Амвросій Бучма: Народжений у Львові, Зірка Харкова та Києва, безсмертний талант України
Рина Теніна 19 березня 2026 – 17:35 19 березня 2026 – 11:10
Амвросій Бучма – це не просто ім’я, а ціла епоха в українському театрі та кіно. Артист, режисер, педагог, сценарист – він був справжнім універсалом, “синтетичним актором”, здатним втілити будь-який образ. Його шлях не був легким: особисті трагедії, втрати, але попри все це, він знаходив силу у мистецтві, перетворюючи біль на джерело творчості. Його талант, глибока культура та життєвий досвід сплелися в унікальне явище, що здобуло визнання, хоч і чималою ціною та далеко не одразу.
Життєпис Амвросія Бучми сам по собі заслуговує на окремий фільм. Народившись 1891 року у Львові в багатодітній родині, він ледь не загинув у дитинстві – з дев’яти дітей вижили лише двоє: Амвросій та його сестра Ольга. Батьки, залізничник і праля, прагнули дати дітям найкращу освіту. Бронек (так ласкаво називали його в родині, від польського “Ambroży”) мав хист до всього: самотужки опанував гру на скрипці, чудово співав і малював.
Початок шляху та перші випробування
- Попри видатні здібності до малювання, через виключення з української гімназії за карикатури на вчителів, його мрії про мистецтво живопису могли залишитися нездійсненними. Ця “вовча картка” фактично закривала двері до професії. Цікаво, чи не було це схоже на долю Тараса Шевченка, якого Бучма пізніше блискуче зіграє?
- Доленосним став 1905 рік, коли сестра Ольга допомогла йому стати хористом і танцюристом у знаменитому товаристві “Руська бесіда”. Саме тут, на сцені, де ставили твори української класики та зарубіжні новинки, як-от п’єси Генріка Ібсена (Бучма зіграв Освальда у “Привидах”), він зустрів Леся Курбаса. Той одразу вловив його талант і почав його плекати. Їхня подальша співпраця у театрі “Березіль” у 20-х роках стала легендарною.
Війна, полон та повернення до мистецтва
Перша світова війна внесла свої корективи. Служба в армії, як і для багатьох творчих особистостей, стала випробуванням. Не витримавши принижень, Бучма дав ляпаса офіцеру. Покарання могло бути найсуворішим – розстріл. Однак акторський талант став у пригоді: під час допитів він майстерно вдавав недієздатного, можливо, згадуючи роль божевільного Освальда з п’єси Ібсена. Ця історія нагадує бравого вояка Швейка, хоча в житті комічність виявилася зовсім не смішною. Далі були штрафний батальйон та російський полон, де на нього чекала виснажлива фізична праця. Але навіть у таких умовах він не втратив натхнення.
Під час Громадянської війни Бучма не раз опинявся на межі життя і смерті, але його рятувала швидка реакція. Після війни він встиг попрацювати в різних театрах, виступав у театрі на колесах, подорожуючи Черкащиною та Поділлям. Ці гастролі принесли йому таку популярність, що театр став державним і переїхав до Харкова – тодішньої столиці України. Бучма відчував, що старі театральні методи застаріли, і прагнув до нового, свого стилю. І тут знову з’являється Лесь Курбас, готовий допомогти втілити його задуми.
“Синтетичний актор”: кіно та театр в унісон
Співпраця з Курбасом зробила Бучму справді унікальним актором, довівши, що він здатен однаково майстерно виконувати як театральні, так і кінематографічні ролі. Його яскравий кінематографічний дар не зник, а навпаки, збагатився театральною школою. Навіть мовчазний погляд чи вираз обличчя могли передати цілий спектр емоцій. Недарма він починав у німому кіно. Його робота у фільмі “Нічний візник” (1928) стала однією з найвідоміших. Цікаво, що Бучма виконував усі трюки самостійно, без дублерів. У сцені, де герой, ризикуючи життям, прагне позбутися ворога, Бучма спускав фаетон крутим схилом, а сам вистрибував. Це свідчення його неабиякої сміливості та винахідливості, що, ймовірно, випливало з життєвого досвіду, зокрема, стрибків з вікна під час війни.
Двадцять років на сцені Франківців та безмежне перевтілення
Амвросій Бучма присвятив двадцять років свого життя Театру імені Івана Франка, приносячи йому славу. Він був справжнім “живим сріблом”, не припиняючи працювати навіть в евакуації. Його здатність до перевтілення вражала: від героїв до простих людей, від позитивних до негативних персонажів (як-от німецький солдат у фільмі “Арсенал”, 1929). Його цікавили як видатні постаті, так і звичайні люди в екстремальних ситуаціях, що розкривають їхню справжню суть. Надзвичайна спостережливість допомагала йому створювати яскраві образи, часто збираючи риси людей з вулиць і сіл. Його гра виходила за межі простого реалізму, перетворюючи буденні історії на епопеї чи високі трагедії. Він ніколи не боявся йти проти течії, відмовляючись від шаблонних ролей та нав’язуваних йому шаблонів, що не завжди йому прощали.
Європейська школа та радянські реалії
Будучи актором європейського рівня, він, на жаль, не отримав можливості зіграти омріяні шекспірівські ролі. Однак навіть у радянських, соцреалістичних творах, йому вдавалося створювати шедеври. Наприклад, у п’єсі Олександра Корнійчука “Платон Кречет”, попри її ідеологічну спрямованість, саме гуманістична інтерпретація головного героя Амвросієм Бучмою зробила виставу незабутньою для глядачів.
Його роль Олексія Басманова у фільмі Сергія Ейзенштейна “Іван Грозний” була суперечливою, але надзвичайно яскравою. Бучма глибоко передав трагічну долю свого героя, показуючи, як навіть прибічники царя ставали жертвами репресій. Його погляд у цьому фільмі – це погляд людини, яка знає і бачить набагато більше, ніж може передати епоха.
Останні роки та безсмертя в пам’яті
Після війни, попри всі здобутки – викладацьку діяльність у Київському інституті театрального мистецтва, премії, звання – Бучмі почали ставити перешкоди у акторській кар’єрі. Його вважали “забутим іменем”, хоча він мав багато планів та сил. Навіть відійшов у вічність він у особливий день – 6 січня 1957 року, на Святвечір. Похований на Байковому цвинтарі.
Амвросій Бучма – це втілення самодостатнього таланту, який розквітнув завдяки співпраці з Лесем Курбасом. Сьогодні його по праву називають генієм, який спростовує будь-які сумніви щодо наявності видатних артистів в українському мистецтві. Він – безсмертний герой, чия спадщина живе й надихає.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підсумок від Українське життя:
За даними порталу: izmail.es