Коли слова стають справами: перевіряємо обіцянки на практиці

Ізмаїл оновлюється: Як слова мера перетворилися на реальні зміни

Олексій Нагорний 27 травня 2016 – 14:41 10 січня 2026 – 15:23

Коли слова не розходяться з ділами

Ми переживаємо складні часи, і саме тому будь-які позитивні зміни, що дарують надію, стають особливо цінними. Сьогодні йдеться про наше місто та його трансформацію.

Багато хто обговорює ці процеси, висловлюючи різні думки – як схвальні, так і критичні. Однак, незаперечним фактом є те, що Ізмаїл поступово, але впевнено вдосконалюється, стає світлішим і, можна сказати, молодшим, не втрачаючи своєї унікальної історичної атмосфери.

Пригадую, ще під час першого терміну правління мера Андрія Абрамченка, у розмові з місцевими журналістами він висловив обіцянку, що за кілька років наше місто не впізнати. Як показує час, слова очільника міста та його команди справді підтверджуються діями.

Від слів до діла: Історія одного скверу

Ці рядки – не просто красиві фрази. Перетворення на краще торкнулися особисто мене та моїх сусідів, щиро здивувавши і спонукавши з вдячністю написати цей лист.

Своєчасна подяка не менш важлива, аніж вказування на помилки чи недоліки. Як кажуть, не помиляється той, хто нічого не робить, і такому живется значно легше.

Перейдемо до суті. Тривалий час сквер на розі вулиць Болградської та Капітана Семенюка, де колись було урочисто встановлено пам’ятник льотчику, який загинув під час оборони Ізмаїла від нацистських загарбників (іменем якого й названа одна з вулиць), залишався без належної уваги. Роками він співіснував з пам’ятником: його лише час від часу підфарбовували, побілили, змінювали колір лавок з синього на зелений і навпаки.

Дикі, недоглянуті чагарники та єдиний ліхтар на старому, скрипучому, напівзотлілому стовпі – ось і весь вигляд. Саме тут ми жили, тут росли наші діти та онуки, навіть не підозрюючи, що колись наш «застій» буде порушено. І що ви думаєте? Це сталося!

Несподівано, за якихось два весняні місяці, все навколо настільки змінилося, що ми нарешті почали відчувати себе справжніми міськими жителями. Місце, яке раніше, особливо ввечері, оминали стороною, тепер називають «білим». Чому б і ні? Красиво! Білий сквер!

Усі роботи проводилися з господарським розрахунком, з любов’ю до міста, а головне – з турботою про людей. Щось підфарбували, щось підштукатурили, навіть ворота замінили, як кажуть, «за спасибі».

Це, погодьтеся, чимало в наш час. І жити стало значно радісніше.

До 9 травня все було завершено. Ми завжди цього дня покладаємо квіти до пам’ятника капітану Семенюку, вшановуючи пам’ять героя, наших батьків та дідів, які перемогли фашистів. Цього року – з особливою радістю. Нарешті пам’ятник герою набув вигляду, гідного його подвигу.

Попереду ще багато, дуже багато роботи, але, як то кажуть, ліха беда начало. Хтось мусив це почати. Дякуємо всім, хто вміє не лише дотримуватися слова, а й брати на себе відповідальність. Ми так довго на це чекали!

  • Марина Максимчук

Підсумок від Українське життя:

Ця новина показує, як обіцянки влади можуть перетворюватися на реальні поліпшення для містян. Історія з оновленим сквером в Ізмаїлі свідчить про те, що навіть у складні часи можливі позитивні зміни, які роблять життя комфортнішим та приємнішим. Це чудовий приклад того, як турбота про міське середовище та повага до історії позитивно впливають на настрої людей.

Джерело новини: izmail.es

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *