На узбережжі Александрії археологи здійснили значуще відкриття: з морських глибин піднято 22 величезні кам’яні брили, кожна з яких важить від 70 до 80 тонн. Дослідники вважають, що ця знахідка може стати ключовим елементом у масштабному проєкті з цифрового відновлення Александрійського маяка — одного з семи див стародавнього світу.
Як повідомляє видання Daily Galaxy, серед виявлених конструкцій — масивні перемички, одвірки, поріг та плити, на яких колись розташовувалася грандіозна споруда. Особливу увагу наукової спільноти привернув вхідний портал, виконаний у характерному єгипетському стилі.
Основні новини дня
За попередніми оцінками, ці елементи, ймовірно, належали до головного входу Александрійського маяка. Його архітектура вражала гармонійним поєднанням грецьких та давньоєгипетських будівельних традицій. Для вилучення багатотонних каменів з морського дна науковцям довелося залучити спеціальну баржу та високоефективний кран.
Після підйому кам’яні блоки будуть ретельно вивчені та відскановані. За останнє десятиліття підводні археологи вже дослідили понад 100 подібних артефактів. Кожен знайдений об’єкт фотографується з усіх боків. На основі цих зображень створюються високоточні цифрові моделі, які дозволяють проводити детальний аналіз на комп’ютерах.
У перспективі фахівці планують використовувати ці моделі як деталі величезного віртуального пазла. Камені будуть намагатися поєднати між собою в цифровому просторі, щоб відтворити конструкцію маяка та максимально точно встановити його первісний вигляд.
Кінцева мета цього амбітного проєкту — створити детальну цифрову реконструкцію Александрійського маяка. Це дозволить віртуально досліджувати монументальну споруду та уявити її вигляд до руйнування. Руїни маяка, розташовані на морському дні, відомі дослідникам уже кілька десятиліть. Перші згадки про них датуються 1968 роком, а в 1995 році підводні залишки споруди були детально обстежені та внесені до наукового каталогу.
Ще раніше, у 1994 році, під час археологічних робіт на дні було зафіксовано понад 3300 різноманітних артефактів та фрагментів конструкцій. Серед них були скульптури сфінксів, колони та великі гранітні блоки. Поточні дослідження проводяться в рамках міжнародного проєкту PHAROS. Його учасники не лише вивчають кам’яні залишки маяка, а й збирають історичні зображення, тексти та інші матеріали, які допомагають відстежити історію споруди — від її зведення до остаточного занепаду.
Александрійський маяк був збудований ще до нашої ери за наказом правителя Птолемея I. Споруда розташовувалася на острові Фарос біля входу до Александрійської гавані, і, за оцінками, її висота перевищувала 100 метрів. Протягом століть маяк слугував одним із найважливіших навігаційних орієнтирів для мореплавців, забезпечуючи безпечне повернення кораблів до порту. Завдяки своїм вражаючим розмірам він став однією з найзнаменитіших споруд античного світу.
З часом будівля зазнала руйнівного впливу потужних землетрусів. Особливо катастрофічним виявився землетрус 1303 року, після якого маяк зазнав значних пошкоджень. Згодом залишки споруди почали розбирати для використання як будівельний матеріал. На цьому ж місці пізніше було зведено фортецю.
Підводним уламкам пощастило значно більше: кам’яні блоки, що опинилися у воді, протягом століть залишалися майже неушкодженими. Саме тому вони сьогодні надають археологам унікальну можливість поступово відновити образ одного з найвідоміших символів стародавньої Александрії.
Нагадуємо, у Франції були виявлені залізні кайдани, вік яких сягає 2300 років.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні –
Підсумок від Українське життя:
Ця новина особливо цінна для тих, хто цікавиться історією, археологією та дивами стародавнього світу. Відкриття кам’яних блоків біля Александрії та зусилля з їх цифрової реконструкції дають унікальну можливість краще зрозуміти велич Александрійського маяка. Для користувачів це шанс зануритися у минуле та побачити, як могли виглядати легендарні споруди, завдяки сучасним технологіям. Новина показує, як наука і технології допомагають зберегти та відновити історичну спадщину.
Дізнатися більше на: drevo.uaportal.com