Камінь Голоду повертається з Дунаю: дізнайтесь, що це означає

Дунайське “передчуття біди”: Голодний камінь знову нагадує про себе, сигналізуючи про екологічні виклики

Рина Теніна 30 серпня 2026 – 10:37

Зловісний Камінь голоду знову з’явився з Дунаю: що віщує його поява

Різке зниження рівня води у Дунаї знову оголило в угорській столиці знаменитий “Камінь голоду” (Ínség-szikla). Це явище стало черговим тривожним свідченням масштабної посухи, яка цього року суттєво вплинула на басейн однієї з найважливіших артерій Європи. Як повідомляє видання Popular Science, ця подія привертає увагу до глобальних екологічних проблем.

Камінь, розташований поблизу берега Будапешта, переважно перебуває під водою. Його можна побачити лише під час значного обміління річки, коли глибина в цьому місці падає до приблизно 95 сантиметрів.

Завдяки цій своїй властивості “Камінь голоду” вже майже століття слугує природним індикатором критично низького рівня води. Схожі природні маркери існують і в інших водоймах Центральної Європи, але саме дунайський камінь став широко відомим.

Останніми десятиліттями частота появи “Каменя голоду” зросла. Лише за останні 23 роки його спостерігали щонайменше сім разів. У 2026 році цей природний маркер вже тричі виринав з-під води.

Причини нинішнього аномального обміління Дунаю формувалися поступово протягом кількох місяців. Аналітики Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA) порівняли поточну ситуацію в річковому басейні з даними, зібраними за понад три десятиліття.

Протягом квітня-липня на значній частині територій уздовж Дунаю кількість опадів була суттєво нижчою за середні показники за період 1990–2025 років. Особливістю 2026 року стало те, що посушливий період розпочався раніше, ніж зазвичай.

Ситуацію посилила надзвичайна спека. Починаючи з червня, кількість днів із температурою, що перевищувала 30 °C, була вищою за прогнозовані показники. Внаслідок тривалого дефіциту опадів та високих температур ґрунти втрачали вологу. У низці регіонів Центральної Європи у липні ґрунти виявилися найсухішими щонайменше від 1990 року.

Обміління Дунаю створює значні проблеми далеко за межами Будапешта. У басейні річки проживає понад 80 мільйонів осіб. Посуха може негативно вплинути на сільське господарство, що потенційно призведе до зростання цін на продукти харчування, а також створити додаткове навантаження на енергетичну інфраструктуру, зокрема на гідроелектростанції. Низький рівень води суттєво ускладнює річкові перевезення, від яких залежить торгівля та логістика.

Водночас відступ вод Дунаю відкриває те, що тривалий час було приховано під його поверхнею. Останніми місяцями у руслі річки виявляли військову техніку часів нацистської Німеччини, британські міни періоду Другої світової війни, а також рештки затонулих суден, що є своєрідними “примарами” минулого.

«Будапешт вперше почав згадувати Камінь Голоду століття тому, коли він символізував набагато більш локалізовані екологічні проблеми. Однак, попри те, що ми живемо в значно більш взаємопов’язаному світі, який краще пом’якшує надзвичайні ситуації, цей камінь залишається зворушливим, хоч і тривожним, нагадуванням про наші найнагальніші виклики», — наголошується в оригінальній статті.

Підготувала Рина ТЕНІНА

Підсумок від Українське життя:

  • Новина про “Камінь голоду” на Дунаї є важливим сигналом про серйозність проблеми посухи в Європі.
  • Вона нагадує про залежність нашого життя від природних ресурсів і необхідність їх збереження.
  • Інформація про вплив на сільське господарство, енергетику та судноплавство є корисною для розуміння потенційних економічних наслідків для України та сусідніх країн.
  • Відкриття історичних артефактів через обміління річки додає цікавий, хоч і сумний, історичний контекст.

Оригінал статті: izmail.es

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *