40 років тому: Згадаймо Ізмаїльських Майстрів Культури, Сергія Малаховського та Іоктана Григоренка
Ігор Огнєв 14 травня 2026 – 15:10 14 травня 2026 – 22:34
Сергій Малаховський
Ім’я Сергія Малаховського є невід’ємною частиною культурної спадщини Ізмаїла. Його внесок у мистецьку освіту міста важко переоцінити. Саме завдяки його зусиллям нинішня Дитяча школа мистецтв, яка розташована в Ізмаїлі, отримала його ім’я у 2012 році. Сергій Олександрович не лише керував музичною школою, але й став рушійною силою її розвитку.
До Ізмаїла Малаховський прибув у 1958 році, здобувши освіту в Одеській музичній школі. Свою кар’єру він розпочав як викладач у дитячій музичній школі, а вже через чотири роки посів керівну посаду в цьому ж закладі.
Одним із найвагоміших досягнень Сергія Олександровича стало будівництво нової сучасної будівлі музичної школи на проспекті Леніна. Ця ідея виникла саме в нього. Розшукуючи типовий проєкт для майбутньої школи, він особисто відвідав Баку, столицю Азербайджану. Отримавши необхідну документацію та розпочавши будівництво, він присвячував цьому об’єкту весь свій вільний час. Так в Ізмаїлі з’явилася друга дитяча музична школа, яка у 2002 році була реорганізована на Дитячу школу мистецтв.
Колеги згадують Сергія Малаховського як надзвичайно енергійну та віддану справі людину, сповнену ідей та творчих задумів. Він був майстром у формуванні згуртованого колективу педагогів-однодумців. Його власна творча натура дозволяла йому всебічно підтримувати талановитих учнів та викладачів.
За час своєї діяльності Сергій Малаховський заснував чотири аматорські музичні колективи, які здобули популярність не лише в Ізмаїлі, а й за його межами. Він став ініціатором створення міського духового оркестру, який сам і очолив. Завдяки його ініціативі в місті відновилася традиція проведення концертів духової музики просто неба. Крім того, Сергій Малаховський сформував унікальну фонотеку та бібліотеку музичної літератури, за що педагогічний колектив школи й досі йому вдячний.
Чимало його вихованців обрали музику своїм професійним шляхом, а деякі з них сьогодні працюють викладачами у Дитячій школі мистецтв. Яскравим прикладом є колишня учениця, а нині викладач Олена Дмитрієва, яка також керує муніципальним ансамблем скрипалів «Натхнення» та має почесні звання Заслуженого працівника культури України та Заслуженого діяча мистецтв Молдови.
Сергій Малаховський пішов із життя надто рано, але його світла пам’ять живе у серцях ізмаїльчан і через чотири десятиліття після його відходу.
Іоктан Григоренко
Майже півстоліття тому культурний ландшафт Ізмаїла збагатився появою ансамблю пісні та танцю «Дельта». Цей колектив став одним із перших у місті, хто отримав почесне звання «народний». Справжній розквіт «Дельти» припав на 1980-ті роки, коли його очолив Іоктан Григоренко, хормейстер за фахом, який здобув освіту в Одеській консерваторії.
Іоктан Григоренко з дитинства виявляв неабиякі музичні здібності. У шістнадцять років його талант помітив відомий одеський музикант, який переконав юнака вступити спочатку до музичного училища, а потім до консерваторії за спеціальністю «хормейстер». Після завершення навчання йому надходили численні пропозиції працювати у провідних культурних центрах України, проте Іоктан обрав Ізмаїл.
Репертуар ансамблю «Дельта» складався переважно з українських народних пісень і танців, але включав також твори радянських композиторів та хореографів. Багато мешканців Ізмаїла старшого віку досі з теплотою згадують вокально-хореографічну композицію «А у нас на Одещині вишні цвітуть» — дипломну роботу Григоренка, яка мала величезний успіх у глядачів.
На піку своєї популярності ансамбль налічував близько ста учасників: керівників, музикантів, вокалістів та танцюристів. Міська влада активно підтримувала колектив, забезпечуючи фінансування для пошиття костюмів, виготовлення декорацій та організації творчих поїздок.
Ансамбль «Дельта» користувався надзвичайною популярністю в Ізмаїлі. Він був незмінним учасником міських свят, концертів та фестивалю мистецтв «Дунайська весна». Колектив також гастролював в Одеській області, інших регіонах України, а також у Молдові та Румунії. У Києві «Дельта» мала честь представляти своє мистецтво на ВДНГ, а також брала участь у телепередачах Одеської телестудії.
На жаль, трагічна випадковість обірвала життя Іоктана Григоренка у 1986 році, коли він був на вершині своєї творчої кар’єри. Обидва талановиті керівники, Сергій Малаховський та Іоктан Григоренко, пішли з життя в один період, з різницею лише у кілька днів, між 8 та 9 травня 1986 року. Згадаймо їх із глибокою вдячністю та шаною.
Ігор ОГНЄВ
• Сергій Олександрович Малаховський під час вручення випускних документів у дитячій музичній школі у 1962-1963 навчальному році. Це його перший знімок як директора.
• Ансамбль «Дельта» під час свого виступу на ВДНГ у Києві. Травень 1981 року. Іоктан Григоренко – у чорному костюмі, ліворуч на задньому плані.
Підсумок від Українське життя:
Ця стаття є цінним нагадуванням про визначних діячів культури Ізмаїла, Сергія Малаховського та Іоктана Григоренка. Вона допоможе сучасним мешканцям міста та всім, хто цікавиться історією краю, дізнатися про їхній значний внесок у розвиток мистецької освіти та самодіяльної творчості. Для молодшого покоління це можливість познайомитися з попередніми поколіннями митців, а для старших – ще раз згадати тих, хто робив їхнє культурне життя яскравішим.
За матеріалами: izmail.es