“Яндекс.Карти” маскують військові об’єкти: експерт пояснює, чому це марно
Російський картографічний сервіс “Яндекс” вдається до сумнівних методів, приховуючи військові об’єкти на супутникових знімках. Натомість, аби замаскувати ракетну батарею неподалік Кронштадта, компанія наклала зображення лісу, що викликає низку запитань щодо ефективності та мотивів такого втручання.
Як повідомляє фінське видання Yle, цю незвичну модифікацію було виявлено на супутникових зображеннях “Яндекс Карт” біля Кронштадта. На ділянці, де насправді розташований військовий об’єкт, сервіс показує густий ліс. Для порівняння, на супутникових знімках від Google, Apple та Microsoft ця територія виглядає зовсім інакше, і ракетна батарея на ній чітко проглядається.
Зокрема, йдеться про військову зону на острові Котлін, де знаходиться Кронштадт — ключова військово-морська база Російської Федерації поблизі Санкт-Петербурга. Супутниковий знімок свідчить, що “Яндекс” не просто розмив об’єкт, як це робилося раніше, а вдався до програмного редагування, наклавши зверху фрагменти лісового масиву.
При детальнішому розгляді таке маскування стає досить помітним, адже на зображенні видно повторювані ділянки дерев та їхні чіткі стики.
Експертна оцінка маскування
Марко Еклунд, експерт, який тривалий час працював у фінській військовій розвідці та нині викладає у військових навчальних закладах Фінляндії, вважає такий підхід малоефективним. Він зазначає, що українська та західна розвідка не використовують “Яндекс Карти” для отримання інформації про російські військові об’єкти. Натомість, вони покладаються на власні супутникові знімки та інші розвідувальні дані.
Експерт припускає, що причиною редагування могли стати офіційні російські нормативні акти, які забороняють публікацію зображень певних військових об’єктів. Таким чином, “Яндекс”, ймовірно, виконує вимогу щодо приховування конкретної ділянки, навіть якщо її все одно можна побачити на картах інших сервісів.
“Яндекс” прифотошопив на картах ліс поверх ракетної батареї РФ поблизу Фінляндії Фото: Скриншот
“Яндекс” прифотошопив на картах ліс поверх ракетної батареї РФ поблизу Фінляндії Фото: Скриншот
За словами Еклунда, цього разу робота була виконана недбало. Для людини, яка знає розташування військового об’єкта, стає очевидним, що супутниковий знімок було відредаговано. Повторювані візерунки та помітні стики між фрагментами лісу викривають втручання в зображення.
Історія маскування військових об’єктів
Спроби приховувати російські військові об’єкти на “Яндексі” не є новими. Раніше сервіс переважно використовував розмиття зображень. Таким чином приховували окремі військові об’єкти, а також територію навколо резиденції президента Росії Володимира Путіна на Валдаї.
Після українських атак російська влада посилила увагу до доступності супутникових знімків. Наприклад, у 2024 році російський суд зобов’язав “Яндекс” розмити знімки Рязанського нафтопереробного заводу після ударів українських дронів.
Минулої весни скандинавське дослідження виявило 119 прихованих або недоступних для перегляду об’єктів на заході Росії. На відміну від звичайного розмиття, накладання зображення лісу може бути менш очевидним для користувача, оскільки не створює помітної “плями” на карті.
Еклунд вважає такий спосіб маскування дещо хитрішим. Якщо поверх військового об’єкта покласти зображення природного ландшафту, пересічному користувачеві може бути складніше зрозуміти, що супутниковий знімок відредаговано.
Військове значення прихованої ділянки
Прихована “Яндексом” ділянка має значне військове значення. За інформацією Yle, на ній раніше розташовувалися протикорабельні ракетні комплекси “Бастіон”, а також пов’язані з ними радари та системи радіоелектронної розвідки.
“Яндекс” прифотошопив на картах ліс поверх ракетної батареї РФ поблизу Фінляндії Фото: Скриншот
Експерт також переглянув старі супутникові знімки Google. На фото від 25 липня 2022 року він побачив ракетні установки та радари на військовій базі Ретусаарі, розташованій на захід від Кронштадта.
Військову техніку на цій території востаннє бачили на супутникових знімках у квітні. На нових західних знімках її вже немає. Однак це не означає, що техніку вивезено. Її могли перемістити в інше місце, відправити на навчання або сховати в закритих приміщеннях.
У цьому ж районі острова Котлін раніше діяв батальйон радіоелектронної боротьби. Його позиції розташовані на північному заході острова, а деякі засоби РЕБ видно на знімках “Яндекс Карт”.
Загальний контекст та міжнародний досвід
Кронштадт є важливим військово-морським форпостом Росії біля Санкт-Петербурга. За даними Yle, Україна атакує цей район безпілотниками щонайменше з початку червня. Зокрема, під час однієї з атак було уражено російський ракетний корвет на суднобудівному заводі.
Важливо зазначити, що Росія не єдина країна, яка приховує військові об’єкти на супутникових картах. Наприклад, Google розмиває деякі чутливі об’єкти у Фінляндії. Однак, повністю приховати військові об’єкти від супутників практично неможливо.
На думку експерта, для Фінляндії критично важливим є доступ до актуальних супутникових знімків із відкритих джерел. Російські супутники поступаються західним і не можуть так часто отримувати зображення західних військових об’єктів, як західні супутники — російських.
“Яндекс” наразі не надав Yle офіційної відповіді щодо причин такого редагування.
Раніше видання “Фокус” повідомляло про удари українських безпілотників по російській системі протиповітряної оборони в районі Геленджика, де було уражено комплекс РЕБ та установку С-400. Також зазначалося, що найближчими трьома добами російські війська не зможуть атакувати Київ з півночі через неможливість зайняти позиції пусковими установками “Іскандерів” у Брянській області.
Підсумок від Українське життя:
Ця новина демонструє, як технологічні компанії можуть бути залучені до приховування інформації, що може мати стратегічне значення. Хоча “Яндекс” намагається замаскувати військові об’єкти, експерти вважають такі методи неефективними для сучасної розвідки. Це нагадує про важливість незалежних джерел інформації та критичного ставлення до даних, представлених у відкритих картографічних сервісах, особливо в умовах конфлікту.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua