“Скільки ще звершень треба, щоб Дмитро Комаров звернув на мене увагу?” 6-річна гімнастка Регіна Абрамова – про здобутки та прагнення

Фото: instagram.com/regina__abramova

Шестирічна Регіна Абрамова з міста Лева встановила черговий світовий рекорд у виконанні підйомів з переворотом – дівчинка зробила вправу 223 рази, поліпшивши результат своєї землячки Ніколь Князєвої – у 2017 році Ніколь виконала 80 таких підйомів у віці 7 років.

І це вже четверте досягнення Регіни. У п’ять років вона встановила три національні рекорди, зокрема “найдовше утримання тіла дитиною у позиції прямого перевернутого вису на кільцях” – 5 хвилин 52 секунди. Цього літа вона стала найменшою дитиною, яка особисто здолала Говерлу, подолавши шлях за 2 години 29 хвилин без чиєїсь допомоги. А у квітні цього року виконала рекордні 55 підйомів із переворотом на турніку.

Кореспондентка Коротко про поговорила з мамою юної зірки Дар’єю Абрамовою про те, як Регіна досягла таких успіхів, чи встигає вона радіти дитинству і про що думає.

Зі слів мами, Регіна займається спортивною гімнастикою у Комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі під орудою тренерки Оксани Хандоги, проводячи у залі по 6-7 годин щодня.

“Допоки Регіна не зробить необхідне – з приміщення не вийде”

– Дар’є, як ви вперше побачили, що Регіна має талант до спорту?

– Спочатку ми не мали спортивних задумів. Як і більшість батьків, шукали секцію неподалік від дому і в 4 роки привели її на гімнастику. Бажали просто підтримати здоров’я. Але через два-три місяці наставниця зауважила, що Регіна працює активніше та ретельніше за інших дітей, їй відверто подобався процес. Ми й самі це бачили. Після перших змагань зрозуміли, що їй потрібне інше навантаження. Наставниця запропонувала тренуватись частіше, і ми дали згоду.

Навантаження збільшувалося поступово: з трьох разів на тиждень до шести, а згодом і до двох тренувань на день. З п’яти років вона вже мала такий напружений графік. Найбільше вражає – вона сама цього прагнула. Жодного разу не сказала “не хочу” чи “не піду”. Гадаю, ми просто знайшли те, що їй до вподоби. Без цього такі навантаження були б нездійсненними.

– Як виникла думка встановити рекорд? Це було бажання дитини чи родинне рішення?

– Це трапилося непередбачувано. У п’ять років вона захопилася передачею “Світ навиворіт”. В одному з випусків вона побачила, як Дмитро Комаров та Віталій Зорін реєструють світовий рекорд. Це її дуже зацікавило. Вона закидала нас питаннями: що таке рекорд, навіщо він потрібен? Ми роз’яснили, що це досягнення, яке ніхто інший не повторив. Сказали тоді жартома: “Якщо ти зробиш щось таке, до тебе також завітають”. Але вона сприйняла це зовсім серйозно і відразу заявила: “Я теж хочу спробувати, я зможу!”

Ми почали шукати відповідну дисципліну, радилися з наставниками та досвідченішими гімнастами. Так і виникла ідея першого рекорду – вис на обручках.

– Регіні сподобалося бути рекордсменкою?

– Дуже! Після першого успіху вона одразу захотіла продовжувати. Усі її рекорди – і українські, і світові – вона ставить, надихаючись Дмитром Комаровим. Вона відверто заявляє в інтерв’ю: “Мене мотивує Дмитро Комаров”.

З Віталієм Зоріним вона вже познайомилася під час реєстрації одного зі своїх рекордів у Києві – це був момент безмежної радості. А тепер її основне питання: “Коли ж Дмитро Комаров дізнається про мене? Скільки світових рекордів потрібно, щоб він звернув на мене увагу?”

Є світовий рекорд! З тренером Оксаною Хандогою та керівницею Національного реєстру рекордів Ланою Вітровою. Фото: instagram.com/regina__abramova

– І підйом на Говерлу теж якось пов’язаний із цією мотивацією?

– Так, її вразила розповідь про дівчинку з інвалідністю, яка піднялася на вулкан. Регіна запитала: “А в нас в Україні є вулкани?”. Я відповіла: “Ні, але в нас є Говерла”. Вона сказала: “Тоді підемо на Говерлу”. Ми підтримали її задум – так вона стала найменшою дитиною, яка самотужки підкорила цю вершину.

– У Регіни вистачає сил на все це у 6 років? Багато годин тренувань, рекорди…

– Її тренерка, Оксана Хандога, чий досвід у гімнастиці становить 30 років, зауважує, що така концентрація витривалості, терпіння та наполегливості – велика рідкість. Регіна славиться своїм правилом: не піти із зали, допоки не буде виконано все, що було задумано.

– Для крайнього рекорду ви обрали вправу з підйомами та переворотами. Чому саме це?

– По-перше, вона сама дуже полюбляє цю вправу. Вже у 4,5 роки, коли інші діти не могли підтягнутися жодного разу, вона робила 10 підтягувань. Потім, коли у Києві вона зробила 55 підйомів із переворотом, для мене це було дивовижно. Ми знали, що світовий рекорд – 80 разів, і здавалося, що до нього ще далеко. Але наставниця тоді впевнено сказала: “Вона і 100 зможе, якщо забажає”, і мала рацію.

Після серпня вони з наставницею розпочали цілеспрямовану підготовку за особливою програмою. Регіна мала особисту ціль – зробити 200 разів. У підсумку вона зробила 223. Останні повтори давалися важко, але вона пообіцяла тренерці зробити ще 23 – і дотримала слова.

Переглянути цей допис до Instagram

Допис, поширений Regina Abramova | Artistic Gymnast🇺🇦 (@regina__abramova)

“Основна мрія доньки – потрапити на Олімпійські ігри”

– Як ви підтримуєте дочку, коли щось не вдається?

– Звісно, трапляються і невдачі, втома, хвороби. Іноді вона приходить з тренування засмученою. Проте Регіна вміє опановувати себе. Якщо пояснюєш їй, що потрібно витерпіти, вона сприймає це і терпить. Спочатку ми її вчили, а тепер, після двох років серйозних занять, вона сама це розуміє.

Іноді лячно дивитися на її руки після напружених тренувань, але наступного ранку вона встає і каже: “У мене змагання в середу, я маю вийти”. Для шестирічної дитини така самодисципліна є неймовірною. Якщо вона щось пообіцяла, виконає за будь-яку ціну.

– Ви з чоловіком якось вплинули на зацікавленість доньки до спорту?

– Ми обоє любимо спорт і близько 20 років регулярно відвідуємо зал. У нашій родині здоровий спосіб життя – це звичне явище. Регіна народилася якраз під час карантину на COVID, коли всі спортзали зачинилися. А так як у нас вдома було своє обладнання – гантелі, штанга, – вона від самого народження бачила, як ми тренуємось. Для неї це стало звичною частиною життя.

Крім того, із трьох років ми водили її на дитячі забіги – має вже більше 25 медалей. Вона рано збагнула, що для результату потрібно докласти зусиль. До моменту вступу в гімнастику вона вже мала 6-7 медалей, і вона усвідомлювала, що спорт – це праця, відповідальність і жага до перемоги.

– Як виходить поєднувати тренування, навчання та дитинство?

– У нас чіткий принцип: Регіна не знає, що таке телефон чи планшет, ми свідомо убезпечили її від цього. Вона тренується шість днів на тиждень, майже 36 годин, що можна порівняти з навантаженням майстрів спорту. Тому неділя – її день. Вона сама вирішує, як його провести: цирк, театр, прогулянки. Ми намагаємось, щоб цей день був повністю за нею.

З навчанням допомогла школа. Адміністрація пішла назустріч та організувала частково індивідуальний графік. Вона займається і з класом для соціалізації, і окремо. Дуже вдячні вчителям, вони роблять усе можливе, щоб Регіна встигала. Звичайно, довелося відмовитися від денного сну, і спочатку було важко, але через місяць вона адаптувалася. Навчається добре, все встигає.

– Яким ви бачите майбутнє Регіни?

– Ми вважаємо, що наше завдання – допомагати та направляти, а не обирати за неї шлях. Важливо уникнути ситуації, коли батьки реалізують через дитину свої амбіції. Ми її союзники. Головне – бачити, що їй самій це до вподоби. Її велика мрія – потрапити на Олімпійські ігри. І, безсумнівно, зустрітися із Дмитром Комаровим.

Регіну надихають наші спортсмени, вона хоче, щоб український прапор піднімали якнайчастіше. Має багато одягу з національною символікою. Коли її хвалять іноземні підписники, вона радіє та каже: “Нехай знають, що Україна сильна”. Іноді я питаю: “Для чого ти це робиш?” А вона відповідає: “Хочу, щоб мене фотографували із прапором, щоб усі бачили, що це – Україна”.

– Що б ви порадили батькам, які бачать у дитині талант, але бояться великих амбіцій?

– Знайти те, що дитині дійсно до вподоби. Це є основою. Якщо заняття відгукується у душі, це відразу видно: очі горять, дитина йде на тренування з радістю. Потрібно спостерігати. Коли дитина фізично та емоційно на своєму місці, все виходить.

Батькам раджу підтримувати без примусу. Якщо змушувати, дитина може витримати рік-два, а потім перегоріти. Я впевнена: кожна дитина може стати чемпіоном у своїй справі. Неталановитих дітей не буває. Потрібно лише допомогти знайти цей талант, розвивати його та підтримувати.

“Хочу, щоб мене фотографували із прапором, щоб усі бачили, що це – Україна”, – каже Регіна. Фото:

До слова

Харчування Регіни, як у олімпійської чемпіонки: м’ясо, каші, горіхи. Дитина ще жодного разу в житті не споживала фастфудівську їжу, різні булочки, круасани чи тістечка, не п’є солодкі газовані напої та соки з пакетів… Інколи їй мама дозволяє морозиво, але лише якісне», – написала очільниця Національного Реєстру Рекордів Лана Вєтрова.