хартія” приєднався до програми “Адвокат+”, покликаної надавати військовослужбовцям безоплатну юридичну допомогу. Проте, це рішення спричинило гостру дискусію в українському суспільстві. Причина – асоціація програми з колишнім головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком, якому було повідомлено про підозру в легалізації майна, здобутого злочинним шляхом.
Пресслужба корпусу повідомила про входження до ініціативи ввечері 14 серпня. Усі вісім підрозділів “Хартії”, включаючи шість бригад і два полки, стали учасниками програми. Адвокати “Адвокат+” вже розпочали роботу з бійцями.
Ініціатива “Адвокат+” має на меті забезпечити військовим доступ до кваліфікованої правової підтримки безпосередньо у їхніх підрозділах. Це охоплює широкий спектр питань, з якими стикаються військовослужбовці та їхні родини під час служби.
Проте, вибір саме цієї програми став каталізатором критики. Програму “Адвокат+” пов’язують з комітетом Національної асоціації адвокатів України, який очолює Андрій Єрмак. На тлі кримінального провадження проти нього, частина військових, ветеранів та активістів поставила під сумнів доцільність такої співпраці з огляду на репутаційні ризики.
Реакція військових, ветеранів та активістів
Одним з найпомітніших коментарів стала заява письменника та військовослужбовця бригади НГУ “Хартія” Сергія Жадана. Він прямо зазначив, що не бачить різниці між “адвокатом Єрмаком” та “адвокатом Медведчуком”, і висловив небажання, щоб його інтереси представляла подібна особа.
Водночас, Жадан наголосив на необхідності чіткої комунікації від керівництва корпусу, підкресливши, що “Хартія” – це не лише її командування, а тисячі військовослужбовців і командирів. Він вважає, що їхній досвід, робота та бойові заслуги не можна знецінювати через репутаційні суперечки навколо окремих постатей.
Український ветеран та громадський активіст Олег Симороз висловився різко, наголошуючи на важливості інституту репутації для нормального функціонування суспільства. Він підкреслив, що репутація “Хартії” будувалася роками через мужність, героїзм та кров її бійців. На його думку, жоден командир не має права ризикувати нею заради сумнівних переваг. Симороз вважає, що репутаційна шкода від співпраці з особою, яка має статус підозрюваної, є неспівмірною з будь-якими потенційними вигодами.
“Я маю право на цей текст, бо дуже добре знаю, що таке бажання різноманітних чортів вплинути на тебе, отримати лояльність. Жодного разу в житті я не пішов і ніколи не піду на цю угоду із совістю, бо репутація – це база, якщо ти хочеш змін в країні і якщо ти розраховуєш на підтримку суспільства”, – додав він.
Публікація Олега Симороза у Facebook Фото: Скриншот
З іншого боку, військовий та громадський активіст Сергій Гнезділов запропонував не фокусуватися виключно на особистості Єрмака. Він вважає, що приєднання “Хартії” до програми не слід трактувати як спробу “відбілювання” колишнього голови ОП, адже сама ідея юридичної допомоги військовослужбовцям є надзвичайно корисною. За інформацією Національної асоціації адвокатів України (НААУ), програмою вже користуються понад 20 військових підрозділів.
Гнезділов провів чітку межу між цінністю програми та оцінкою дій Єрмака. Він вважає, що за юридичну допомогу варто дякувати, але питання щодо кримінальних звинувачень мають вирішуватися виключно в рамках неупередженого судового процесу. “Зрозуміло, що хороші штуки не мають закривати погані штуки. Тому, за адвокатську допомогу Єрмаку Оболеньский подякував, а в тому, в чому його звинувачують має безпристрасно розібратись українських суд та винести справедливий і неупереджений вирок”, — написав він.
Публікація Сергія Гнезділова у Facebook Фото: Скриншот
Позиція керівництва “Хартії”
Засновник “Хартії” Всеволод Кожемяко відреагував на ситуацію, зазначивши, що дізнався про візит Андрія Єрмака до підрозділу з інформаційних ресурсів корпусу. За його словами, Єрмак останнім часом відвідує бойові підрозділи, але “Хартія” стала першою, хто відкрито повідомив про такий візит. Кожемяко наголосив, що рішення командування слід оцінювати в контексті воєнних реалій, коли керівники змушені шукати додаткові можливості для забезпечення військ.
“Командири військових підрозділів мають робити різноманітні кроки поза межами бойових дій для того, щоб покращити забезпечення свого батальйону, бригади, корпусу і наблизити це забезпечення хоча б до 10-15% від потреби. Тому я не збираюся засуджувати Командування корпусу, або сам посипати голову попілом”, — написав засновник корпусу.
Він закликав суспільство не поспішати знецінювати людей, яких ще вчора шанували за службу. На думку Кожемяка, репутація “Хартії” виборювалася роками бойової роботи, сотнями боїв, важкою працею та втратами, а не в соцмережах.
“Ми, цивільні, довірили цим людям воювати за нас, нести відповідальність за підлеглих і ризик бути вбитими ворогом навіть не військовими методами, а терористом просто на вулиці будь якого міста в своїй країні, що декілька тижнів тому майже не трапилося з Ігор Оболєнський”, — додав він.
Публікація Всеволода Кожемяко у Facebook Фото: Скриншот
Командир 2-го корпусу НГУ “Хартія” Ігор Оболєнський також висловив свою позицію. Він подякував тим, хто переймається репутацією підрозділу, і наголосив, що вона є результатом праці тисяч бійців. Оболєнський нагадав, що у 2023 році Андрій Єрмак сприяв становленню “Хартії”, допомагаючи їй отримати статус повноцінного державного підрозділу. Він вважає проявом порядності пам’ятати про допомогу, незалежно від нинішніх обставин. Командир також підкреслив, що участь у програмі “Адвокат+” є добровільною, і кожен військовослужбовець сам вирішуватиме, чи користуватися цими послугами. “Хартія” відкрита до інших ініціатив, що пропонують якісну юридичну допомогу.
“І наостанок. Мене життя навчило не впадати ані в ідеалізацію, ані в знецінення. Бо “кожен святий має минуле, а кожен грішник – майбутнє”. А “Хартія” і надалі результатами на полі бою говоритиме про свої цінності і пріоритети”, — написав військовий.
Реакція українців у соцмережах
У соціальній мережі Threads розгорнулася окрема дискусія. Користувачі ставили під сумнів вибір “Хартією” програми, пов’язаної з Єрмаком, за наявності великої кількості інших адвокатських компаній. Деякі назвали рішення корпусу репутаційним провалом, висловлюючи розчарування. Інші вважали, що формулювання представників “Хартії” щодо Єрмака можуть трактуватися як виправдання співпраці з будь-ким, посилаючись на минулі добрі справи.
Також піднімалося питання щодо участі цивільної особи, яка перебуває під слідством, у заходах, пов’язаних із військовим підрозділом.
Реакція українців на співпрацю Єрмака та “Хартії” Фото: Скриншот
Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін виступив на захист “Хартії”, закликавши адресувати претензії до тилу. Він вважає, що військовослужбовці готові співпрацювати з ким завгодно заради своїх побратимів. Шабунін наголосив, що якби цивільні належним чином виконували свою роботу, військовим не доводилося б шукати допомоги у неоднозначних фігур. “Бо це ми не зробили свою роботу в тилу, якщо в чорта Зеленського (Єрмака) вистачає нахабства просити про такі комунікації в Хартії. Нам має бути соромно, а не військовим”, — зазначив він.
Реакція українців на співпрацю Єрмака та “Хартії” Фото: Скриншот
Комік Антон Тимошенко додав іронії, зазначивши, що не розуміє, навіщо “Хартії” юрист, “у якого скоро буде право лише на один дзвінок”.
Нагадаємо, у липні Андрій Єрмак відвідував пункт управління головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. За даними ЗМІ, це сталося на тлі відставки Михайла Федорова. НАБУ пояснило, що дозвіл на виїзд Єрмака був наданий для участі у проєкті “Адвокат+”, а не для зустрічі з Сирським. Однак, громадські активісти звернули увагу, що зустріч з головнокомандувачем відбулася саме під час цієї поїздки.
Підсумок від Українське життя:
Ця ситуація висвітлює складний баланс між необхідністю забезпечення військових необхідними ресурсами та збереженням репутаційної чистоти. Приєднання корпусу “Хартія” до програми “Адвокат+”, попри її корисність, викликало обґрунтовані питання через асоціації з Андрієм Єрмаком. Важливо, що керівництво корпусу та окремі активісти наголошують на добровільності участі та на користі самої програми. Водночас, критика суспільства та окремих військових підкреслює важливість прозорості та уникнення будь-яких натяків на політизацію чи використання військових структур для особистих інтересів, навіть якщо це відбувається під виглядом суспільно корисної діяльності.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: focus.ua