Київ під ударом: чи справді росіяни знищили раритетні Як-40 у “Жулянах”?
Народний депутат Олексій Гончаренко, представник фракції “Європейська Солідарність”, заявив про можливе ураження двох старих літаків Як-40 російськими військами в аеропорту “Жуляни” 4 вересня. Ця заява прозвучала після появи у ЗМІ повідомлень про стовпи диму над злітною смугою, які на той момент не були офіційно прокоментовані Повітряним командуванням чи іншими державними структурами. Виникає питання: що саме сталося під час ранкової атаки РФ на столицю?
За словами нардепа, пошкоджені внаслідок удару РФ по “Жулянах” пасажирські літаки вже тривалий час не використовувалися для польотів. Гончаренко поширив цю інформацію через свій Telegram-канал, однак не надав деталей щодо джерел отриманих відомостей. Раніше цей політик зазначав, що до Києва нібито мали прибути спецпредставники США Джаред Кушнер та Стів Віткофф, але їхній приземлення планувалося не в “Жулянах”, а в аеропорту “Бориспіль”.
Допис Гончаренка було опубліковано об 11:38, приблизно через 30 хвилин після появи перших повідомлень про дим над “Жулянами”. Політик також висловив припущення, що ця подія може бути “сигналом від Путіна” для США, який демонструє небажання Росії йти на переговори. Крім того, він припустив, що російська сторона могла бути поінформована про плани американських переговорників щодо відвідування Києва.
Обстріл Києва: що відомо про літаки Як-40 в аеропорту “Жуляни”
Інформація про літаки Як-40, що перебували поблизу аеропорту “Жуляни”, доступна у відкритих джерелах. Ці літаки є експонатами державного музею авіації ім. О.К. Антонова. У 2025 році музейники інформували про реставраційні роботи однієї з найстаріших моделей. 4 вересня о 12:28 на сторінці музею авіації у Facebook з’явилося повідомлення про тимчасове закриття для відвідувачів. Причина закриття не була зазначена, проте до допису додавалося фото ангара зі старими літаками.
Як-40 — це пасажирський літак радянського виробництва, перший політ якого відбувся у 1966 році. Ця модель, яка вже не використовується в українських авіаперевезеннях, розрахована на перевезення до 40 пасажирів. Її характеристики включають довжину 20 метрів, висоту 6,5 метрів, розмах крила 25 метрів, швидкість 550 км/год та максимальну висоту польоту до 6 тисяч метрів.
Наразі Повітряне командування та офіційні органи влади не надавали жодної інформації щодо можливого удару по “Жулянах”.
Обстріл Києва: деталі атаки на “Жуляни” 4 вересня
Варто зазначити, що чергова хвиля російських обстрілів Києва розпочалася ввечері 3 вересня, тривала вночі та вранці 4 вересня. За цей період у столиці було оголошено повітряну тривогу близько п’яти разів. Приблизно з 10:00 до 11:00 Повітряні сили попереджали про наближення до Києва нової групи ударних дронів РФ зі східного, північного та південного напрямків. Київська військова адміністрація спочатку повідомила про наслідки вечірнього удару, а згодом стало відомо про 13 постраждалих упродовж перших годин ранку. Близько 11:00 у місцевих Telegram-каналах з’явилася інформація про вибухи в районі торгового центру “Республіка”. Пізніше видання Kyiv Post повідомило про влучання в районі аеропорту “Жуляни”, припустивши, що росіяни могли використати дрон для ураження літака. Мер Києва Віталій Кличко підтвердив факт пожежі у Солом’янському районі, де розташований згаданий аеропорт, проте інформації про постраждалих не надходило.
Нагадаємо, у ніч на 4 вересня російські війська атакували Одесу. Внаслідок удару загинула одна людина, а в мережі були опубліковані кадри наслідків влучання безпілотника в квартиру багатоповерхівки.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація надає громадянам важливі деталі щодо ранкового обстрілу Києва 4 вересня, зокрема щодо інциденту в аеропорту “Жуляни”. Подання інформації з різних джерел, включно з заявами народних депутатів та офіційною реакцією (або її відсутністю), допомагає скласти повнішу картину подій та зрозуміти потенційні наслідки ворожих дій. Актуальність інформації про стан авіаційної техніки та роботу музею також додає контексту.
За даними порталу: focus.ua