Легенда кінопісля pemasaran: пішов з життя видатний продюсер Джеремі Томас
Іван Назаренко 12 вересня 2026 Світ кінематографа втратив одну зі своїх найяскравіших зірок: британський продюсер Джеремі Томас відійшов у вічність у віці 77 років. Його 50-річна кар’єра залишила незгладимий слід у понад 80 фільмах, серед яких такі шедеври, як “Останній імператор” Бернардо Бертолуччі, “Щасливого Різдва, містер Лоуренс” Нагіси Осіми, “Крутий хлопець” Джонатана Ґлейзера та “Автокатастрофа” Девіда Кроненберга. Про цю сумну звістку повідомила родина продюсера, зазначивши, що він помер у своєму домі в Оксфордширі, оточений найближчими.
Тріумф “Останнього імператора” та плідна співпраця з Бертолуччі
Вершиною кар’єри Томаса, безумовно, став “Останній імператор”. Трирічна робота над цим епічним полотном увінчалася дев’ятьма преміями “Оскар” у 1988 році, зокрема за найкращий фільм. Цей успіх започаткував плідну співпрацю Томаса з Бертолуччі, в рамках якої було створено такі стрічки, як “Під покровом небес” (1990), “Маленький Будда” (1993), “Краса, що краде” (1996) та “Мрійники” (2003).
Сміливі експерименти та незалежне кіно
Ще одним знаковом проєктом, що демонструє сміливість Томаса у виборі матеріалу, стала “Автокатастрофа” Девіда Кроненберга, заснована на однойменному романі Джеймса Балларда 1996 року.
Murió Jeremy Thomas, imprescindible productor de cine y ganador del Oscar por “El último emperador”, de Bertolucci.
Produjo Crash y Naked Lunch, de Cronbenberg; Furyo”, y filmes de Jarmusch, Frears, Glazer, Garrone, Herzog, Gilliam, Linklater, Karel Reisz, Skolimowski, Wenders. pic.twitter.com/pZPSbPXnD1
— René Naranjo Sotomayor (@renenaranjo) September 12, 2026
Шлях від асистента монтажера до засновника кінокомпанії
Кар’єра Джеремі Томаса в кіно розпочалася задовго до його прориву як продюсера. Він здобував досвід як асистент монтажера, працюючи над такими стрічками, як “Вони кличуть мене Трініті?” та “Золота подорож Синдбада”, а також над соціальною драмою Кена Лоуча “Сімейне життя”. У 1974 році Томас дебютував як продюсер із фільмом “Шалений пес Морган” за участю Денніса Гоппера. Невдовзі він заснував у Лондоні власну незалежну кінокомпанію Recorded Picture Company. Першою роботою студії став “Крик” Єжи Сколімовського, який здобув Гран-прі журі на Каннському кінофестивалі 1978 року.
Міжнародна співпраця та підтримка молодих талантів
Протягом наступних десятиліть Томас плідно співпрацював із кіномитцями з усього світу. Серед його визначних робіт — “Щасливого Різдва, містер Лоуренс” Осіми, “Поганий час” Ніколаса Роуґа, “Еврика” та “Незначність” тощо. Він також відіграв ключову роль у розвитку кар’єри багатьох молодих британських режисерів. За вагомий внесок у світовий кінематограф у 2006 році Джеремі Томас був відзначений нагородою Європейської кіноакадемії.
Канни, документальний фільм та незламний дух
Каннський кінофестиваль займав особливе місце в професійному житті Томаса. Він був його незмінним відвідувачем протягом десятиліть, часто добираючись до Франції на старому автомобілі. Його багаторічна присутність на фестивалі стала настільки колоритною, що у 2021 році режисер Марк Казінс присвятив йому документальну стрічку “Бурі Джеремі Томаса”. Незважаючи на останні роки життя, коли Томас боровся з раком, він не припиняв своєї творчої діяльності. Серед його останніх проєктів — фільм Вернера Герцога “Bucking Fastard”, представлений на Венеціанському кінофестивалі, та нова робота Такеші Мііке “Bad Lieutenant: Tokyo”, світова прем’єра якої відбудеться 14 вересня на фестивалі в Торонто.
Підсумок від Українське життя:
Ця звістка є значною втратою для кіноіндустрії. Джеремі Томас був справжнім майстром своєї справи, який не боявся експериментувати та підтримував талановитих режисерів. Його фільми залишили яскравий слід в історії кіно і продовжуватимуть надихати глядачів по всьому світу. Для поціновувачів якісного кіно його внесок є безцінним.
За даними порталу: bzh.life